Справа №: 2-а-395/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 червня 2011 року суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Юрченко Г. Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області  про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги (надбавки до пенсії), -    

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до  суду  в якому просив: зобов’язати відповідача нарахувати та вплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року  по день звернення до суду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що має статус “дитини війни”, тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При вирішенні питання про нарахування вказаної доплати до пенсії позивачу відповідач керувався положеннями нормативних актів що на підставі Рішень Конституційного Суду України були визнані неконституційними, а тому застосуванню не підлягали.

          Позивач надав  суду заяву з проханням справу розглянути у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.

               Представник управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області подав заперечення, яким просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив про відсутність коштів для такої виплати, так як не передбачена стаття видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. Також заявив про відмову в задоволенні позову, внаслідок пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

         Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду.

Відповідно до положень частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.   

      30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу  статті 99 КАС України  внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

      Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

      У відповідності до ст. 100 КАС України, в редакції з 30.07.2010 року,  адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії  за 2009-2010 роки  подано до суду в травні 2011р., тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.

      Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.  Як вбачається з заявленого позову, обґрунтовуючи причини пропуску строку позивач зазначав, що про порушення своїх прав він дізнався після висвітлення подій у засобах масової інформації, у зв’язку з чим не мав можливості звернутися до суду у визначені законом строки.

Враховуючи письмові пояснення позивача,  вік та постійну зміну чинного законодавства, вимога про поновлення строку звернення до суду була вирішена при відкритті скороченого провадження у справі - строк було поновлено.

       Однак при розгляді справи з урахуванням заперечень відповідача в частині про відмову в задоволенні позову, внаслідок пропущеного строку звернення до суду , вбачається , що  жодні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.  Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду. Право на звернення до суду не залежить від прийняття рішень Конституційним Судом України.

     У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.     

     Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено , що позивач , отримує пенсію за віком і є дитиною війни , має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004 року №2195-IV.     

     В силу приписів статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18 листопада 2004 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.     

З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду позов в частині визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплаті позивачу  пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та  зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2009 року по  18.11. 2010 року  слід залишити  без розгляду.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким було внесено зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії “дітям війни”, були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.

На час розгляду справи  Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”не призупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а відтак відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, які визначено ст.6 названого Закону. Проте, відповідач будь-яких дій з цього приводу не здійснював.

На законодавчому рівні в 2010, 2011 році не було внесено будь-яких обмежень щодо виплати в 2010, 2011 році надбавки, особам, які мають статус “дитина війни ” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, однак дана обставина не була врахована відповідачем при нарахуванні та виплаті даної державної допомоги.

         Отже, за конституційними нормами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці  застосуванню підлягають норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” , і вона   має право з 01.01.2006 року на отримання щомісячної соціальної допомоги, як дитина війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

         Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.

         Статтею 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

         При цьому, ст.19 вищевказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

         Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” , мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд доходить висновку про    відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

         В зв’язку з цим, є неправомірною відмова відповідача виплачувати позивачу щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в період з  19.11.2010 року по 19.05.2011 року  ( в межах заявлених вимог), оскільки на законодавчому  рівні  зміни до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” , в цей період не  вносилися.

         Згідно з положеннями ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

         Відповідно до ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік ” від 27 квітня 2010 року N 2154-VI встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.  Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховано та виплачено пенсію, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.

Отже, з  урахуванням вимог ст. 99 КАС України та враховуючи час звернення до суду  позивача з позовом,   необхідно зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з 19.11.2010 року по день звернення до суду  (заявлені позовні вимоги).

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

      Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов’язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку підвищення до пенсії слід керуватися Законом (Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, а не підзаконним нормативно-правовим актом (Постановою КМУ від 28.05.2008р. №530).

     Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.   

     Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.   

     Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.   

     Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.   

     Позивач є дитиною війни, та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.   

     Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.   

     Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.   

Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та  питання  щодо  здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому діючи в межах заявлених позовних вимог та шестимісячного строку звернення до суду, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, визнав необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок щомісячної надбавки до пенсії, позивачу, як особі, що має статус дитини війни ,  починаючи з  19.11. 2010 року  по день звернення до суду   –19 травня 2011 року включно з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період ,  відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити її виплату.

     Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.7, ч.1 ст.94, ст. ст.  158 –163 , 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -   

П О С ТА Н О В И В:   

Позовну заяву задовольнити частково .   

     Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії  ОСОБА_1  відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”за період з 19.11.2010 року  і по день звернення до суду  –19 .05. 2011 року .   

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_1  щомісячну державну соціальну допомогу як “дитині війни”, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"  за період  з  19.11. 2010 року  і по день звернення до суду  –19.05. 2011 року включно з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період .

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Стягнути з  Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   судові витрати у розмірі 3 (три ) гривні 40 копійок.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Петрівському районі  виконати постанову негайно.

            Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. апеляційної скарги. У разі прийняття постанови в порядку скороченого провадження апеляційна скарга подається протягом       десяти днів з дня отримання копії постанови.   

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя (підпис)

          З оригіналом згідно

          Голова Петрівського районного суду                                        Г. Юрченко