1-2\11 .
Вирок
Іменем України
17.06.2011 р. Франківський районний суд м.Львова у складі:головуючого
судді Гулієвої М.І.
при секретарі Кунець О.П., Ясінському Ю.Є., Трубич З.С.
з участю прокурора Дудинської Т.М.
та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_23, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому засіданні у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Івано-Франкове, Яворівського р-ну,Львівської обл.., росіянина , громадянина України, розлученого, з середнью освітою, непрацюючого, прож. АДРЕСА_1, раніше не судимого згідно ст..89 КК України,-
За ст.187 ч.4,296 ч.4 КК України,-
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Пустомити, Львівської обл.,українця, гр.-на України,неодруженого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого-АДРЕСА_2, проживаючого-АДРЕСА_3, працюючого консультантом-продавцем «Сільпо,55/5», раніше судженого 14.09.2005р.Пустомитівським райсудом, Львівської обл.за ст.186ч.1,ч.2ст.15 ,ч.3 ст.185 до 3р.п/в на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,-
За ст.187 ч.4 КК України,-
В с т а н о в и в
08.02.2007р, біля 19.20 підсудний ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на АДРЕСА_4, підійшовши до потерпілих ОСОБА_9та ОСОБА_10, пропонував випити з ним спиртні напої, при цьому нецензурно висловлювався в адресу останніх, розмахував кухонним ножем перед ними.Незважаючи на прохання потерпілих припинити хуліганські дії, підсудний попрямував за ними у під»їзд будинку по АДРЕСА_4, де продовжував порушувати громадський порядок, його дії супроводжувались особливою зухвалістю та виразились в тому, що ОСОБА_8безпричинно бив ногами по стіні та вхідних дверях квартири АДРЕСА_6, голосно висловлювався нецензурними словами . З квартири вийшли потерпілі ОСОБА_11та ОСОБА_12,які намагались припинити хуліганські дії, просили підсудного залишити приміщення під»їзду, однак останній не реагував, продовжував нецензурно висловлюватись в їх адресу .Після чого витягнув з кишені куртки кухонний ніж, яким наніс удар в ліву ногу потерпілого ОСОБА_11,заподіявши йому відповідно до висновку експерта №158/2007 від 23.02.2007р. легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я. Недивлячись на те, що потерпілі ОСОБА_11та ОСОБА_12зайшли у квартиру, підсудний і далі продовжував бити ногами по вхідних дверях квартири, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства.Хуліганські дії тривали з 19.20 до 21.00, після чого підсудний з місця події втік.
Крім того, 16.02.2007р. близько 00.30 підсудний ОСОБА_8за попередньою змовою групою осіб з підсудним ОСОБА_7,перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння у квартирі по АДРЕСА_5, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_4.з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров»я потерпілого, а саме- підсудний ОСОБА_8 наніс потерпілому удар кухонним ножем в стегно лівої ноги, внаслідок якого потерпілий впав на підлогу. Підсудний ОСОБА_7, продовжуючи злочинний умисел на заволодіння майном потерпілого,, тримаючи в лівій руці кухонний ніж,погрожуючи застосуванням фізичного насильства, яке є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вимагав у ОСОБА_4передачі їм мобільного телефону «Соні Еріксон Z 550і». Потерпілий, сприйнявши реально погрози, витягнув з кишені належний йому мобільний телефон,вартістю 1155грн. з сім-картою, вартістю 25грн., а підсудний ОСОБА_7вирвав з рук потерпілого вказаний телефон. Підсудний ОСОБА_8.з метою утримання викраденого майна потерпілого, наніс останньому удар кухонним ножем у праву частину грудної клітки, заподіявши відповідно до висновку судово-медичної експертизи №606 від 05.03.2007р.тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя та здоров»я потерпілого в момент спричинення. Після цього підсудний ОСОБА_7обшукав потерпілого ОСОБА_4та витягнув з кишені його штанів гроші в сумі 9грн.
Підсудний ОСОБА_8 свою вину у наведеному визнав частково та пояснив, що жодних хуліганських дій відносно ОСОБА_9,ОСОБА_10та ОСОБА_12,ОСОБА_11 не вчиняв.16.02.07р.разом з ОСОБА_7на запрошення ОСОБА_4були у квартирі ОСОБА_17, де розпивали алкогольні напої та слухали запис розмови на телефоні потерпілого. Конфлікт спровокував ОСОБА_4, так як сильно образив його. Він не стримався і наніс удар потерпілому ножем спершу в ногу, а потім в грудну клітку, бо останній продовжував його ОСОБА_7 відтягнув його від потерпілого. Визнає себе винним в тому , що наніс тілесні ушкодження потерпілому, однак умислу скоювати розбійний напад з метою заволодіння майном потерпілого у нього не було, домовленості між ним та ОСОБА_7 з цього приводу також не було. Вважає, що під час нанесення ним ударів потерпілому телефон знаходився у ОСОБА_7, якому його дав потерпілий, щоб послухати музику, після нанесення тілесних ушкоджень ні він, ні ОСОБА_7 у потерпілого нічого не брали. Однак, всі події добре не пам»ятає, так був випивший. На другий день ОСОБА_7 розповів, що він наніс ножові поранення ОСОБА_4, а у нього залишився телефон потерпілого. Він вирішив телефон продати,щоб не мати проблем, так як потерпілий був поранений. Цивільний позов визнав частково, в частині відшкодування коштів за лікування потерпілого.
Підсудний ОСОБА_7 свою вину у скоєнні злочину не визнав та пояснив, що дійсно 16.02.07р.разом з ОСОБА_8 на запрошення ОСОБА_4були у квартирі ОСОБА_17, де розпивали алкогольні напої та слухали запис розмови на телефоні потерпілого.Потерпілий двічі давав йому свій телефон для прослуховування запису. Він слухав телефон, потерпілий не просив його телефон повернути. В цей час між потерпілим та ОСОБА_8 виник конфлікт, так як ОСОБА_4 образив ОСОБА_8.Він побачив, як ОСОБА_8 наніс перший удар від якого потерпілий впав, потім другий удар, як він зрозумів був нанесений ножем. Він побіг розбороняти ОСОБА_8 та ОСОБА_4, при цьому телефон поклав у кишеню.Під час нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_8, телефон не вимагав, потерпілому ножем не погрожував, ножа не мав, на досудовому слідстві давав такі покази під тиском. Однак, з цього приводу із скаргами нікуди не звертався. Гроші з кишені потерпілого він не забирав. Умислу та домовленості між ним і ОСОБА_8 на заволодіння телефоном потерпілого не було. Цивільний позов не визнав.
Крім часткового визнання своєї вини підсудним ОСОБА_8, незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_7, їх винність у скоєнні злочину повністю доведена доказами, зібраними по справі.
Показами потерпілого ОСОБА_4, даними в судовому засіданні про те, що 16.02.07р.зустрівся з підсудними та запросив їх до свого знайомого ОСОБА_17, де вони розпивали алкогольні напої. В ході розмови між ними розпочалась сварка з приводу його дівчини.Він дав свій мобільний телефон подивитись ОСОБА_7, але перед сваркою ОСОБА_8забрав у ОСОБА_7 телефон та повернув йому, а він заховав у шкарпетку. Потім ОСОБА_7 знову просив у нього телефон, але він відмовився дати, що не сподобалось підсудним. Після цього ОСОБА_7 погрожував йому ножем та вимагав дати телефон. В цей час до нього підійшов ОСОБА_8 та наніс удар ножем в ногу, від чого він впав на підлогу.Підсудні посадили його на стілець, ОСОБА_7 продовжував вимагати, щоб він дав йому телефон. Він сприймав їх погрози як реальні, злякався за своє життя, тому віддав телефон ОСОБА_7. Після цього ОСОБА_8 наніс йому ще один удар ножем в груди.Коли він впав, підсудні наносили удари по туловищу, хто саме не бачив, так як закрився руками. ОСОБА_8 телефон не брав , однак, був поруч з ОСОБА_7 , не перешкоджав коли той забирав телефон, наносив удари ножем. Він сприймав їх дії як спільні, спрямовані на заволодіння його майном. Просить задоволити цивільний позов.
Показами потерпілих ОСОБА_11та ОСОБА_12, даними в судовому засіданні про те, що вони проживають по АДРЕСА_4.08.02.07р. біля 19.30 почули сильний шум та крики у загальному коридорі, а згодом хтось став сильно стукати у двері їх квартири.Коли вони вийшли у коридор, побачили ОСОБА_8,який був у нетверезому стані, нецензурно лаявся. На зауваження ОСОБА_11не реагував, продовжував нецензурно висловлюватись , поранив його в ногу.Коли потерпілі зайшли у квартиру, ОСОБА_8 продовжував стукати у двері , стіну та погрожувати фізичною розправою. Хуліганські дії в загальному тривали близько години. У коридорі світла не було, ОСОБА_11 освітлював ліхтариком, вони чітко бачили, що хуліганив та наніс удар потерпілому саме ОСОБА_8, так як в коридорі більше нікого не було і ОСОБА_11світив йому в обличчя.
Показами потерпілих ОСОБА_9та ОСОБА_10.(т.2 ка.с.18,21), даними на досудовому слідстві та перевірених в судовому засіданні , про те, що 08.02.07р.біля 19.00 вони йшли по вул..Крехівській, до них підійшов незнайомий мужчина,який був у стані алкогольного сп»яніння та пропонував розпити з ним пляшку пива. При цьому він нецензурно висловлювався в їх адресу, розмахував перед ними ножем.Вони заховались від даного мужчини у під»їзді будинку по АДРЕСА_4, піднявшись до горища.Невідомий піднявся за ними. Коли ОСОБА_9 засвітив йому ліхтариком в обличчя, він не втримався і впав вниз по сходах. Вони не бачили, що він робив, так як у під»їзді було темно, але чули як він голосно кричав, нецензурно лався, стукав у двері та стіни.На цей шум з одної із квартир вийшов мешканець, який просив підсудного заспокоїтись, але той не реагував, продовжував хуліганити.Через деякий час почули як якась жінка в під»їзді сказала, що когось поранили ножем.
Показами свідка ОСОБА_14, даними в судовому засіданні про те, що вона проживає по АДРЕСА_4 у м.Львові.08.02.07р. біля 19.30 чула на сходовій клітці сильний шум, крики.В коридор не виходила, так як боялась.
Показами свідків ОСОБА_15та ОСОБА_16.(а.с.12 ,52 т.2), даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 08.02.07р. ОСОБА_15була у сусідки ОСОБА_16, їй на мобільний телефон подзвонила ОСОБА_12 та попросила викликати карету швидкої допомоги, так як її чоловіка ОСОБА_15пішла додому дзвонити, а ОСОБА_16-до ОСОБА_12, щоб надати першу ОСОБА_12розповіла їм, що удар ножем наніс п»яний, який тривалий час хуліганив у загальному коридорі.
Показами свідка ОСОБА_17.(т.1 а.с.35,49), даними на досудовому слідстві та перевіреними судом ,яким суд надає віри,про те, що 15.02.07р.до нього додому прийшов потерпілий з підсудними, вони разом розпивали алкогольні напої. Через деякий час між підсудними та потерпілим почалась сварка , в ході якої ОСОБА_7погрожував ОСОБА_4заподіянням тілесних ушкоджень, якщо останній не дасть йому свій мобільний телефон. Потерпілий не погоджувався.Тоді ОСОБА_8 наніс йому удар в область грудей, від якого потерпілий впав, а підсудні стали наносити йому удари ногами в різні частини тіла. Після цього підсудні посадили ОСОБА_4на стілець, ОСОБА_7 вимагав у нього мобільний телфон, погрожуючи кухонним ножем.Потерпілий віддав йому телефон і в цей час ОСОБА_8 замахнувся ножем, чи наніс удар він не ОСОБА_7відтягнув ОСОБА_8 від потерпілого, не даючи його більше бити. А потім обшукав потерпілого та забрав з кишені штанів гроші, яку суму не знає.
Показами свідка ОСОБА_18.(т.1 а.с.97), даними на досудовому слідстві та перевіреними судом про те, що 16.02.07р.він під час чергування в складі СОГ Франківського РВ виїжджав за адресою-АДРЕСА_7, де ОСОБА_17повідомив, що у його квартирі ОСОБА_4було заподіяно тілесні ушкодження двома особами на ім»я ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які забрали у потерпілого телефон.
Протоколами ставки віч на віч від 02.03.07р. між ОСОБА_11, ОСОБА_12та ОСОБА_8.(т,2 а.с.42,46), де вони підтвердили свої покази.
Протоколами ставки віч на віч від 07.03.07р. між ОСОБА_9, ОСОБА_10та ОСОБА_8.(т,2 а.с.61,62), де вони підтвердили свої покази.
Протоколами пред»явлення предметів для впізнання від 02.03.07р. з ОСОБА_9та ОСОБА_10.(т.2 а.с.38,39).
Протоколами пред»явлення особи для впізнання від 02.03.07р.(т.2 а.с.44,45), де ОСОБА_9та ОСОБА_10опізнали ОСОБА_8як особу, яка вчинила хуліганські дії щодо них.
Висновком судмедекспертизи №159/2007 від 23.02.07р.(т.2 а.с.53) про те, що у ОСОБА_19виявлено рану верхньої третини лівого стегна,яка утворилась від контакту з гострим колюче-ріжучим предметом 08.02.07р., не характерна для падіння на площину та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.
Протоколом огляду предметів та постановою про приєднання до справи речових доказів від 03.03.07р.(т.2 а.с.49,50).
Протоколом вилучення у ОСОБА_7 мобільного телефону «Соні Еріксон 550і» від 16.02.07р.(т.1 а.с.7) сіро-чорного кольору без сім-карти.
Протоколом вилучення від 16.02.07р.(т.1а.с.8)з приймального відділення ЛОФПЦ одягу потерпілого ОСОБА_4
Протоколом вилучення від 16.02.07р.(т.1 а.с.9) у ОСОБА_8ножа з металу сірого кольору, сірих спортивних штанів,зимової куртки темно-синього кольору, світра.
Довідкою №770 від 16.02.07р.(т.1 а.с.10) про те, що у ЛРФПЛДЦ о 3.00 поступив ОСОБА_4 з діагнозом-колото-різана рана грудної клітки та ноги, госпіталізований в реанімацію.
Довідкою №89 від 16.02.07р.(т.1 а.с.18) про те, що у ЛРФПЛДЦ на лікуванні перебуває ОСОБА_4 з діагнозом проникаюча колото-різана рана правої плевральної порожнини, поранення правої легені.
Протоколом вилучення від 17.02.07р.(т.1 а.с.19) у ОСОБА_7 джинсів та дублянки.
Протоколом огляду місця події-квартири по вул.Київській,40/3 у м.Львові та схемою до нього від 16.02.07р.(т.1 а.с.23-25).
Протоколом очної ставки від 17.02.07р.(т.1.а.с.45)між ОСОБА_17та ОСОБА_7
Протоколом очної ставки від 18.02.07р.(т.1.а.с.57)між ОСОБА_4та ОСОБА_20, де потерпілий підтвердив дані раніше покази.
Протоколом очної ставки від 06.03.07р.(т.1.а.с.61)між ОСОБА_21та ОСОБА_7,згідно якого потерпілий підтвердив раніше дані ним покази.
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.04.2007р.(т.2а.с.86,88),де ОСОБА_4 показав як розвивались події 16.02.07р. у квартирі по вул.Київській,40/3 у м.Львові.
Висновком судово-медичної експертизи №606 від 05.03.07р. (т.1а.с.71) про те, що виявлена у потерпілого ОСОБА_4травма грудної клітки відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя та здоров”я в момент заподіяння.Рана на лівому стегні відноситься до легкого тілесного ушкодження.Вказані тілесні ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмету.
Висновком цитологічної експертизи №41 від 23.03.07р.(т.1а.с.106) про те, що при судово-медичних дослідженнях ножів виявлено клітини епітелію, які можуть походити від ОСОБА_8
Висновками медико-криміналістичної експертизи №35-38 від 06.04.07р.(т.1 а.с. 117,124, 131,138) про те, що колено-різані пошкодження одягу потерпілого утворились від дії колюче-ріжучого знаряддя типу клинка ножа, відповідають одне одному та ранам потерпілого ОСОБА_4,колено-різане пошкодження на одязі ОСОБА_4 могло утворитись від дії клинка ножа №1,3 представленого на експертизу.
Висновком імунологічної експертизи №138 від 18.04.07р.(т.1а.с.150) про те, що в слідах на шапці, лівому чоботі, вилучених з місця події, виявлена кров людини, антиген А.Н,ізогемаглютиніни анти-В,які можуть походити в тому числі і від ОСОБА_4та ОСОБА_7, в слідах на кофті,світрі,спортинивних штанах, рейтузах-речах потерпілого ОСОБА_4 виявлено кров людини та антиген А,Н з ізогемаглютиніном анти-В,які можуть походити в тому числі і від ОСОБА_4 У слідах на футболці, правому чоботі-речах потерпілого ОСОБА_4 виявлена кров людини та антиген А,Н, які можуть походити в тому числі і від ОСОБА_4 В слідах на штанах ОСОБА_8 виявлена кров людини і антиген А,Н, які можуть походити в тому числі і від ОСОБА_4 В слідах на куртці ОСОБА_8виявлена кров людини та антиген Н,який може походити від будь-якої особи з групою крові О , в тому числі і від ОСОБА_8 На зрізі речовини бурого кольору з табуретки,зіскобі з підлоги-предметах вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини, антигени А.В,Н та ізогемаглютиніни анти-А,анти-В не виявлені, тому встановити групову приналежність крові неможливо. В слідах на джинсових штанах, дублянці-речах ОСОБА_7, куртці та світрі-одязі ОСОБА_8, на шкіряній куртці потерпілого ОСОБА_4 крові не виявлено. Протоколами огляду речових доказів від 22.02.07р.,06.04.07р., 28.02.07р.(т.1 а.с.167,170, т.2 а.с.114).
Оцінюючи покази підсудних в частині невизнання ними вини у скоєнні злочинів, суд не бере їх до уваги та розцінює як намагання уникнути від кримінальної відповідальності, виходячи з наступного.
Як вбачається з пояснень потерпілих ОСОБА_12та ОСОБА_11, даних як на досудовому слідстві , так і в судовому засіданні, вони чітко опізнали підсудного ОСОБА_8як особу, яка вчинила хуліганські дії та нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_11 (т.2а.с.42,46).
Потерпілі ОСОБА_13.та ОСОБА_10 при пред»явленні осіб для впізнання (т.2 а.с.44,45) опізнали ОСОБА_8як особу, яка 08.02.07р.вчинила хуліганство в під»їзді будинку по АДРЕСА_4.Вказане стверджено також ставками віч на віч від 07.03.07р. між ОСОБА_8та ОСОБА_9, ОСОБА_10.(т.2 а.с.61,62).
Суд надає віри поясненням потерпілих, так як вони чіткі, послідовні, нічим не спростовані.
Факт вчинення хуліганських дій не заперечував на досудовому слідстві і сам підсудний (т.2 а.с.33,42,46,71,112).
Відповідно до ст.187 КК України під розбоєм слід розуміти відкритий чи таємний напад з метою заволодіння приватним майном громадян, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого,або з погрозою застосування такого насильства.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України»Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності», психічне насильство при розбої полягає у погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров»я потерпілого, погроза має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі, бажає, щоб у потерпілого склалось враження, що якщо він буде протидіяти нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована,а у потерпілого таке враження дійсно склалось.Отже, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб»єктивне сприйняття її потерпілим.
Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_4 реально сприймав погрози ОСОБА_7щодо застосування фізичного насильства, а після нанесення удару ножем ОСОБА_8 злякався та віддав телефон. Дії підсудних він розцінював як об»єднані, спрямовані на заволодіння його майном.
Покази підсудних щодо невизнання вини у скоєнні розбійного нападу, відсутності у них умислу на заволодіння майном потерпілого спростовані зібраними по справі доказами.
Зокрема, показами потерпілого, даними як на досудовому слідстві ,так і в судовому засіданні, показами свідка ОСОБА_17, даними на досудовому слідстві, речовими доказами по справі.
Судом не беруться до уваги пояснення в судовому засіданні свідка ОСОБА_17, так як його посилання на здійснення під час досудового слідства на нього тиску не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.Як встановлено судом, з жодними скаргами з приводу чинення тиску він не звертався, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22,який проводив розслідування по даній кримінальній справі, будь-який тиск на свідка та підсудних заперечив, його пояснення підтвердили в судовому засіданні ОСОБА_17та ОСОБА_7
ОСОБА_7на досудовому слідстві (т.1 а.с,13)вказував, що в час, коли ОСОБА_8 наносив ножові удари ОСОБА_4,він забрав у потерпілого 9грн.та мобільний телефон.
З пояснень ОСОБА_8на досудовому слідстві (т.1 а.с.21) вбачається, що телефон взяли, щоб мати гроші і витратити на свої потреби.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що дії підсудних були узгоджені, об»єднані та спрямовані на заволодіння майном потерпілого.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що винність підсудних у скоенні злочину доведена повністю.
