ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

    

"22" вересня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/211

За позовом:            Відкрите акціонерне товариство “Азот”

До відповідача: Рівненське ОВКП водопровідно-каналізаційного господарства   «Рівнеоблводоканал»

про                            стягнення 1 850 956, 59 грн.

                                                                                                               СУДДЯ  МАРАЧ В.В.

Секретар судового засідання Катеринчик А.І.

Представники:

від позивача:        Власюк М.М., Коробка Н.М., Киріша Л.Г. (копії довіреностей у справі)

від відповідача:    Якубович Т.Л. (копія довіреності у справі)

третя особа:          Орлова Е.В. (довіреність у справі)

про                          стягнення 1 850 956, 59 грн.

Стаття  22 ГПК України роз’яснена.

                                                           В С Т А Н О В И В:   

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані на підставі договору № 1628 від 22.09.2005 року послуги по очистці каналізаційних госпобутових та промислових  стічних вод за вересень-грудень 2005 року в сумі 1 579 104,00 грн., пеню за несвоєчасну їх оплату за період з 11.10.2005 р. по 10.07.2006 р. в сумі 178345,89 грн., інфляційні нарахування з простроченої суми за період з 11.10.2005 р. по 10.07.2006 р. в розмірі 64 764,21 грн., 3% річних від простроченої суми за період з 11.10.2005 р. по 10.07.2006 року в сумі 28742,49 гривень.

Відповідач у відзиві на позов визнає суму основного боргу за період з 01.01.2005 р. по 01.01.2006 р. в сумі 1 553 362 грн., щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних просить суд, зважаючи на збитковість підприємства, яка виникла у зв’язку з нерентабельністю тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, зменшити їх розмір.

Під час розгляду справи представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зменшує вимоги стосовно основного боргу і просить стягнути його з відповідача в сумі 1 553 362,00 грн.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

22 вересня 2005 року між ВАТ “Рівнеазот” та РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” було укладено договір № 1628 про надання послуг по очистці каналізаційних госпобутових та промислових стічних вод (далі-Договір), який підписаний сторонами з Протоколом розбіжностей від 22.09.2005 р. та Протоколом узгодження розбіжностей від 10.10.2005 р.

За умовами договору позивач (по договору переробник) зобов’язаний надати відповідачу (по договору постачальник) послуги по очищенні до встановлених нормативів каналізаційних госппобутових та промислових стічних вод, а останній в свою чергу зобов’язаний вчасно оплатити вартість очищених стічних вод.

В термін з 01.09.2005 р. по 31.12.2005 року  позивач на підставі Договору № 1628 надав відповідачу послуги по очищенні стічних вод, що підтверджують акти виконаних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року.

На підставі вищезазначених актів виконаних робіт відповідачу були виставлені рахунки:

№ 906 від 30.09.2005 р. на суму 106 610, 40 грн.;

№ 940 від 31.10.2005 р. на суму 640 461, 60 грн.;

№ 993 від 30.11.2005 р. на суму 421 632, 00 грн.;

№ 1040 від 30.12.2005 р. на суму 410 400, 00 грн..

Всього на суму 1 579 104, 00 грн.

Оплата вартості очищення стічних вод, згідно п.3.3 Договору, здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Однак, в порушення п.3.3, відповідач не в повній мірі оплатив надані йому послуги по очищенні стічних вод, а отже відповідачем не виконано своїх зобов’язань за договором.

Станом на 22.09.2006 р. заборгованість відповідача становить  1 553 362,00 грн.  Дана заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відтак вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача суми основного  боргу правомірні, грунтуються на договорі та законі та підлягають задоволенню.

Окрім того, відповідно до частин 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони, та для забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, в порушення зазначених норм та п.3.3 Договору, відповідачем не виконано договірні зобов’язання щодо оплати наданих послуг.

Відповідно до п.2 ст.193 ГК України, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, згідно п.6 ст. 232 ГК України, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки в п.4.5  Договору передбачено, що за недотримання терміну оплати постачальник сплачує переробнику штрафну пеню в розмірі 0,2% від суми недоплати за кожний день такої затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, то пеня підлягає нарахуванню за весь період прострочення оплати наданих послуг.

Позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 178 345,89 грн. за період з 11.10.2005 р. по 10.07.2006 р.

Однак приймаючи до уваги ступінь виконання зобов’язання сторонами, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні та те, що належна до сплати неустойка надмірно велика порівняно з збитками кредитора, керуючись п.3 ст.83 ГПК України, п.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України суд зменшує належну до сплати пеню на 90 відсотків.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, а відтак, позивачем правомірно нараховано інфляційні нарахування в сумі 64 764, 21 грн., та три проценти річних від простроченої суми, що становлять 28 742, 49 грн.

На основі наведеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                             В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Рівнеоблводоканал” (33028 м.Рівне, вул.С.Бандери,2 р/р 260353024315 в Ощадбанку м.Рівне, МФО 333368, ЗКПО 03361678)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Рівнеазот” (33017 м.Рівне –17, ЄДРПОУ 05607824, р/р 260030265779 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” у м.Рівне, МФО 333539) основний борг в сумі 1 553 362 грн. 00 коп., пеню в сумі 17 834 грн. 58 коп., інфляційних нарахуваннь 64 764 грн. 21 коп. та три проценти річних в сумі 28 742 грн. 49 коп.;  18 509 грн. 57 коп.  витрат по сплаті держмита та 118 грн. –витрат на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити в задоволенні.

   Суддя                                                                Марач В.В.

підписано "03" жовтня 2006 р.