ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2006                                                                                             Справа № 38/2  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідач)

суддів:  Тищик І.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ткаченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Літинський В.М., протокол №1 від 02.10.95р., директор;

від відповідача: Обертович М.Г., довіреність №21054/10/10 від 19.09.06р., начальник юридичного відділу;

від третьої особи: Яковенко Є.О., довіреність №219/10/109-102 від 11.01.06р., головний державний податковий інспектор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Ліком”, м.Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від  22.06.06р.  

у справі № 38/2

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Ліком”, м.Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська

третя особа - Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області

про  визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:   

Позивач, ТОВ НВП “Ліком”, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про визнання податкового повідомлення-рішення ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №1822600/2 від 15.12.2004р. з податку на прибуток підприємств на загальну суму 155400,00грн. недійсним.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06р. у справі №38/2 (суддя-Бишевська Н.А.) позов ТОВ НВП “Ліком” залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому господарський суд посилається на те, що позивач в судові засідання без поважних причин не направив свого представника, причини неявки суду не повідомив; після поновлення провадження у справі позивач не підтвердив раніше заявлені позовні вимоги.

Не погодившись з ухвалою суду , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить цю ухвалу скасувати, направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

У апеляційній скарзі позивач зазначає, що він не був повідомлений належним чином про час судових засідань; причиною неявки його в судове засідання 08.06.2006р. та ненадання господарському  суду зазначеного  в ухвалі 25.05.2006р. пояснення є несвоєчасна відправка господарським судом ухвали від 25.05.2006р. про призначення справи на 08.06.2006р.

У запереченні на апеляційну скаргу відповідач вважає  доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, безпідставними, ухвалу суду першої інстанції такою, що відповідає вимогам законодавства, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду - без змін.

У запереченні  на апеляційну скаргу третя особа вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

          За таких обставин подана апеляційна скарга підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.6 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень КАС України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних  судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні   господарські  суди за правилами КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга   підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду першої інстанції від 05.04.2005р. на підставі ч.1 ст.79 ГПК України зупинено провадження у справі №38/2 за клопотанням позивача до вирішення Дніпропетровським апеляційним господарським судом скарги по справі №25/42 (т.1 а.с.155-156).

Відповідачем, ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, 25.04.2006р.  подано заяву про поновлення провадження у даній справі, тому що підстави, які спричинили зупинення по справі, усунені, справу №25/42 розглянуто апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2006р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 25.05.2006р., про що всі сторони повідомлені належним чином, в тому числі позивач –директором особисто отримана ухвала 10.05.06р.(т.2, а.с.8 б ).

Ухвалою господарського суду першої інстанції 25.05.06р. розгляд справи призначений на 08.06.2006р. , оскільки від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Ухвала суду відправлена 30.05.2006р. згідно штампа суду (т.2 а.с.17).

Проте, згідно поштового штемпеля на конверті, ухвала господарського суду першої інстанції від 25.05.06р. відправлена 14.06.2006р.(т.2 а.с.40), тобто через 6 днів після дати на яку призначалося засідання. У судовому засіданні 25.09.06р. позивачем було надано суду на огляд оригінал конверту зі штемпелем відправки -14.06.06р.

Вказана ухвала поштовим відділенням позивача отримана 15.06.2006р., а вручена позивачу тільки 21.06.2006р., що підтверджується           довідкою Дніпропетровського поштамту (а.с.41).

В судове засідання 08.06.2006р. позивач не з’явився, розгляд справи було відкладено на 22.06.2006р. Ухвала суду відправлена 09.06.2006р. згідно штампа суду (т.2 а.с.23).  

Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р.  №75 затверджено Інструкцію з діловодства в господарських судах України , яка встановлює єдину систему організації ді ловодства, порядок роботи з процесуальними документами, і носить обов'язко вий характер при веденні діловодства в системі господарських судів України (пункт 1.1 Інструкції). У пункті 3.5.11 Інструкції зазначається, що перший, на лежним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рі шення, постанови) залишається у справі. При цьому на звороті у лівому ниж ньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправ лених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р.
про відкладення розгляду справи на 22.06.2006р., в якій зазначено про час і місце засідання господарського суду, вищевказаним вимогам не відповідає.

Розглядаючи питання про належність повідомлення Товариства
про судове засідання положенням Інструкції з діловодства в господарських судах України треба зауважити, що на штампі суду з відміткою про відправку документа загальна кількість відправ лених примірників документа зазначена два, проте, як в справі беруть участь позивач, відповідач та третя особа.

Таким чином, не спростовуються матеріалами справи ствердження позивача про неотримання ним взагалі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. Іншим способом позивач також не повідомлявся про час розгляду справи судом.

Враховуючи, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , у господарського суду були відсутні підстави щодо залишення позову без розгляду.

Треба також зауважити, що відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.11КАС України  однією з засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ст.10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Таким чином, позивач (як і відповідач) має свободу в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Залишивши позов без розгляду господарський суд Дніпропетровської  області всупереч ст.19 Конституції України  обмежив позивача у захисті свого права і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.

З викладеного вбачається, що господарським судом Дніпропетровської області при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування прийнятої ухвали.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -   

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Ліком”, м.Дніпропетровськ  задовольнити.  

Ухвалу  господарського суду Дніпропетровської області від  22.06.06р.  у справі у справі №38/2  про залишення позову товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Ліком”, м.Дніпропетровськ  без розгляду  скасувати.

Справу направити до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                             І.А.Сизько

Суддя                                                                                І.В.Тищик

Суддя                                                                                Л.О.Чимбар

З оригіналом згідно.

           Помічник судді                                 О.В.Кравець