ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2006 Справа № 28/185-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання : Стуковенковій Н.В.
За участю представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, що відбулося 28.09.2006 року
від позивача: Шостаков С.М. довіреність № б/н від 19.11.2004 року, Бояркіна Ю.А. довіреність № 04/576 від 14.06.2006 року
від відповідача : Фомічова С.І. юрисконсульт, довіреність № б/н від 12.12.2005 року, Горбонос А.М. директор з правових питань, довіреність № б/н від 01.01.2006 року
від третьої особи: Хандога В.В. довіреність № 535 -06/01 від 03.07.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Хліб", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2006р. у справі № 28/185- 06
за позовом: Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбут", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Хліб", м. Дніпропетровськ
третя особа: - Закрите акціонерне товариство "Веско", м. Дніпропетровськ
про стягнення 63832,34 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2006 року у справі №28/185-06 ( суддя Манько Г.В) задоволено позов Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Трест Дніпродорбут" до Відкритого акціонерного товариства "Хліб" про стягнення 63832,34 грн. збитків.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Хліб” на користь Дніпропетровського закритого акціонерного товариства „Трест Дніпробуд” збитки в сумі 63832 грн. 32 коп., державне мито 638грн.32 коп.,118 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, послуги адвоката 2050 грн. 59 коп.
Оскаржуючи рішення, Відкрите акціонерне товариство "Хліб", м. Дніпропетровськ в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права та на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник посилається на те, що понесені позивачем витрати у вигляді орендної плати за орендуєму компресорну установку ПКСД –5,25 у розмірі 33864,00 грн. є необґрунтованими, недоведеними і не підтвердженими жодними доками. Позивачем не надано доказів сплати суми за користування об’єктом оренди, що в свою чергу, являється обов’язковою умовою для стягнення збитків відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України. Позивачем не надано жодних доказів щодо доцільності укладення вищезазначеного договору, а саме: ні у договорі, ні в будь- яких інших документах не зазначено на які цілі була прийнята у користування компресорна установка, і взагалі, чи була така необхідність. Ні в договорі оренди, ні в наряд –завданнях не зазначено жодних номерних знаків компресорної станції, які б давали змогу встановити, що відповідні дорожні роботи здійснювались саме за допомогою орендованої компресорної станції. Згідно з даними, поданими позивачем, розмір орендної плати перевищує вартість нової компресорної станції, що в свою чергу, є грубим порушенням такого принципу цивільного законодавства, як розумність, прямо передбаченого ст. 3 Цивільного кодексу України.
Розмір орендної плати згідно з договором оренди встановлений погодинно : 41,50 грн. за 1 годину роботи компресорної установки. Проте, ні в договорі оренди, ні в будь якому іншому документі не зазначено кількість годин, саме за які і сплачується орендна плата. Маються невідповідності у встановленні орендної плати, оскільки орендна плата встановлена погодинно, а акти виконаних робіт складено помісячно. Таким чином скаржник вважає, що між Дніпропетровським закритим акціонерним товариством "Трест Дніпродорбут" та орендодавцем укладено фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право- чином, оскільки не зрозуміло, яким чином використовувався предмет оренди, яким визначалась орендна плата, а також орендарем не понесено будь –яких витрат за цією угодою.
Відкрите акціонерне товариство "Хліб" вжив всі необхідні заходи щодо своєчасного відшкодування шкоди позивачу, а саме згідно з договором № 52-го/05д обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.04.2005 року, укладеним між відповідачем та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Веско”, здійснено страхування майнових інтересів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації вказаних в договорі транспортних засобів будь –якою особою, яка експлуатує їх на законних підставах, згідно з додатком до цього договору, автомобіль МБ-508Д державний номерний знак 528-17АА є застрахованим, про що також свідчить поліс №ВА/1356123. Відповідно до п. 6.2 договору обов’язкового страхування, відповідач своєчасно вжив заходів для невідкладного, протягом з трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП. Уклавши зазначений договір та повідомивши про страховий випадок страховика, відповідач забезпечив відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Отже з моменту повідомлення страховика про страховий випадок, обов’язок щодо відшкодування шкоди позивачу переходить від відповідача до Страхової компанії –Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія ”Веско”, і подальший результат щодо одержання відшкодування шкоди повністю залежить від страховика та особи, яка має право на таке відшкодування.
Дніпропетровське закрите акціонерне товариство "Трест Дніпродорбут", м. Дніпропетровськ відзив на апеляційну скаргу не надало.
У судовому засіданні, що відбулося 28.09.2006 року оголошувалась перерва до 03.10.2006 року .
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:
04 червня 20005 р. близько 16 год. 20 хвилин на автодорозі Київ-Луганськ-Ізварино сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль “Мерседес-Бенц-508”, державний № 528-17АА, який за договором оренди № 6/0604 від 17.02.2004 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю “АТБ-Інвест” знаходився у користуванні Відкритого акціонерного товариства “Хліб”, під керівництвом водія працівника відповідача Смалюка О.Є., здійснив наїзд на задню частину нерухомої компресорної станції ПКСД-5,25Д, яка є власністю позивача та яка агрегатувалася з автомобілем ЗИЛ-ММЗ-4502.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди власнику нерухомої компресорної станції –позивачу заподіяна шкода.
Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.06.2005 р. в діях водія відповідача Смалюка О.Є. вбачається порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у прямому причинному зв’язку з настанням події даної пригоди.
Згідно довідки № 70/27-344 автотехнічного дослідження від 09.06.2005 р., проведеного Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Дніпропетровській обл., дії водія відповідача не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилося у причинному зв’язку з настанням події даної ДТП.
Враховуючи вищенаведені висновки винним у дорожньо-транспортній пригоді, що завдала шкоди позивачу, є водій відповідача, який допустив порушення Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (п.5 ст. 1187 ЦКУ).
Відповідач не довів, що шкода, завдана позивачу пошкодженням нерухомої компресорної станції, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу позивача, а також не довів, що транспортний засіб вибув із його водіння протиправно, а тому матеріальна шкода, в цій частині, повинна відшкодовуватися в повному обсязі.
Відповідно до висновку спеціаліста по визначенню вартості матеріальної шкоди, завданої позивачу, приватного підприємця Тагаєва В.П., від 15.07.2005 р. шкода, завдана власнику компресорної станції, дорівнює 29468,34 грн. Цивільно-правова відповідальність Відкритого акціонерного товариства “Хліб” як володільця транспортного засобу застрахована у Закритому акціонерному товаристві “Страхова компанія “Веско” (поліс № ВА/1356123 від 29.04.2005 р.).
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 р. № 1961-ІУ при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна майну третьої особи у результаті дорожньо - транспортної пригоди.
Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Згідно з положеннями ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п.3 договору страхування № 52-20/05 д та п.2 полісу цивільної відповідальності № ВА/1356123 страхова сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, становить 25500 грн., франшиза –510 грн. Отже відшкодування шкоди у розмірі 24990 грн. повинно здійснюватися Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Веско”.
Приймаючи рішення у справі суд зазначені вимоги чинного законодавства не врахував.
Окрім вартості пошкодженого ДТП майна позивач до розміру заподіяної шкоди включив збитки, заподіяні втратою нерухомої компресорної станції, у вигляді орендної плати за орендовану станцію компресорну ПКСД-5.25Д.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування збитків у вигляді орендної плати за оренду компресорної станції позивач надав договір оренди № 1 від 06.06.2005 р., укладений позивачем з орендодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю “Модуль-91” м.Новомосковськ.
Необхідність укладення зазначеного договору позивач обґрунтовує договором підряду № 29-2-Пд-(р) на виконання робіт по поточному ремонту (горизонтальна розмітка) автомобільної дороги М-04 “Київ-Луганськ-Ізварине”.
При цьому позивач не надав доказів відсутності у позивача іншої нерухомої компресорної станції, яка б могла виконувати зазначені роботи.
Позивач не надав докази (акти форми № 2 виконаних робіт), які б підтверджували виконання підрядних робіт за вказаним договором.
Ні в договорі оренди, ні в наряд –завданнях не зазначено жодних номерних знаків компресорної станції, які б давали змогу встановити, що відповідні дорожні роботи здійснювались саме за допомогою орендованої компресорної станції.
З наданих позивачем нарядів-завдань на період з 01.06. по 30.06.2005 р. та з 01.07. по 31.07.2005 р. вбачається, що компресор працював на автошляху Київ-Луганськ-Ізварине всього 14 днів червня, при цьому з 1 червня по 4 червня на цій автодорозі працювала компресорна станція в подальшому пошкоджена ДТП.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитки складаються з реальних збитків та упущеної вигоди. Позивач не довів, що укладенням договору оренди компресорної станції він поніс реальні збитки, оскільки як вбачається з матеріалів справи сума орендної плати орендодавцю не сплачена.
За таких обставин Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що правові підстави для відшкодування шкоди у вигляді несплаченої орендної плати за оренду компресорної станції відсутні. Рішення в цій частині прийнято господарським судом без дослідження всіх обставин. Шкода, заподіяна майну позивача підлягала відшкодуванню відповідачем в сумі 4478 грн. 34 коп.(29468,34грн. –24990грн.).
Судові витрати, в частині витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката –2050 грн. 59 коп., стягненню не підлягали з наступних підстав.
Відповідно до п.1 договору про надання юридичної допомоги від 15.07.2005 р., укладеного між позивачем та адвокатом Ткачук В.А. останній зобов’язувався надавати позивачу юридичну допомогу та представляти інтереси позивача в судових установах, підприємствах, організаціях.
Із змісту договору не вбачається, що правова допомога стосувалася саме відшкодування шкоди, заподіяної Відкритим акціонерним товариством “Хліб” дорожньо - транспортною пригодою.
Адвокат Ткачук В.А. не був представником позивача в жодному судовому засіданні суду першої інстанції та не представляв інтереси позивача в апеляційній інстанції.
За таких обставин правові підстави для покладення на позивача витрат на послуги адвоката Ткачука В.А. відсутні. Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягали.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. ( з наступними змінами) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення прийнято господарським судом за неповністю дослідженими обставинами справи, з порушенням норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, в зв’язку з чим підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-
ПО С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Хліб” м. Дніпропетровськ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2006 року по справі № 28/185-06 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов Закритого акціонерного товариства “Трест Дніпродорбуд” задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Хліб” м. Дніпропетровськ на користь Дніпропетровського закритого акціонерного товариства “Трест Дніпродорбуд” м. Дніпропетровськ 4478 грн. 34 коп. шкоди, 44 грн. 78 коп. державного мита та 8 грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Дніпропетровського закритого акціонерного товариства “Трест Дніпродорбуд” м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства “Хліб” м. Дніпропетровськ 296 грн. 77 коп. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської обл. видати наказ відповідно до вимог ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.О.Лотоцька
Судді Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв
З оригіналом згідно
Помічник судді І.Г.Логвиненко
03.10.06р.