Спр.№ 2-1843/2007 p.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 травня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в
складі головуючого Шевченко Л.В.
при секретарі Бондаренко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовувала тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 25 лютого 1994 року її неповнолітня донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власником частини двокімнатної АДРЕСА_1, де і зареєстрована. Однак фактично проживає дитина з нею в трикімнатній АДРЕСА_2.
Враховуючи, що відповідачка, проживаючи в спірній квартирі, кімнату, яка належить її доньці, здає квартирантам, вона просить вселити її в АДРЕСА_1 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала і просить його задовольнити, вселивши її разом з неповнолітньою донькою в спірну квартиру.
Відповідачка проти позову заперечує, пояснюючи, що право онуки на житлову площу визнає, квартира дійсно приватизована на неї, її чоловіка та онуку, однак в даний час онука неповнолітня і повинна проживати з матір'ю, яка забезпечена житлом, має в приватній власності частину трикімнатної АДРЕСА_2. Чоловік її, відповідачки, помер і вона залишилась одна, а оскільки має ряд тяжких захворювань, то в неї проживає тимчасово племінниця, яка її доглядає. В даний час вона сама сплачує квартплату та комунальні послуги і за себе, і за онуку ОСОБА_2. Остання до неї часто заходить, у них склались добрі стосунки, і при досягнення нею повноліття вона, відповідачка, не буде заперечувати проти
вселення онуки одної без матері ОСОБА_1, так як з останньою у неї, відповідачки, склались неприязні відносини.
Вислухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, з матеріалів справи, а саме з свідоцтва про право власності на житло від 25 лютого 1994 року, вбачається, що АДРЕСА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних долях (а.с. 22).
В даний час в указаній квартирі згідно довідки форми № 3 від 14.03.2007 року зареєстровані ОСОБА_3 та онука ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Батько дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 03.02.1994 року (а.с. 6).
Як пояснила відповідачка ОСОБА_3, син перед смертю попросив включити в приватизацію квартири його дитину - ОСОБА_2, 1992 року народження, що вона з чоловіком і зробила, не дивлячись на те, що дитина постійно проживала і проживає в даний час за місцем проживання своєї матері ОСОБА_1, а саме: в АДРЕСА_3.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 06.10.1998 року, ксерокопія якого є в матеріалах справи, АДРЕСА_3 приватизована на ОСОБА_6 та членів її сім'ї: ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 37).
Зареєстровано на вказаній житловій площі згідно довідки форми № 3 від 28.03.2007 року три особи: ОСОБА_6 її чоловік ОСОБА_7 та донька ОСОБА_1 (а.с. 23).
Як пояснила позивачка, фактично проживає в даній трикімнатній квартирі п'ять осіб, а саме вона з неповнолітньою донькою її батьки та її фактичний чоловік. Вселяться і проживати в спірну АДРЕСА_1, вона не буде, але впустить туди квартирантів, щоб зібрати кошти на навчання доньки. В даний час вона не сплачує за вказане житло, а раніше сплачувала по 15-20 грн. в місяць.
Враховуючи, що в спірній двокімнатній квартирі є окремі кімнати, то вважає, що одна кімната повинна належати її доньці ОСОБА_2, якою донька може розпоряджатися на свій розсуд.
Дані пояснення позивачки підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_6, мати позивачки.
З пояснень відповідачки вбачається, що її чоловік ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, вона проживала одна, часто хворіла, потребувала стороннього догляду, тому у неї тимчасово проживає племінниця, яка її доглядає. За всю квартиру комунальні платежі сплачує вона сама, позивачка нічого не платить, тільки залишає її племінниці записки, в яких вимагає платити їй, позивачці, кошти в сумі 300 грн. в місяць за проживання в спірній квартирі.
Як пояснила відповідачка, проти вселення дитини вона не заперечує, однак за онукою доглядати не зможе, тому остання повинна проживати до свого повноліття з матір'ю. Крім того вона вважає, що онуці згідно свідоцтва про право на житло належить не окрема кімната в двохкімнатній квартирі, як пояснює позивачка, а лише 1/3 частина всієї квартири.
Таким чином, оцінюючи всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155 ЖК України суд,
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
суддя