ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р.                                                                                        Справа № 2-а-2391/11

         Гусятинський районний суд Тернопільської області

                    в складі : головуючого суду       Лисюк І.О.   

                при секретарі                         Федорів О.П.                

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до  інспектора ДПС ОДДЗ ДАІ в Тернопільській області Лішого А.З. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  серії  ВО1 №  105036  від 21.05.2011 року, -       

ВСТАНОВИВ:               

        24 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ВО1 №  105036  від 21.05.2011 року про адміністративне правопорушення, вказавши, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 430 грн. В постанові вказано, що ним було порушено п. 11.2   Правил дорожнього руху України, а саме: 21.05.2011 року о 10.50 год. на 338 км. а/д. Доманово-Ковель-Чернівці, керуючи автомобілем на ділянці дороги, де є дві смуги руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі. Вважає таку постанову незаконною, оскільки того дня він дійсно їхав по вказаній автодорозі, але правил дорожнього руху не порушував.  Він рухався крайньою правою смугою, але побачив, що перед ним на дорозі були дуже великі вибоїни, які він, зменшивши швидкіть, обїхав. Про це він повідомив інспектора, але останній, незважаючи на це, притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Прав йому не роз’яснили.

       Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та додатково пояснив, що того дня він, керуючи автомобілем, об`їжджав вибоїни, які були на його смузі руху, проте його зупинив інспектор ДАІ та безпідставно виніс протокол та постанову.       

        Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і не повідомив суд про причини своєї неявки.         

        Суд,  дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.        

       Судом встановлено, що 21.05.2011 року інспектором ДПС ОДДЗ ДАІ в Тернопільській області Лішим А.З. винесено постанову ВО1 №  105036,  якою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. за порушення ч.2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що «21.05.2011 року о 10.50 год. на 338 км. а/д. Доманово-Ковель-Чернівці, керуючи автомобілем на ділянці дороги, де є дві смуги руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі, чим порушив п.11.2 Правил дорожнього руху України».                      

          Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО1 №138810 від 21.05.2011 року ОСОБА_2 «21.05.2011 року о 10.50 год. на 338 км. а/д. Доманово-Ковель-Чернівці, керуючи автомобілем на ділянці дороги, де є дві смуги руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі, чим порушив п.11.2 Правил дорожнього руху України».          

Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.        

         Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.   

Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і відеозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Ст. 256 КУпАП передбачає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, в протоколі мають бути зазначені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, дані щодо свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Ці ж дані має містити і постанова згідно ст. 283 КУпАП, зокрема, мають бути викладені обставини, установлені при розгляді справи, та прийняте рішення.   

Як вбачається із пояснень позивача, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 21.05.2011 року ОСОБА_2 заперечував вчинення ним правопорушення. Проте зазначені обставини інспектор не перевірив і доказів умисного порушення правил дорожнього руху не навів.                  

При запереченні факту вчинення правопорушення самим позивачем інспектором ДПС ОДДЗ ДАІ в Тернопільській області Лішим А.З. не прийнято жодних мір до виявлення інших доказів.     

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що того дня він їхав у автомобілі під керуванням позивача. ОСОБА_2 ввімкнув лівий поворот та об`їхав вибоїни, які були на дорозі. Після цього його зупинив працівник ДАІ.  

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання  законності. Застосування   уповноваженими на те органами і посадовими пособами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з  законом.   

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні в справі матеріали не містять безперечних доказів і є недостатніми для однозначного висновку про винуватість позивача в порушенні вимог пункту  п.11.2 Правил дорожнього руху України і відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України „Про міліцію”, Закону України „Про дорожній рух”, Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111.    

      За таких обставин позивач притягнутий до адміністративної відповідальності без достатніх для цього підстав, винесена щодо нього постанова інспектора ДАІ про накладення штрафу підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити, оскільки не встановлено подію і склад правопорушення.    

         На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 17, 19, 70, 71, 102, 160-163 КАС  України, ст. ст. 7, 33, 281, 254-256, 258, 276, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:    

Позов ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.                                                               

Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС ОДДЗ ДАІ в Тернопільській області Лішого А.З. серії ВО1 №  105036  від 21.05.2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 430 грн.                                                                

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.                    

Постанова оскарженню не підлягає.           

 Суддя: