Справа № 2-а-784/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.06.2011 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Борисенко В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21  до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про визнання дій  протиправними, зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що мають статус «дитини війни», внаслідок чого відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», їм повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте така допомога їм не виплачується.

Зазначали, що відповідно до Положення про управління ПФУ, що затверджене постановою ПФУ від 30.04.2002р. за № 8-2, нарахування і виплата 30 % надбавки до пенсії відноситься до компетенції відповідача, який, відповідно до п.1.2 розділу І Положення у своїй діяльності повинен керуватися Конституцією і законом і зобов’язаний суворо дотримуватися законних інтересів громадян. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, що гарантовано п.1 та п.6 ст.92 Конституції України.

Вказували, що КСУ цілою низкою преюдиціальних рішень вже визнав такі дії держави неконституційними, а своїм останнім рішенням від 27.11.2008р. офіційно розтлумачив Кабінету Міністрів України, що законами про Державний бюджет не можна вносити зміни до чинних законів, зупиняти їх чи скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, які є предметом інших законів, адже держава не може відмовлятися від гарантованих конституцією та визначених фінансових зобов’язань по забезпеченню прав людини, скасовувати їх чи обмежувати.  

За таких обставин, коли закон є чинним, а положення бюджетного закону на 2010 рік та п.8 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р., що стосуються виплат 30 % надбавки дітям війни, є неконституційними з часу їх прийняття, просять суд при вирішенні спору керуватися принципом верховенства права, що закріплений у ст.8 Конституції України і в ст.8 КАС України та, на підставі постанови № 9 від 01.11.1996р. Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і у всіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

З огляду на наведене, просили суд визнати протиправними дії управління ПФ України  в Мостиському районі щодо не нарахування і  не виплати їм державної соціальної допомоги як дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їм у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в межах позовної давності, а також нараховувати і виплачувати 30%-ну надбавку до пенсії як дітям війни у повному розмірі в подальшому. Також усі позивачі просили розглядати справу у їх відсутності.

31.05.2011р. представник відповідача  - управління Пенсійного фонду України у Мостиському районі, подав в канцелярію суду заперечення проти даних позовів, в яких зазначив, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. В частині 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Водночас на даний момент не прийнято жодного нормативно-правового акту на виконання ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як і не визначено, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Дане питання законодавцем вирішене в 2008 році шляхом внесення змін в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Крім того, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється виключно за кошти Державного бюджету України, а не бюджету ПФУ. У зв’язку  з усім вищенаведеним, просить відмовити у задоволенні позовів в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь в справі.  

Оцінивши повідомлені позивачами у позовних заявах та представником відповідача у запереченнях проти позову обставини, та беручи до уваги те, що у справі міститься достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого на думку суду рішення в порядку скороченого провадження, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі у справі є дітьми війни та на них поширюються державні соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р.. Статтею 6 цього закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення до пенсії позивачам виплачувалося не в повному обсязі, що відповідачем не оспорюється.

 Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачі у своїх позовних заявах просять зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їм у повному обсязі недоплачену щомісячну державну соціальну 30% надбавку в межах позовної давності, строки позовної давності ними не пропущені, а тому законною є вимога про нарахування та виплату підвищення, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період, який враховує 6-місячний строк позовної давності, передбачений ч.2 ст.99 КАС України і до моменту звернення з позовом до суду, тобто з 18.11.2010р. по 18.05.2011р. для ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6,  ОСОБА_11, ОСОБА_17, з 19.11.2010р. по 19.05.2011р. для ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_1,  з 20.11.2010р. по 20.05.2011р. для ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_15, з 23.11.2010р. по 23.05.2011р. для ОСОБА_9 та ОСОБА_8, тобто до моменту звернення позивачів до суду.

Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачам щомісячну державну допомогу як дітям війни всупереч вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такі дії відповідача слід визнати протиправними.

При частковому задоволенні позовних вимог суд приходить до висновку, що відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачам щомісячну державну соціальну допомогу як дітям війни у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При цьому не підлягає задоволенню вимога позивачів про зобов’язання нараховувати і виплачувати 30 %-ову надбавку до пенсії як дітям війни у повному розмірі в подальшому, так як суд не може визначити відповідачу зобов’язання на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому змінені або припинені.

    Відповідно до ч.1 ст.22 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і делегованих повноважень.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 22 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.6, 11, 17, 71, 86, 161-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21  до управління Пенсійного фонду України в Мостиському районі Львівської області про визнання дій  протиправними, зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни, - задоволити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Мостиському районі Львівської області по не нарахуванні і  не виплаті ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21  державної соціальної допомоги як дітям війни в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Мостиському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_17. ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_18,  ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_19, та ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_20, щомісячну державну соціальну допомогу як дітям війни у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи  з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наступні періоди:

з 18.11.2010р. по 18.05.2011р. включно з урахуванням вже проведених виплат – ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6,  ОСОБА_11 та ОСОБА_17;

з 19.11.2010р. по 19.05.2011р. включно з урахуванням вже проведених виплат – ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_14, , ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_16 та ОСОБА_1;

з 20.11.2010р. по 20.05.2011р. включно з урахуванням вже проведених виплат – ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_18 та ОСОБА_15;

з 23.11.2010р. по 23.05.2011р. включно з урахуванням вже проведених виплат – ОСОБА_9 та ОСОБА_8.

У задоволенні решті позовних вимог – відмовити.  

Зобов’язати управління ПФУ у Мостиському районі виконати дану постанову негайно.

Копію постанови не пізніше наступного дня з дня її постановлення надіслати сторонам у справі рекомендованим листом із повідомленням.

Апеляційна скарга на дану постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мостиський районний суд в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

 У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя  Борисенко В.В.