справа № 2-292/2007 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Нечепоренка Л.М.,

при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАФ "Колос" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,-

УСТАНОВИВ :

Позивачка в заяві посилається на те, що працювала у відповідача з 20.03.1997 року по 02.10.2006 року. Останнім часом - з 11.01.2004 року працювала сторожем МТФ. Працювала в нічний час - з 19 год до 5 год. ранку. При розрахунку їй не виплати заборгованість за роботу в нічний час, у святкові дні та за переработку годин. Відповідач заборгував їй за 2006 рік 728 грн. 51 коп. і спричинив в зв2язку з цим моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала частково і просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн., так як заборгованість до початку слухання справи відповідачем погашена добровільно.

Представник позивачки позов підтримав і пояснив, що за зверненням позивачки до прокуратури Рокитнянського району та до державних органів державним інспектором праці у відповідача була проведена перевірка дотримання трудового законодавства і було виявлено, що позивачці за 2006 рін не виплачувалася додаткова оплата за роботу у нічний час, за роботу у вихідні дні та інші порушення, на підставі чого відносно директора ПАФ ОСОБА_2 був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення і постановою суду він притягнутий до адміністративної відповідальності. Вважає, що своїми діями, які виразилися у порушенні трудового законодавства, відповідач спричинив позивачці моральну шкоду, яку позивачка оцінила в сумі 3 000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що при виявленні порушень в оплаті позивачці надурочних, бухгалтерією була нарахована вказана в позові сума і їй було запропоновано на початку 2007 року отримати дані кошти в касі господарства. Але позивачка не хотіла отримати дані кошти і тільки перед початком слухання справи по суті позивачка отримала гроші. Вважає, що моральної шкоди позивачці не спричинено, так як та не пред"являла претензій з приводу недоплати чи незгоди з графіком її праці і тільки після її звільнення за власним бажанням почала вимагати повернення грошей і їй стало відомо про порушення її прав.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду показали, що за дорученням керівника повідомили навесні 2007 року позивачку та її чоловіка про необхідність отримати належні їй кошти в сумі 72 8 гшрн. в бухгалтерії господарства, але та добровільно їх не отримала.

Заслухавши сторони, свідків, представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.  В судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала у відповідача з 20.03.1997 року по 02.10.2006 року. Останнім часом - з 11.01.2004 року працювала сторожем МТФ. Працювала в нічний час - з 19 год до 5 год. ранку. При розрахунку їй не виплатили заборгованість за роботу в нічний час, у святкові дні та за переработку годин. Відповідач заборгував їй за 2006 рік 728 грн. 51 коп..

За прушення трудового законодавства на керівника господарства двічі - в 2006 та 2007 p.p. були накладені адміністративні стягнення.

Вказану заборгованість позивачка мала можливість отримати до подання заяви до суду, але добровільно її не використала. Отримала кошти після подачі позовної заяви.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що твердження позивачки та її представника, що внаслідок порушення трудового законодавства, яке виразилося у праці в нічний час, неоплату за це належних коштів, неоплату в повній мірі роботи в святкові дні та переработка встановленого законом робочого часу, спричинили позивачці моральну шкоду не відповідає дійсності.

Позивачка знала про умови праці сторожа молочно-товарної ферми, знала, що вона буде працювати в нічний час і в святкові дні, тобто погодилася на дані умови і претензій з цього приводу не пред"являла. Робити з порушенням трудового законодавства, яке виразилося в неоплаті додаткових коштів позивачку ніхто не примушував і вона про це не знала. Про порушення свого права вона дізналася уже після звільнення, коли їй була донарахована недоплачена сума.

Тому, на думку суду, наслідки, передбачені ст.337-1 КЗпП України, які тягнуть за собою відшкодування моральної шкоди, в даному випадку відсутні.

Суд вважає, що за даних обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.337-1 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 14, 57, 88, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватної агрофірми "Колос" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодуванні моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 2 0 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.