Справа №  2-а-192/11

ПОСТАНОВА

І М Е НЕ М      У К Р А Ї Н И       

08 червня 2011 року

Свердловський міський суд  Луганської області

у складі: головуючого судді :  Бусленко В.П.

при секретарі: Светові В.В.                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловська справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в м. Свердловську Луганської області про  визнання незаконним рішення,-

ВСТАНОВИВ

   Позивач звернувся до суду з даним позовом, де в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він звернувся до відповідача 10.12.2009 року з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням відповідача від 25.02.2010 р. йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком. В обгрунтування прийнятого рішення, відповідач зазначив (витяг з рішення): «Свердловським спеціалізованим ремонтно -будівельним управлінням була надана пільгова довідка № 6 від 26.01.2010 року, яка підтверджувала періоди роботи з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р., та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р., громадянина ОСОБА_1 у якості муляра. По наданій довідці, 11.02.2010 р. було зроблено зустрічну перевірку пільгового стажу роботи, та встановлено, що акти про приймання об'єктів будівництва (можливо які б могли підтверджувати роботу мулярів в бригаді на будівництві, які були зайняті повний робочий день на зазначеній роботі) відсутні. Довідкою наданою Свердловським спеціалізованим ремонтно - будівельними управлінням вх.997/33 від 25.02.2010р. була відкликана пільгова довідка № 6 від 26.01.2010 р., через відсутність підстав видачі. Тому періоди роботи з 24.07.1979р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. в Спец. РБУ в якості муляра, зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 немає можливості через відсутність первинних документів, які б безпосередньо підтверджували зайнятість 80% робочого часу.» Але наведене рішення відповідача, на думку позивача, суперечить вимогам чинного законодавства та наданим ним доказам. Як вбачається із записів трудової книжки та підтверджується довідкою №6 від 26.01.2010 року виданою ТОВ «Свердловське спеціалізоване ремонтно - будівельне управління» позивач дійсно працював в Спец. РБУ в якості муляра, з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. за списком № 2. Позивач вважає мотиви, за якими відповідач відмовив йому у зарахуванні періоду роботи в Спец. РБУ в якості муляра, з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. за списком № 2   надумані. Довідка №6 від 26.01.2010 року,  містить чіткі посилання на необхідні та достатні данні для зарахування періоду роботи в якості муляра, з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. до пільгового стажу роботи, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах за списком №2. Більш того, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 „Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, а саме: „1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ”Позивач вважає, відповідач безпідставно не визнає документи, що підтверджують його пільговий трудовий стаж. Тобто, на думку позивача,  відповідач дійсно чинне пенсійне законодавство трактує на власний розсуд та убік порушення його прав на одержання пенсії. Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Крім того згідно ст. 256 КЗпП України працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону. Безпідставно, не визнаючи за позивачем право на одержання пенсії на пільгових умовах, відповідач на його думку припустив порушення вищеперелічених норм чинного законодавства.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати незаконним рішення комісії по призначенню та перерахунку пенсій при управлінні Пенсійного фонду України про відмову йому в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 25.02.2010 р.  Визнати за ним право на отримання пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.13 б Закону України „Про пенсійне забезпечення” з 10 грудня  2009 р. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Свердловську, призначити йому пенсію відповідно до вимог ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення” з 10 грудня 2009 року.           Покласти судові витрати на Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську. В подальшому позивач збільшив свої вимоги та просить суд з урахуванням збільшених вимог, поновити строк на звернення до суду з цим позовом. Визнати незаконним рішення управління Пенсійного фонду України про відмову йому в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 25.02.2010 року. Визнати за ним право на отримання пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення”, з 10 грудня  2009 року. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Свердловську зарахувати до його пільгового стажу роботи , який надає право  на отримання пенсії   відповідно до ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення ” , період  роботи позивача в Спец. РБУ в якості муляра, з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. за списком № 2. Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Свердловську, призначити позивачу пенсію відповідно до вимог ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення”  з 10 грудня 2009 року. Покласти судові витрати на Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги підтвердив обставини викладені у позовній заяві, наполягає на їх задоволенні, додатково пояснив, що він звернувся до відповідача 10.12.2009 року з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням відповідача від 25.02.2010р. йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком.  Зі слів  спеціаліста  по призначенню пенсії, рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах приймалося у зв’язку з відсутністю за місцем роботи позивача актів про приймання об'єктів будівництва (можливо які б могли підтверджувати роботу мулярів в бригаді на будівництві, які були зайняті повний робочий день на зазначеної роботі). Зі слів посадових осіб Свердловського спеціалізованого ремонтно - будівельного управління первинні документи які б могли підтвердити його 80% занятість на цих роботах відсутні у зв’язку з їх знищенням. Позивач дійсно працював в Спец. РБУ в якості муляра, з 24.07.1979р. по 24.04.1980р. та з 11.08.1980р. по 14.03.2007р. за списком № 2 , вважає мотиви, за якими відповідач відмовив йому у зарахуванні періоду роботи в Спец. РБУ в якості муляра, з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. за списком № 2   надуманими. Також добавив, що він не може відповідати за те, що посадові особи підприємства на якому він працював не зберегли первинні документи які б могли підтверджувати його роботу в якості  муляра в бригаді на будівництві й зайнятість на цих роботах повний робочий день. За захистом своїх прав, з метою оскарження незаконного рішення відповідача, позивач  у червні 2010 року звернувся до Свердловського міського суду з відповідним позовом у порядку ЦПК України, в межах встановленого на той час строку звернення до суду. Суд відкрив провадження по справі та розпочав розгляд справи №2-4971/10 по суті. В подальшому у зв’язку з змінами чинного законодавства України, суд залишив позов без розгляду. Тобто , відповідач вважає , що він своєчасно звернувся до суду у строк встановлений чинним законодавства й не мав можливості передбачити зміни чинного законодавства та строк звернення до суду з цим позовом пропущено ним з поважних причин та просить суд поновити останній.

Представник відповідача УПФУ в м. Свердловську Луганської області ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнала, та пояснила, що  згідно з  п. б  ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах за умови зайнятості на цих роботах повний робочий день. Позивач не надав в УПФУ в м. Свердловську документи, які підтверджують, що він працював на зазначених роботах повний робочий день, також відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або їх правонаступників, в яких повинно буди зазначено період роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ; підрозділ; пункт; найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи на час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, а первинних документів. Свердловським спеціалізованим ремонтно - будівельним управлінням не було надано, тому і було прийнято 25.02.2010 року рішення Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Свердловську про відмову у призначенні  пенсії за віком. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду  пояснила, що вона працювала разом з позивачем ОСОБА_1 в Свердловському спеціалізованому ремонтно - будівельному управлінні, підтвердила, що останній в періоди з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р., та з 11.08.1980р. по 14.03.2007 р., працював там у якості муляра.  Під час роботи позивача у цей період, він був зайнятий на роботах муляра повний робочий день.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду  пояснив, що він працював разом з позивачем ОСОБА_1 в Свердловському спеціалізованому ремонтно - будівельному управлінні, підтвердив, що останній в періоди з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р., та з 11.08.1980р. по 14.03.2007 р., працював там у якості муляра.  Під час роботи позивача у цей період, він був зайнятий на роботах муляра повний робочий день.

Суд вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як убачається з матеріалів цивільної справи №2-4971/10 червні 2010 року позивач звернувся до Свердловського міського суду з позовом до УПФУ у порядку ЦПК України, в межах встановленого на той час строку звернення до суду.  Свердловський міський суд відкрив провадження по справі та розпочав розгляд справи №2-4971/10 по суті. В подальшому суд за заявою позивача у зв’язку з змінами у чинному законодавстві залишив цей позов без розгляду. Таким чином позивач звернувся до Свердловського міського суду з позовом до УПФУ з приводу оскарження його рішення від 25.02.2010 р. у порядку ЦПК України, в межах встановленого на той час строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного суду України від 9 вересня 2010 року у  справі N 19-рп/2010 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності    Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких   законодавчих актів України щодо підвідомчості   справ, пов'язаних із соціальними виплатами" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року N 1691-VI, а саме:  - пункту 2 розділу I: “Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України  (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 35-37, ст. 446) виключити"; - пункту 2 розділу II: “Після набрання чинності цим Законом адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15). Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства”.

Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року N 1691-VI (1691-17). У звязку з цим рішенням подальший розгляд справи №2-4971/10 не міг здійснюватися. Таким чином повторне звернення позивача з дійсним позовом поза межами позовної давності обумовлено причинами, які не залежали від позивача та є поважними.

Згідно з  п. б  ст.13  Закону України „Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи  працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах за умови зайнятості на цих роботах  повний робочий день.

Із трудової книжки  на ім’я ОСОБА_1 ( а.с.7-8) вбачається, що з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р., позивач працював у Свердловському спеціалізованому ремонтно - будівельному управлінні в якості муляра.

З паспорту на ім’я ОСОБА_1 (а.с.5) убачається, що він  народився 7 вересня 1953 року, тобто з урахуванням викладеного ОСОБА_1 на момент звернення до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області досяг пенсійного віку достатнього для призначення пенсії відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10 грудня  2009 року.

Як убачається із Рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області від 25.02.2010 р. «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком» /а.с.6/ позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з неможливістю зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2 періоди його роботи з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980р. по 14.03.2007р. в Спец. РБУ в якості муляра через відсутність первинних документів, які б безпосередньо підтверджували зайнятість 80% робочого часу.»

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”  передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637. Пунктом 18 зазначеного Порядку  передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до ч.1 ст. 85 КЗпП України норми праці - норми виробітку, часу обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Статею  86 КЗпП України  встановлено, що запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Законодавцем покладено обов’язок обліку робочого часу на керівників підприємств, а тому відсутність документів на підтвердження зайнятості 80% робочого часу не може позбавити громадянина його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Таким чином у судовому засіданні встановлено, що позивач працював у Свердловському спеціалізованому ремонтно - будівельному управлінні з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р., та з 11.08.1980р. по 14.03.2007р., у якості муляра. Первинні документи які б могли підтвердити 80% занятість на цих роботах відсутні у зв’язку з їх знищенням. Але у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3  та ОСОБА_4, які пояснили, що вони працювали разом з позивачем ОСОБА_1 у вказаний період, що підтверджується трудовими книжками на ім’я ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які було оглянуто в судовому засіданні. Під час роботи позивача у цей період, він був зайнятий на роботах муляра повний робочий день, що підтвердили свідки в судовому засіданні.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки пільговий стаж його роботи підтверджений як трудовою книжкою на ім’я позивача так і поясненнями свідків, які разом із позивачем працювали в Свердловському спеціалізованому ремонтно -будівельному управлінні та підтвердили, що  ОСОБА_1 працюючи муляром з 24.07.1979 р. по 24.04.1980р., та з 11.08.1980р. по 14.03.2007р., був занятий  на цих роботах повний робочий день.

Крім того, відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем настання пенсійного віку, також враховуючи, що звернення  за пенсією  відбулось не пізніше 3-х місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а як встановлено у судовому засіданні позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 10.12.2009 року (а.с.6), датою призначення позивачу пенсії слід вважати 10.12.2009 р.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі  ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.13п.дЗакону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, суд

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в м. Свердловську Луганської області про визнання незаконним рішення - задовольнити .

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з позовом до Управління Пенсійного Фонду України  в м. Свердловську Луганської області про  визнання незаконним рішення.

Визнати незаконним рішення Управління Пенсійного Фонду України  в м. Свердловську Луганської області від 25.02.2010 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до п.”б” ст..13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” ОСОБА_1  .

Визнати за  ОСОБА_1 право на отримання пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення”  з 10 грудня  2009  року.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Свердловську зарахувати до  пільгового стажу роботи  ОСОБА_1, який надає право  на отримання пенсії   відповідно до ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення ” , період  роботи  ОСОБА_1 в Спец. РБУ в якості муляра, з 24.07.1979 р. по 24.04.1980 р. та з 11.08.1980 р. по 14.03.2007 р. за списком № 2  .

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у м. Свердловську, призначити  ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.13 «б» Закону України „Про пенсійне забезпечення”  з 10 грудня 2009 року.

На постанова суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Свердловський міський суд Луганської області, а в разі застосування судом  ч. 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: