Справа  № 2-а-203/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 березня 2011 року

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Полянчук Б.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області про поновлення строку для звернення з позовом до суду, визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання здійснити нарахування та виплату суми недоплаченої соціальної допомоги до пенсії, спонукання до вчинення дій,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

          23.09.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача,   зобов'язати  його здійснити нарахування та виплату  підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не розповсюджується. У 2007р. передбачені були виплати лише дітям війни, які є інвалідами, а в 2008-2010 роках зазначені виплати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Розглянувши матеріали справи в порядку скороченого провадження,  суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус «Дитини війни», що надає йому, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 01.01.2006 року, право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Як убачається з матеріалів справи, виплата позивачу підвищення до пенсії як «дітям війни»здійснюється на підставі п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», проте розмір підвищення, встановлений цією постановою, суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч.4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, відрахованого від дня подачі позову.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни»підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з  23.03.2010 р. по 23.09.2010 р. включно (по день звернення до суду з цим позовом) повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з урахування раніше проведених виплат.

У задоволенні вимог про зобов’язання відповідача і в подальшому виплачувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” слід відмовити, так як відсутні підстави вважати, що відповідач у подальшому добровільне не буде виконувати зазначені дії.           

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 5-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.  158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області.              

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську Запорізької області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в АДРЕСА_1 за період з  23.03.2010 р. по 23.09.2010 р. включно, суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІУ від 18.11.2004р., розрахованої з урахуванням вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період березня - вересня 2010 року, з урахуванням фактично здійснених раніше виплат.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.  

Постанова підлягає негайному виконанню.

           Апеляційна  скарга  подається  до  адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через  суд  першої інстанції, який ухвалив  оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно  надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

           Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі  застосування судом частини третьої статті  160   КАС України,  а  також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна  скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії  постанови.  

           Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку,   передбачених  частиною  четвертою  статті 167  КАС України,  було  повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду  безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне  оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після  закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом  владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії   постанови суду.

            Постанова  суду першої інстанції,  якщо інше не  встановлено  КАС України,  набирає законної сили після  закінчення  строку подання апеляцій,  встановленого  КАС України, якщо таку  скаргу не було подано.   

           У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо  його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження  або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного  провадження.

                    Суддя