Справа № 2-к-1/11

УХВАЛА

Іменем України

          02 червня 2011 року                                                                        м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши   клопотання ОСОБА_1 про примусове виконання судового рішення судового відділу № 2 Удомельського району Тверської області Російської Федерації від 03.12.2009 року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до судового відділу № 2 Удомельського району Тверської області Російської Федерації з вищевказаним клопотанням, згідно ст. 53 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписану 22.01.1993 року, згідно якої таке клопотання може бути подане до компетентного суду через суд першої інстанції, який постановив рішення. Після чого клопотання надійшло в провадження Вінницького районного суду Вінницької області, за місцем проживання відповідача.

Дана Конвенція ратифікована Україною та вступила в законну силу для України 14.04.1995 року, в зв’язку з чим клопотання було прийнято для розгляду.

У клопотанні ОСОБА_1 вказує, що судовим рішенням морового судді судового відділу №2 Удомельського району Тверської області Російської Федерації від 03.12.2009 року стягнено аліменти з ОСОБА_3 на її користь на утримання дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., в розмірі ? частки з усіх видів його заробітку. Та оскільки на даний час їй стало відомо місце проживання ОСОБА_3, а саме що він проживає на території іншої держави, рішення суду потребує дозволу на його примусове виконання.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явилася, хоча про явку в суд повідомлялася належним чином, оскільки заяви про відкладення розгляду даного клопотання від неї не надходило, суд вважає за можливе розглянути клопотання за її відсутності.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник заперечив проти задоволення клопотання в зв’язку з тим, що домовлявся з дружиною про те, що вона не буде стягувати з нього аліменти в рахунок відступлення права на спільне нерухоме майно на території Російської Федерації.  

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника, вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

На даний час для України має силу Конвенція про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана 22.01.1993 року, сторонами якої є і Україна, і Російська Федерація.

Згідно ст. 51 даної Конвенції, кожна із сторін визнає та виконує рішення органів юстиції по цивільних та сімейних справах, а згідно ст. 54, суд при розгляді клопотання про визнання та дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду обмежується лише встановленням чи дотримані умови, передбачені Конвенцією, і якщо вони дотримані, виносить рішення про примусове виконання.

Згідно ч. 1 ст. 396 ЦПК України та відповідно ст. 55 вищевказаної конвенції, відсутні підстави для відмови в задоволенні клопотання про дозвіл на примусове виконання рішення суду, так як згідно наданої належним чином завіреної копії рішення суду від 03.12.2009 року, воно набуло законної сили 15.12.2009 року, відповідач повідомлявся про судовий розгляд справи належним чином, оскільки згідно наявних документів судом не було встановлено місце проживання відповідача, було встановлено, що він виписаний з попереднього місця проживання за рішенням суду від 12.08.2008 року, тому його інтереси в судовому засіданні були представлені захисником, що підтверджується належним чином завіреними копіями відповіді з міграційної служби Російської Федерації від 01.12.2009 року та ордера адвоката, строк примусового виконання рішення суду не закінчився, відсутні і інші підстави для відмови з задоволенні клопотання.

Заперечення ОСОБА_3 не підтверджені жодним належним документом.

          В зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Згідно наявних документів, відповідачем дане рішення в примусовому порядку не виконувалося.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 390-397 ЦПК України, ст.ст. 51 –55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписану 22.01.1993 року, суд -

у х в а л и в :

Клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення мирового судді судового відділу № 2 Удомельського району Тверської області Російської Федерації від 03.12.2009 року задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання рішення мирового судді судового відділу № 2 Удомельського району Тверської області Російської Федерації від 03.12.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 на утримання дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., в розмірі ? частки з усіх видів його доходів щомісяця, починаючи з 09.09.2009 року, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд.

Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: (підпис)

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: