Справа №  1-278/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 травня 2011 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

Головуючого суддіКовтуненко О. В.

при секретарі             Білик І.В.,

за участі прокурора                          Цехмістер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу у відношенні   ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, має неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не засудженого у відповідності до ст. 89 КК України, працюючого у ЗАТ "АзовЕлектроСталь", цех №109, електромонтер, який мешкає та зареєстрований у АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого   ст.164 ч.1   КК України

В С Т А Н О В И В:

Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 08 квітня 2004 року та виконавчого листа №2-1222/08 від 08 квітня 2004 року ОСОБА_4 зобов"язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 450 гривень, щомісяця, починаючи з 04 березня 2008 року та до досягнення дитиною повноліття. Однак, починаючи з 01 серпня 2009 року, ОСОБА_4 від сплати аліментів умисно злісно ухиляється, добровільно матеріальну допомогу на утримання бдитини не надає, будучи працевлаштованим з 21 червня 2010 року по теперішній час у ЗАТ "АзовЕлектроСталь", де йому щомісяця сплачується заробітна плата, відрахувань в рахунок сплати заборгованості по аліментах на утримання дитини, не робить, кервництво підприємства про те, що він зобов"язаний сплачувати аліменти до відома не довів, у зв"язку з чим у нього утворилась заборгованість по сплаті аліментів з 01 серпня 2009 року та станом на 01 квітня 2011 року складає 9 000 гривень, а також враховуючи попередню заборгованість по виплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини у сумі 6 005 гривень, загальна сума заборгованості складає 15 005 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні визнав повністю і дав суду свідчення, відповідні описовій частині вироку. Також він вказав, що дійсно рішенням суду він зобов"язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, однак аліменти не сплачував, заборгованість на погашав. Просить суд суворо його не карати, зобов"язався сплатити суму заборгованості та регулярно сплачувати аліменти.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що дійсно ОСОБА_4 має сплачувати їй аліменти на утримання їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 починаючи з 04 березня 2008 року, однак з цього часу до 01 серпня 2009 року аліменти сплачував періодично, 11 липня 2008 року у розмірі 200 гривень, 08 вересня 2008 року у розмірі 450 гривень, 01 листопада 2008 року 450 гривень, 01 липня 2009 року 500 гривень. Більше ОСОБА_4 алімети не сплачує, добровільно матеріальної допомоги не надавав. Їй відомо, що він вдруге одружився і нього є малолітня дитина, тому на суворій мірі покарання не наполягає.

Окрім визнання своєї вини підсудним та підтвердження його вини потерпілою, його винність підтверджується доказами, які є в матеріалах справи і узгоджуються між собою, що дозволяє суду зробити висновок про доведеність вини підсудного в пред'явленому йому звинуваченні в повному об'ємі.

Приведений об'єм доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв'язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу постановляємого обвинувачувального вироку відносно підсудного ОСОБА_4 .

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного  ОСОБА_4 в інкримінованому йому діянні доведена повністю, і його дії правильно кваліфіковані за ст.164 ч.1 КК України, так як він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України скоєний підсудним злочин відноситься до категорії  невеликої тяжкості. Повною мірою вивчена особа підсудного, який раніше засуджувався, однак судимість погашена у встановленому законом порядку, вчинив злочин невеликої тяжкості, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Сукупність вказаних обставин дають можливість суду призначити  ОСОБА_4  показання у вигляді  обмеження волі, у межах санкції статті Кримінального Закону .

Виходячи з того, що ОСОБА_4 щиро покаявся у здійсненому, зобов"язався сплатити заборгованість по аліментах, а також наявність постійного місця проживання та роботи, суд вважає, що у відповідності з положеннями ст. 75 КК України підсудного можливо звільнити від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

На підставі висловленого, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ст.164 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді  обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом  1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 залишити без зміни - підписку про невиїзд.

На вирок протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя