Справа №  1-637/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

08 червня 2011 року. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:   судді   - Скоріна А.В.

при секретарі        -       Бакуменко О.В.

з участю прокурора  -  Шевченка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Ревне Бориспільського району Київської області,  українки, гр.України, освіта середньо-спеціальна, не заміжня, не працюючою, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 раніше не судимої,

   у скоєні злочину, передбаченого ст.191  ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И  В:

          ОСОБА_1, 27.02.2011р., будучи матеріально відповідальною особою, продавцем торгівельного кіоску ФОП «ОСОБА_2.», розташованого на ринку «Дніпро»по вул.Симиренка, 5 в м.Києві, привласнила майно, яке перебувало в її віданні, завдавши гр-ну ОСОБА_2  матеріальну шкоду.

  Так, ОСОБА_1, згідно наказу №1 від 14.02.2011 року працювала продавцем торгівельного кіоску з роздрібного продажу тютюнових виробів ФОП «ОСОБА_2», розташованого по АДРЕСА_2 та була матеріально відповідальною особою, згідно трудового договору від 14.02.2011 року про повну матеріальну відповідальність, в функціональні обов»язки якої входило: реалізація товарів, ведення касової та облікової дисципліни, прийом та зберігання товарно-матеріальних цінностей в кіоску, які належать ФОП «ОСОБА_2»і були їй передані для ведення господарської діяльності фізичної особи підприємця.

При цьому, почавши працювати продавцем у вказаному кіоску з 14.02.2011 року, ОСОБА_1, згідно внутрішнього розпорядку роботи, повинна була щоденно здавати грошову виручку ФОП «ОСОБА_2.», в результаті чого в кінці кожного тижня бухгалтерією проводилась контрольна ревізія. 27.02.2011 року, ОСОБА_1 вирішила привласнити грошові кошти, що належать фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 і приблизно о 19 годині, не дочекавшись завершення робочого дня, привласнила частину денної виручки з продажу тютюнових виробів торгівельного кіоску ФОП «ОСОБА_2»на загальну суму 4 267 грн., 75 коп., які 27.02.2011 року ФОП «ОСОБА_2» не повернула, а в подальшому розпорядилась привласненими грошовими коштам на свій розсуд.

Так, ОСОБА_1, 27.02.2011 року, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, незаконно привласнила грошові кошти, які належать ФОП «ОСОБА_2.»на загальну суму 4 267 грн., 75 коп., завдавши ФОП «ОСОБА_2.»матеріальну шкоду.

   Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою в інкримінованому їй злочині, передбаченому ст.191 ч.1 КК України визнала повністю та підтвердила вищевказані обставини його скоєння.

Так, ОСОБА_1 показала, що з 14.02.2011р. працюючи продавцем в кіоску з  роздрібного продажу тютюнових виробів ФОП «ОСОБА_2»та будучи матеріально відповідальною особою,  27.02.2011р., незаконно привласнила грошові кошти на загальну суму 4 267 гривень 75 копійок.

Фактичні обставини справи, а саме час, дату, місце та спосіб скоєння злочину, вона не оспорює, щиро кається у скоєному. Цивільний позов визнає в повному обсязі.

          Враховуючи повне визнання своєї вини підсудною, щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.ст.299 ч.3, 301-1 КПК України.

        Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить  винність підсудної  доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного нею злочину проводить:

 за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віддані.

 Вирішуючи питання про вид покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  обставину, що пом’якшує вину - щире каяття в скоєному, обставин, що обтяжують вину, не встановлено і вважає за необхідне обрати їй міру покарання  у виді позбавлення  волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, не працює, не заміжня, щиро розкаялась у скоєному, знаходить за можливе її виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши їй міру покарання не пов’язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст.75 КК України.

Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєні злочину, передбаченому ст.191 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 (два) роки.

     На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст.76 КК України зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1  залишити без змін –підписка про невиїзд.

          Цивільний позов потерпілого задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, у відшкодування завданої матеріальної шкоди, кошти у розмірі 4 267 гривень 75 копійок.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до апеляційного суду м.Києва.

Суддя: