Справа №  2-97\2007  p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16  лютого  2007 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                                       Борисової О.В.

секретарі                                                                                      Зірук М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом приватного підприємства „Адвокатське бюро" до ОСОБА_1 про повернення майна,  стягнення заборгованості,  неустойки та збитків,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року ПП "Адвокатське бюро" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення майна,  стягнення заборгованості,  неустойки та збитків,  обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

18.01.2 002 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір оренди з викупом №18012002/43 строком на 12 місяців,  згідно з яким відповідачка,  сплативши завдаток 737 грн. 40 коп.,  отримала комп'ютер Codeon/1815 ep/C850/128/20.4/ 16mb PRO/UX-Robotix/1.44/32x/SB/80W/ps/2 загальною вартістю 2458 грн.

Відповідно до умов договору за користування комп'ютером,  відповідачка повинна була сплачувати щомісячну плату в сумі 195 грн. з переходом права власності до орендаря з моменту повного розрахунку. Проте,  відповідачка щомісячні платежі,  передбачені графіком виплат по договору,  не сплачувала. Оскільки відповідачка комп'ютер Підприємству не повернула та продовжувала користуватися майном після закінчення строку договору оренди,  то Підприємство вважало,  що договір поновлено на строк,  який раніше був встановлений договором,  тобто до 18 січня 2004 року.

Позивач просить суд стягнути на користь ПП "Адвокатське бюро" з відповідачки ОСОБА_1 орендну плату в розмірі 4095 грн. за користування комп'ютером в період з січня 2003 року по жовтень 2004 року та з жовтня 2004 року за користування нею майном на протязі 15 місяців  в розмірі 2 92 5 грн.

ПП "Адвокатське бюро" просить суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_1 повернути отриманий комп'ютер вартістю 2458 грн.,  стягнути загальну заборгованість по сплаті платежів за користування майном у розмірі 7020 грн.,  інфляційні збитки у розмірі 1020 грн. 72 коп.,  неустойку відповідно до ч.2  ст. 785 ЦК України в розмірі подвійної оплати за користування майном у сумі 4680 грн. та державне мито в розмірі 151 грн.79 коп.,  а всього на загальну суму 15178 грн. 72 коп.

В судовому засіданні представник позивача ПП "Адвокатське бюро" позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила,  що договір оренди з викупом №18012002/43 з відповідачкою не укладався та комп'ютер в користування відповідачка не отримувала,  а також просить суд застосувати строки позовної давності і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача,  представника відповідачки,  дослідивши матеріали справи,  давши оцінку доказам в їх сукупності,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено,  що 18.01.2002 року між позивачем ПП «Адвокатське бюро» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір оренди з викупом №18012002/43 комп'ютера Codeon/1815 ep/C850 /128/20.4/16mb PRO/UX-Robotix/1.44/32x/SB/80W/ps/2 вартістю 2458 грн.(а.с. 54 - 55).

Судом встановлено,  що відповідачка сплативши завдаток у розмірі 737 грн. 4 0 коп.  та отримала зазначений комп'ютер.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідачки,  що договір оренди з викупом компютера №18012002/43 не укладався,  оскільки в судовому засіданні представник відповідачки не заявляла зустрічні позовні вимоги про визнання договору оренди з викупом недійсним,  договір є дійсним,  та як вбачається з матеріалів справи саме відповідачка надавала позивачу довідку про доходи з її місця роботи для укладення даного договору та сплачувала платежі за договором за лютий,  березень,  квітень та червень 2002 року (а.с.  58 - 61).

Судом встановлено,  що відповідачкою ОСОБА_1 відповідно до довідки про надходження (ненадходження) орендних платежів по договору було сплачено за 2002 рік: в лютому - 195 грн.,  березні - 195 грн.,  квітні - 195 грн.,  червні - 195 грн.,  а всього сплачено по договору №18012002/43 - 780 грн.(а.с. 26).

Згідно п.9.4 договір може бути розірваний лише за згодою сторін або на підставі діючого законодавства України.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те,  що відповідно до вимог  ст. 764 ЦК України,  договір було поновлено ще на 12 місяців,  тобто до 18 січня 2004 року,  оскільки в даному випадку між сторонами було укладено договір оренди з викупом,  за яким договір припиняє свою дію після проведення всіх розрахунків між сторонами. В разі несплати орендарем одного чергового щомісячного платежу,  договором передбачено обов'язок орендодавця вилучити товар у орендаря. Враховуючи викладене,  суд вважає ,  що посилання представника позивача на можливість поновлення договору ще на 12 місяців є безпідставними. На підставі вище викладеного суд вважає,  що вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі за період з січня 2003 року по жовтень 2004 року в розмірі 4095 грн. задоволенню не підлягають.

Не підлягають також задоволенню вимоги позивача щодо стягнення не отриманого доходу в розмірі 2 925 грн. від орендованого майна,  які б позивач міг отримати у зв'язку з укладенням договору 01.10.2001 року з з ПП «Євротекс-плюс». Оскільки позивач не надав суду докази про згоду ПП «Євротекс-плюс» прийняти в оренду комп'ютер,  який було передано ОСОБА_1 згідно договору,  крім того,  договір з „Євротекс -плюс" був ПП „Адвокатське бюро" укладений ще до укладення договору між позивачем з відповідачкою ОСОБА_1

Згідно з п. 4.2.4 договору,  орендодавець зобов'язується при несплаті орендарем одного чергового щомісячного платежу,  відповідно до графіку платежів за договором,  або порушення інших обов'язків вилучити товар у орендаря і повторно передати або продати товар по договірній ціні.

Вказане майно позивачем у відповідачки до 17.03.2004 року відповідно до п.б.З Договору не витребувалося,  а навпаки,  позивач вважав договір поновленим ще на 12 місяців,  тому воно не могло бути передане в оренду ПП «Євротекс-плюс».

Відповідно до п.б Прикінцевих та перехідних положень ЦК України,  правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів,  строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством,  що діяло раніше,  не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.2  ст. 72 ЦК Української РСР в редакції 1963 року,  строки давності за позовами про стягнення неустойки (штрафу,  пені) встановлені тривалістю в шість місяців.

Згідно  з  ст. 80 ЦК УРСР в редакції 1963 року,  закінчення  строку

позовної давності до пред*явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності,  порушене право підлягає захисту.

Представник позивача не надав суду доказів на підтверження поважності пропуску строку для звернення до суду з позовною вимогою про стягнення пені (неустойки). Тому суд вважає,  що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені (неустойки) в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення повернення комп'ютера після припинення договору найму в розмірі 4 68 0 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з п.3.1 Договору передбачено перехід права власності на майно до орендаря після припинення договору і не передбачено повернення майна орендодавцю,  в зв'язку з чим не підлягає задоволенню вимога позивача щодо повернення комп'ютера Codeon/ 1815 ер/ С850 / 128 / 20.4 / 16mb PRO / UX-Robotix/ 1.44/ 32x/SB/80W/ps/2.

Відповідно до  ст. 161 ЦК УРСР в редакції 1963 року,  зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк,  відповідно до вказівок закону,  договору,  а при відсутності таких вказівок-відповідно  до вимог,  що звичайно ставляться.

Згідно п.2.6 договору загальна заборгованість орендаря становить 232 6 грн. 11 коп. Пунктами 2.7 та 2.9 договору визначено строк оренди,  який становить 12 місяців. Порядок погашення орендарем загальної заборгованості за договором визначено графіком виплат за договором,  який є невід'ємною частиною договору (п.2.10 Договору).

На підставі викладеного суд вважає,  що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 15 4 6 грн. 11 коп. по сплаті платежів за договором за строк,  на який було укладено договір,  тобто за 12 місяців за виключенням місяців за які відповідачкою були внесені кошти.

Відповідно до  ст. 214 ЦК УРСР в редакціїї 1963 року,  боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційні збитки за період прострочки по виплаті грошового зобов'язання відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків становлять 1020 грн. 72 коп.

Згідно  ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача державне мито в розмірі 51 грн.

На підстав викладеного,  керуючись п.1 ч.2  ст. 72,   ст.  ст. 80,  161,  162,  214,  264 Української РСР в редакції 1963 року,  п.6 Прикінцевих положень ЦК України,   ст.  ст. 10,  11,  15,  60,  88,  212-215,  218 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «Адвокатське бюро» до ОСОБА_1 про повернення майна,  стягнення заборгованості,  неустойки та збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Адвокатське бюро» заборгованість по сплаті орендних платежів за договором оренди з викупом в розмірі 1546 грн. 11 коп.,  інфляційні збитки в розмірі 1020 грн. 72 коп.,  державне мито в розмірі 51 грн.,  а всього стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Адвокатське бюро» 2617 грн. 83 коп.

В іншій частині позову приватному підприємству «Адвокатське бюро» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  заяви  про апеляційне оскарження,  якщо заяву  про апеляційне

оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 2 94 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про Апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду М. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя  Борисова  О.В.