ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   РІВНЕНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

33001 м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "22" вересня 2006 р.                                                           Справа №  14/232

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марача В.В. при секретарі судового засідання Катеринчику А.І. розглянувши справу

за позовом        Відділення дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Зарічненському районі

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Зарічненська ПМК-176”

про                     стягнення в сумі 46 596 грн. 51 коп.

за участю представників сторін: від позивача      –Костюк–Москалюк Г.М. (дов. у справі);                

від відповідача  –не з’явився.

Статті  27, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:  Позивач просить стягнути з відповідача 46.596,51 грн. капіталізованих платежів. Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним.

Постановою господарського суду Рівненської області по справі № 3б/22-б-2 від 14.09.2000 р. ВАТ “Зарічненська ПМК-176”–відповідач по справі – визнаний банкрутом, здійснюється процедура ліквідації.

Ліквідаційною комісією ВАТ “Зарічненська ПМК-176” передано до відділення ВД Фонду СНВ у Зарічненському районі дві особові справи потерпілих від нещасного випадку на виробництві, яким продовжено страхові виплати.

Відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю, затвердженого Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відділенням ВД ФСНВ проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку капіталізація платежів визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент проведення капіталізації.

Відділенням ВД ФСНВ у Зарічненському районі для визначення періоду, за яким розраховувалась капіталізація платежів використовували дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані головним управлінням статистики у Рівненській області.

Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими ВАТ “Зарічненська ПМК-176” становить 46.596,51 грн.

12.07.2006 р. відділення ВД ФСНВ у Зарічненському районі звернулися з заявою до господарського суду Рівненської області у справі про банкрутство ВАТ “Зарічненська ПМК-176” про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 46.596,51 грн. Ухвалою колегії з розгляду справ про банкрутство господарського суду від 31.07.2006 р. № 3б/22-б-2 відмовлено відділенню ВД ФСНВ у Зарічненському районі. Відмова мотивована тим, що згідно п. 8.6 Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2006 р. “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя, який розглядає справу про банкрутство відмовляє у прийнятті заяві поточних кредиторів з вимогами до боржника, що грунтуються на зобов’язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами розглядаються в порядку позовного провадження.

Отже, кредитор не позбавлений права звернутись із позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Відповідач відзиву на позов суду не подав, представник його в судове засідання не з’явився. До господарського суду повернулася ухвала від 06.09.2006 р. про відкриття провадження у справі, яка направлялася відповідачу з відміткою поштового відділення про те, що організації не існує.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач вимагає стягнути з відповідача 46.596,51 грн., посилаючись при цьому на ст.ст. 31, 43 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та стверджуючи, що ці кошти відповідач зобов’язаний сплатити як капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві.

Однак, вказана вимога не грунтується на діючому законодавстві України, що підтверджується наступним.

По–перше, стаття 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не надає права Відділенню виконавчої дирекції Фонду стягувати з підприємства-банкрута капіталізовані платежі для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві. Дана стаття встановлює черговість та порядок задоволення вимог кредиторів коштами, одержаними від продажу майна банкрута. Зокрема, в п. 2 вказаної статті відмічається, що у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли і зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова КМУ від 06.05.2000 р. № 765 “Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” теж не надає право Фонду стягувати в примусовому порядку, в тому числі шляхом подання позову до суду, капіталізовані платежі для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві-банкруті.

Дана постанова КМУ лише встановлює, в якому порядку проводиться капіталізація вказаних платежів і в яких розмірах.

По–друге,  в статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” вказується за рахунок яких коштів здійснюється фінансування Фонду. Зокрема, в даній статті вказується, що фінансування Фонду здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників. Тобто, в даній статті не вказано, що Фонд фінансується за рахунок стягнутих капіталізованих платежів, а відмічається, що фінансування Фонду здійснюється саме за рахунок тих капіталізованих платежів, які надійшли йому у випадку ліквідації страхувальника.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються їх вимоги.

Всупереч наведеній нормі КАС України, позивач не довів тих обставин, на які він посилався у позовній заяві, як на підставу своїх вимог, а саме того, що він вправі стягувати в примусовому порядку, в тому числі через суд, з підприємства-банкрута капіталізовані платежі для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві та того, що у підприємства-боржника існує  обов’язок перед Фондом по сплаті таких платежів.

На основі наведеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

П О С Т А Н О В И В :

В позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

                              

Суддя                                                          Марач В.В.

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею «03»жовтня  2006 року.