Справа № 2-939/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р.                                                                            м.Каховка

Каховський міськрайонний суд  Херсонської області у складі:

          головуючої судді: Валігурської Л.В.

при секретарі: Цибульській Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каховці Херсонської області цивільну справу за позовом Каховського районного споживчого товариства до ОСОБА_1 про стягнення суми завданих збитків внаслідок нестачі товару,

в с т а н о в и в:

В квітні 2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому зазначав, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Каховського районного споживчого товариства на посаду продавця з 19.02.2010 р. З  14.09.2010 р. її було переведено на посаду буфетниці, а напередодні 13.09.2010 між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 10.02.2011 р. було проведено інвентаризацію підзвітних ОСОБА_1 матеріальних цінностей, внаслідок якої виявлено нестачу в сумі 8574,58 грн. Проте відповідач частково сплатила нестачу в сумі 4800 грн. Внаслідок проведення повторної інвентаризації 23.02.2011 р. було виявлено недостачу на загальну суму 1354,97 грн., яку відповідач також частково погасила (25.02.2011 р. –596,12 грн., 09.03.2011 р. –3500 грн.). Проте залишок невідшкодованого збитку складає 1033,43 грн. Вважають, що відповідно до Постанови КМУ від 22.01.1996 р. №116 «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»розмір невідшкодованих збитків, спричинених ОСОБА_1 становить 2498,84 грн.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача 2498,84 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що дійсно мали місце обставини, викладені в позовній заяві. Інших доповнень вони до позову не мають і наполягають на його задоволенні з викладених підстав. Позивачу було створено належні умови праці, а також створено належні умови для збереження товарно-матеріальних цінностей, ввірених ОСОБА_1 З нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, з умовами вказаного договору вона була ознайомлена, також її було ознайомлено з кваліфікаційною характеристикою «буфетника». Під час проведення інвентаризації, відповідач підписала відомості за фактом виявленої недостачі, а також частково погасила борг.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заперечення на позовну заяву не надала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна Каховського районного споживчого товариства підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно розпорядження правління Каховського районного споживчого товариства від 18.01.2010 р. №12-К ОСОБА_1 було прийнято на роботу продавцем магазину №9.  Розпорядженням від 07.09.2010 р. №199-К її було переведено буфетницею кафетерію №2 з 14.09.2010 р.

Ст. 135-1 КЗпП визначено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, що виконують роботи, безпосередньо пов’язані з продажем (відпуском) переданих їм цінностей.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР  з праці та соціальних питань і Секретаріату Всесоюзної ради професійних спілок від 28.12.1977 р. №447/24 «Про затвердження Переліку посад і робіт, що заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва» договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено з робітниками, які виконують роботи з продажу (відпуску) товарів (продукції), їх підготовки до продажу незалежно від форми торгівлі та інших матеріальних та грошових цінностей, їх доставки (супроводженню), видачі (здачі).

Тому, враховуючи положення ст. 135-1 КЗпП та зазначеного Переліку, з ОСОБА_1 правомірно 13.09.2010 р. було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до змісту якого робота буфетниці безпосередньо пов’язана із забезпеченням збереження товарно-матеріальних цінностей, недопущення крадіжок, нестач, псування, бою, лому товарів і тари, недопущення пожарів, крім того вона несе відповідальність за використання електроенергії та електроприладів, а також відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 14.09.2010 р. отримала товарно-матеріальні цінності, про що було складено інвентаризаційний опис.

Відповідно до розпорядження від 10.02.2011 р. №6 по Каховському РайПо було проведено інвентаризацію в кафетерії №2, за участю і самої ОСОБА_1, в результаті якої виявлено недостачу в сумі 8574,58 грн. Згідно з розпорядженням від 23.02.2011 р. №11 було проведено інвентаризацію, в результаті  якої виявлено недостачу в сумі 1354,97 грн. Загальна сума недостачі, внаслідок двох проведених інвентаризацій склала 9929,55 грн.

За результатами обох проведених інвентаризацій було складено відомості, які ОСОБА_1 підписала, заперечень проти їх складення не висловлювала. 10.02.2011 р. написала пояснення з приводу причин виникнення недостачі за місцем її роботи.

Відповідно до прибуткових касових ордерів від 25.02.2011 р. №680, від 22.02.2011 р. №632, від 09.03.2011 р. №790 ОСОБА_1 внесла добровільно на рахунок позивача 8896 грн. в рахунок сплати недостачі. Отже, сума невідшкодованої суми недостачі склала 1033,55 грн., яку ОСОБА_1 відмовилась добровільно погасити.

Згідно ч. 1 ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (ч. 2 ст. 130 КЗпП). Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей, а також у випадках, коли шкоди завдано недостачею (ст. 134 КЗпП).

Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на «Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого Постановою КМУ №116 від 22.01.1996 р., відповідно до якого розмір недостачі, спричиненої ОСОБА_1 складає 2498,84 грн. Даний Порядок не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки його було затверджено на виконання розпорядження Президента України від 10.02.1995 р. №35 «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю»та з метою вдосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю. В діях ОСОБА_1 вбачається лише порушення вимог трудового законодавства, а також порушення покладених на неї трудових обов’язків.

Згідно ч. 3 ст. 135-3 КЗпП на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.

Розмір заподіяної шкоди підтверджено наданими документами бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, а також актами проведених інвентаризацій.

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КЗпП України.

Наданими доказами, доведено дійсний розмір шкоди, заподіяної  ОСОБА_1, який складає 1033,43 грн., доведено факт винних протиправних дій відповідача, що потягло за собою спричинення такої шкоди.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК України). ОСОБА_1 суду жодних доказів та заперечень з приводу безпідставності вимог позивача суду не надала.

Підлягають стягненню з відповідача на користь Каховського районного споживчого товариства понесені ними судові витрати під час подачі позовної заяви, оскільки ч. 1 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 130-138 КЗпП України, ст. ст. 60, 88, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Каховського районного споживчого товариства до ОСОБА_1 про стягнення суми завданих збитків внаслідок нестачі товару задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Каховського районного споживчого товариства 1033,43 гривень (одну тисячу тридцять три гривні сорок три копійки) в рахунок відшкодування заподіяної нею шкоди, завданої внаслідок недостачі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Каховського районного споживчого товариства судовий збір у розмірі 51 гривня (п’ятдесят одна гривня) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень (сто двадцять гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

Суддя:Л. В. Валігурська