Справа №  2-А-834/11

ПОСТАНОВА

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

09.06.2011

Ровеньківський міський суд Луганської області в складі:

головуючого –судді Іващенка В.М.,

при секретарі –        Півоваровій Н.М.,

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  УДАІ УМВС України в Луганській області, третя особа –інспектор з розшуку Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Ровеньки Запорожцев Андрій Васильович, про скасування постанови серії ВЕ1 №079792 по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

             Позивач  звернувся до суду із адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Луганській області, третя особа –інспектор з розшуку Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Ровеньки Запорожцев Андрій Васильович, про скасування постанови серії ВЕ1 №079792 по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2011 року, в якому зазначив, що 13 травня 2011 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, він керував автомобілем  марки DAEWOO MATIZ в районі магазину “Фокстрот”, розташованого по вулиці Леніна міста Ровеньки Луганської області. Позивач змушений був зробити зупинку, під час якої до нього підійшов інспектор ВДАІ. Інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, в яких зазначено, що позивач, 13.05.2011 року, о 15 годині 00 хвилин, керував автомобілем марки DAEWOO MATIZ, номерний знак НОМЕР_1, і не виконав вимогу дорожнього знаку “Зупинку заборонено”, чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивача було притягнено до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 340 гривень. Позивач вважає, що зазначена постанова була винесена незаконно, тому підлягає скасуванню, оскільки він дійсно зупинився в зоні дії дорожнього знаку 3.34. (зупинка заборонена) лише тому, що його дитині, яка в той час перебувала у машині, стало погано. А інспектор ДАІ, в свою чергу, навіть не прийняв до уваги пояснення позивача. Позивач просить скасувати постанову серії ВЕ1 №079792 по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2011 року, та відповідно до ст. 22 КУпАП, обмежитись усним зауваженням.

           У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.

          У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує частково. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений правомірно, а в іншій частині проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа у судове засідання не з'явився. Про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Так, судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ1 №303751, 13.05.2011 року,  о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки DAEWOO MATIZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по вулиці Леніна міста Ровеньки Луганської області, не виконав вимогу дорожнього знаку “Зупинку заборонено”, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 3).

          Згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ1 №079792 від 13.05.2011 року,  13.05.2011 року,  о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки DAEWOO MATIZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по вулиці Леніна міста Ровеньки Луганської області, не виконав вимогу дорожнього знаку “Зупинку заборонено”, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.  (а.с. 4).

          Відповідно до Закону України від 24.09.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»внесено зміни до ст. 288 КУпАП і передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами  в  справі  про  адміністративне правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом
порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність  адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його  вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка  притягається  до  адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями  технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів,  а також іншими документами.

          Відповідно до п. 28.9 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року, з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об’єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки, а під час оформлення матеріалів ДТП воно є обов’язковим.

          Суд вважає, що протокол складений працівником ДАІ відповідно до діючого законодавства і його не треба відміняти, але постанову про накладення на водія штрафу треба змінити з урахуванням обставин справи у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.

          Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного  правопорушення орган (посадова  особа),  уповноважений  вирішувати  справу,  може звільнити  порушника  від  адміністративної  відповідальності    і обмежитись усним зауваженням.  

          Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України, при частковому визнанні адміністративного позову відповідачем і прийнятті його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог.  

          Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних вповноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

         З огляду на викладене  та керуючись ст. 22, 288 КУпАП, ст.ст. ст.ст. 6-11,112,158-167,171-2, 185,186 КАС України суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1 до  УДАІ УМВС України в Луганській області, третя особа –інспектор з розшуку Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Ровеньки Запорожцев Андрій Васильович, про скасування постанови серії ВЕ1 №079792 по справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2011 року –задовольнити частково.

    Постанову інспектора  розшуку ВДАІ з обслуговування міста Ровеньки УМВС України в Луганській області, складену Запорожцевим Андрієм Васильовичем від 13.05.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 скасувати, застосувавши до нього ст. 22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням внаслідок малозначності вчиненого адміністративного правопорушення.

    В задоволенні іншої частини позову відмовити за необґрунтованістю.  

    Постанова оскарженню не підлягає.

  Головуючий:                                                                      В.М. Іващенко