Суд вважає,що дії підсудного ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ст.187 ч.4 КК України, оскільки, він за попередньою змовою групою осіб скоїв напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я потерпілого та із застосуванням насильства , небезпечного для життя та здоров”я потерпілого, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Дії підсудного ОСОБА_8 вірно кваліфіковано за ст.296 ч.4 КК України, так як він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов»язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії та вчинене із застосуванням предмету, спеціально пристосованого чи заздалегідь приготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. При цьому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку- вчинення злочину особою, раніше судимою за хуліганство, оскільки на момент скоєння злочину судимість підсудного ОСОБА_8за ст.296 ч.1 КК України була погашена, відповідно до ст.89 п.1 КК України.
Дії підсудного ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ст.187 ч.4 КК України, оскільки, він повторно, за попередньою змовою групою осіб скоїв напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров»я потерпілого та із застосуванням насильства , небезпечного для життя та здоров”я потерпілого, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особи підсудних, які вчинили злочин у стані алкогольного сп»яніння,що є обставиною, яка обтяжує покарання,обставини, які пом»якшують покарання підсудним відсутні. Також суд бере до уваги, що підсудні раніше притягувались до кримінальної відповідальності, позитивні характеристики за місцем праці та проживання підсудного ОСОБА_7, стан його здоров»я , відповідно до повідомлення начальника ЛСІ, а також те, що шкода заподіяна злочином потерпілим не відшкодована.
З врахуванням зазначеного, вимог ст.65 КК України, суд вважає, що покарання підсудним слід визначити у межах санкції статей, за якими кваліфіковано злочини, у вигляді позбавлення волі.
Судом встановлено, що підсудний ОСОБА_7 скоїв злочин в період відбування покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.09.2005р., а тому йому слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Речові докази- футболку ,шапку, чоботи, кофту з капюшоном, світер, спортивні штани, рейтузи, мобільний телефон “Соні Еріксон Z 550і” - повернути потерпілому ОСОБА_4
4 кухонні ножі,ніж, футляр із слюсарними інструментами, пістолет,деталі до нього-знищити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задоволити частково, стягнувши в його користь 1000грн.моральної шкоди з підсудного ОСОБА_8, оскільки,відповідно до ст.23 ЦК України йому заподіяна моральна шкода,яка полягала у фізичному болю та стражданнях,які він зазнав у зв»язку з ушкодженням здоров»я. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою,яка її завдала за наявності її вини. Що стосується відшкодування 500грн.матеріальної шкоди, суд вважає що в даній частині позову слід відмовити, так як не надано доказів,які підтверджують заподіяння матеріальної шкоди саме в такому розмірі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4слід задоволити частково та стягнути в його користь ,з врахуванням положень ст.23,1167 ЦК України, з підсудних солідарно 10000грн.заподіяної моральної шкоди, оскільки, діяння підсудних були об»єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна шкода є наслідком їх спільних дій. Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3500грн. підлягають до часткового задоволення в сумі 41,25грн, відповідно до наданих квитанцій на оплату за ліки. В решті позовних вимог слід відмовити, у зв»язку з непредставленням доказів у їх підтвердження.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер скоєного злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілих, ступінь вини підсудних, а також вимоги розумності і справедливості.
Керуючись ст.323-324 КПК України,суд,-
З а с у д и в
ОСОБА_6 визнати винним за ст.187 ч.4, 296 ч.4 КК України та обрати йому покарання
За ст.187 ч.4 КК України-9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За ст.296 ч.4 КК України-5 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання засудженому ОСОБА_6 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 9(дев»яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 визнати винним за ст.187 ч.4 КК України та обрати йому покарання 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.09.2005р. та остаточно призначити покарання ОСОБА_7 –8(вісім) років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженим залишити попередній-тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженим рахувати з дня фактичного затримання-17 лютого 2007року.
Речові докази, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Франківського РВ ЛМУ УМВСУ - футболку ,шапку, чоботи, кофту з капюшоном, світер, спортивні штани, рейтузи, мобільний телефон “Соні Еріксон Z 550і”,який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 - повернути потерпілому ОСОБА_4, 4 кухонні ножі-знищити.
Ніж, футляр із слюсарними інструментами, пістолет,деталі до нього (т.2 а.с.51),які знаходяться в камері зберігання речових доказів Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о-знищити.
Цивільні позови задоволити частково.
Стягнути з засудженого ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_11 1000грн.моральної шкоди.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 солідарно в користь потерпілого ОСОБА_4 10 000грн. моральної шкоди та 41,25грн.матеріальної шкоди, а всього 10 041,25грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою-в цей же строк- з моменту отримання копії вироку.
Суддя М.І.Гулієва