Справа № 22ц-2438/2007                                             Головуючий у їй інстанції -Полубан М. П.

Категорія -   44                                                                   Доповідач - Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 травня 2007 року

Колегія судців судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                                                     Петренко І.О.,

суддів -                                                                       Приходченко А.П.,  Ремез В А.

при секретарі -                                                          Черг енець С. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2007 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення недоліків,  стягнення неустойки та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 року позивач звернувся з позовною заявою до суду та просив стягнути з відповідачки на його користь неустойку в сумі 165 грн. 60 коп.,  збитки в сумі -5 грн. 88 коп.,  моральну шкоду в сумі 100 грн. та зобов'язати її безоплатно виконати ремонт шліфувальної машини „SPARKY M850E".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те,  що 03 липня 2006 року він здав до сервісного центру кутову шліфувальну машину „SPARKY M850E". Замовлення на її ремонт оформлено квитанцією №7493,  відповідно до якої строк виконання ремонту становить 14 днів. В телефонній розмові з працівником,  який приймав замовлення він довідався про причини поломки шліфувальної машини,  вартість ремонту та підтвердив замовлення на її ремонт. 08 серпня 2006 року,  після численних дзвінків стосовно дати виконання замовлення,  йому запросили отримати з ремонту шліфувальну машину. Працівник,  який приймав замовлення на ремонт машини запропонував за ремонт сплатити раніше обумовлену суму (230 грн.). Після сплати зазначеної суми,  він попросив видати належно оформлений розрахунковий документ,  у зв'язку з чим йому було запропоновано доплатити ще 20% від вартості замовлення,  оскільки зі слів відповідачки належне оформлення розрахунків із клієнтами збільшує її податкові зобовязання. Однак,  він відмовився сплачувати і запропонував разом із вже виготовленим товарним чеком надати йому хоча б копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємницької діяльності. Після оплати замовлення позивач отримав з ремонту шліфувальну машину,  однак вона не містила блоку регулювання швидкостей. Майстер,  який виконував роботу,  пояснив,  що отримав завдання на ремонт машини без блоку регулювання швидкостей від працівника,  який прийняв замовлення на її ремонт,  а саме від ОСОБА_3,  яка не змогла пояснити,  чому про вихід з ладу блоку регулювання швидкостей він дізнався лише при прийманні робіт та чому без згоди не те позивача шліфувальну машину було зібрано без вказаного блоку. Позивач вважає,  що відповідачем допущено недоліки у виконаній роботі та прострочено їх виконання на 24 дні,  а тому повинен звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1. було залишено без руху (вона не відповідає вимогам  ст.  119 ЦПК України,  а саме позивачем не викладено зміст позову,  не зазначено з чого саме складаються 24 дні прострочки виконання ремонтних робіт і не навів розрахунку не усточки та ін.) та йому було запропоновано в строк до 06 січня 2007 року усунути зазначені в ухвалі суду недоліки. Однак недоліки усунуті позивачем не були.

Ухвалою цього ж суду від 16 січня 2007 року позовну заяву ОСОБА_1. було визнано неподаною та йому повернено.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати та передати справу на новий розгляд до того ж суду.

Вислухавши учасників процесу ,  вивчивши матеріали справи ,  законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали ,  доводи апеляційної скарги ,  колегія суддів вважає ,  що апеляційну скаргу слід задовольнити ,  а ухвалу судді скасувати за наступними підставами.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали ,  суддя виходив із того ,  що вона не відповідає вимогам  ст. . 119, 120 ЦПК України ,  а саме в позовній заяві не викладені обставини ,  якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги ,  не зазначені докази ,  що підтверджують кожну обставину та не зазначені підстави для звільнення від доказування.

Між тим з таким висновком погодитись не можна.

Так,  суддя згідно до положень  ст.  121 ЦПК України ,  встановивши ,  що позовну заяву подано без додержання вимог , зокрема викладених у  ст.  ст.  119 та 120 цього кодексу ,  постановляє ухвалу ,  в якій зазначаються підставами залишення заяви без руху   ,  про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Однак ,  вимоги судді викладені в ухвалі від 6 грудня 2006 року ( ар. сп. 12) суперечать вимогам вище вказаних статей та не можуть буди підставою для залишення позовної заяви без руху ,  а потім для повернення цієї заяви позивачу ,  оскільки позовна заява не може бути повернута позивачу по мотивам не надання їм доказів ,  на що було вказано у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ по першій інстанції"" від 21 грудня 1990 року з наступними доповненнями та змінами. Дані вимоги були суддею порушені ,  тому ухвала від 16 січня 2007 року не може залишатися у законній силі та підлягає скасуванню.

Керуючись  ст.  ст.  303, 307, 312, 313, 314, 315 ,  317, 319 ЦПК України,  колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Ухвалу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2007 року скасувати,  справу направити на розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення ,  однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .