Справа № 2а-1597/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"01" червня 2011 р.суддя Дарницького районного суду міста Києва Вовк Є.І., розглянувши у скороченому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: на підставі п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»звільнити від сплати судового збору; зобов’язати Відповідачів визнати за ним право на отримання одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю передбаченої ч. 1 ст. 48 ЗУ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ у розмірі 60 мінімальних заробітних плат визначених та встановлених ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»; зобов’язати Відповідачів визнати за ним право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої  ст. 48 ЗУ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року за № 796-ХІІ у розмірі 5 мінімальних заробітних плат визначених та встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2006-2010 рік»та Законом України «Про прожитковий мінімум та мінімальну заробітну плату», з часу порушення його прав, ( з часу набуття їм права на щорічну допомогу на оздоровлення) з 16.06.2006 року; визнати дії  Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат стосовно призначення та виплати йому одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю та щорічної допомоги на оздоровлення як постраждалому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду І-ї групи, у меншому розмірі ніж передбаченому у ст. 48 ЗУ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними, з часу набуття їм права на одноразову грошову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 16.06.2006 року та щорічну допомогу на оздоровлення, з  16.06.2006 року; зобов’язати, відповідно до встановлених повноважень, Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат призначити, нарахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплаченої одноразової грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю  у розмірі 60 мінімальних заробітних плат встановлених ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»на період з 16.06.2006 р., що складає –60 х 350 грн.= 21000грн.(одноразова компенсація, яка повинна бути виплачена) -379,30 грн.(фактично виплачена одноразова компенсація у 2006 р.) = 20620,70 грн. (одноразова компенсація з урахуванням раніше виплаченої компенсації); зобов’язати, відповідно до встановлених повноважень, Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат призначити, нарахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат: у 2006 році - 5х350=1750-120=1630 грн.; у 2007 році –5х420=2100-120=1980 грн.; у 2008 році –5х545=2725-120=2605 грн.; у 2009 році –5х630=3150-120=3030 грн.; у 2010 році –5х884=4420-120=4300 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.01.2011 року вказану позовну заяву в частині позовних вимог за період до 26.06.2010р. залишено без розгляду.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Рішенням медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено І групу інвалідності, пов’язану з аварією на Чорнобильській АЕС

Позивач вважає, що на даний час йому встановлені і виплачуються компенсації та допомоги у розмірах, значно нижчих, ніж гарантовано Конституцією України та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає, що діяння відповідачів по виплаті йому компенсації та допомоги є протиправними і порушують його права та законні інтереси. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.   

Відповідачі надали на адресу суду письмові заперечення з проханням в позові відмовити, на підставі підзаконних актів, постанови Кабінету Міністрів України.

Суд, вивчивши вказані заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що, адміністративний позов належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.   

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Рішенням медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено І групу інвалідності, пов’язану з аварією на Чорнобильській АЕС. Він перебуває на обліку в Управлінні  Пенсійного  фонду  України у Дарницькому районі  м. Києва.

Відповідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  щорічна допомога на оздоровлення інвалідам І групи виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

З листа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації вбачається, що Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації позивачу, в 2010 році, було нараховано допомогу на оздоровлення в сумі 120 грн. за 2010 рік, що вочевидь значно менше ніж передбачено ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", при цьому у перерахунку цієї суми позивачу було відмовлено.

          Відповідно до положень статті 46 Конституції України: громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає встановленим, що відповідачами були порушені права позивача щодо нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки при визначенні розміру цієї допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосуванню підлягає відповідна стаття Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг їх, встановлених законом прав.

Недотримання вимог законів України при визначенні розміру допомоги є порушенням п.6 ст.92 Конституції України, оскільки виключно законом України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст.71 КАС України,  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень  цього  Закону  не  може  призупинятися   іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

На підставі викладеного, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням проведених виплат; зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням проведених виплат.

          В задоволенні решти позовних вимог позивачу належить відмовити, оскільки вони є необгрунтованими та безпідставними.

Відповідно ст.94 КАС України судові витрати належить віднести за рахунок Держави.

На підставі викладеного та  керуючись ст.46 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 7, 8. 9, 10, 11, 71, 94, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі у виді судового збору віднести за рахунок держави.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через  Дарницький  районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії,  з одночасним направленням апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя :