Справа № 2а-2024/11

І інстанція

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Україні в Нахімовському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, в якому просить зобов’язати відповідача при перерахунку їй пенсії з січня 2010 року, у зв’язку з двохрічним стажем праці після призначення пенсії, застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік,  в  порядку ст. ст. 40, 42 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та виплачувати в подальшому пенсію  у відповідності з проведеним перерахунком, зобов’язати відповідача виплатити на її користь різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилась з 01.01.2010 року.

У подальшому, позивач уточнила позовні вимоги та просила суд зобов’язати відповідача при перерахунку їй пенсії з січня 2011 року, у зв’язку з двохрічним стажем праці після призначення пенсії, застосувати показник середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік у порядку ст. ст. 40, 42 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та виплачувати їй в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком, зобов’язати відповідача виплатити на користь позивача різницю між перерахованою та отриманою пенсією, яка утворилась з 01.01.2011 року.

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог позивач посилається на те, що вона, перебуваючи на пенсії, продовжує працювати.  Позивач усно звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі того, що вона після призначення пенсії пропрацювала 2 календарних роки. Однак відповідач усно повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії, при цьому заробітна плата була розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік –1197 грн. 91 коп.

Позивач вважає дії відповідача з приводу перерахунку пенсії неправомірними, оскільки відповідач мав здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка враховується за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік.

В судове засідання позивач не з’явилась, однак надала письмову заяву, у якій уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, розглянути справу у її відсутність.

Відповідач –представник Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя у судове засідання також не з’явився, однак надав письмові заперечення (вих. № 2835/11 від 18.03.2011 року), в яких зазначає  про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки, за його думкою, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон), у зв’язку з чим з 22.05.2008р. відновилася попередня редакція частини 4 цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати(доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Частина 1 статті 42 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата(дохід) за будь-яки 60 календарних місяців страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині 2 статті 40 Закону, на яку 42 стаття Закону не посилається, а також відповідач вказує, що згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Крім того, додатково вказує, що перерахунки пенсій на території України всім пенсіонерам проводяться з використанням уніфікованого програмного забезпечення, яким також передбачено застосування показника середньої заробітної плати –1197,91 грн. Крім того, зазначає, що позивач у позовній заяві вказує, що в 2010 році відповідач, тобто Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя повинен перерахувати пенсію із урахуванням визначення для цього середнього заробітку за 2009 рік та просить суд зобов’язати відповідача перерахунок пенсії провести з січня 2010 року та виплатити на користь позивача різницю між перерахованою та отриманою пенсію в матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні будь-які докази щодо звернення позивача до УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя з відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії у 2010 році. Відсутні дані про таке звернення і в матеріалах пенсійної справи. Тому відповідач просить розглянути справу у його відсутність, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.  

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини адміністративної справи.

У 2001 року позивачу, ОСОБА_1, була призначена пенсія за віком за Списком № 2.

11 лютого 2011 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії у порядку, встановленому абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надав відповідачу всі необхідні документи.

Перерахунок пенсії відповідач здійснив з лютого 2011 року. При перерахунку пенсії Управління ПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя у якості вихідних даних про середній заробіток за рік, який передує перерахунку, застосував показник про середній заробіток за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., в той час, коли рік, який передує перерахунку є 2010 та розмір середнього заробітку за 2010 рік по Україні склав 1982,63 грн.

У листі № 125-С/1683/06 від 18.02.2011 р. відповідач свої дії з вищевказаного перерахунку обґрунтував тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, які були внесені в статті 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у частині визначення показника заробітної плати й порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо поновлення дії зазначених норм у попередній редакції не приймалися. У зв'язку із цим існує «правова колізія»за цим питанням.  Додатково відповідач вказав, що перерахунки пенсій на території України всім пенсіонерам проводяться з використанням уніфікованого програмного забезпечення, яким також передбачено застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік –1197,91 грн.

До суду з адміністративним позовом позивач звернувся з дотриманням строків, встановлених ст.99 КАС України, оскільки про своє порушене право він дізнався з листа № 125-С/1683/06 від 18.02.2011 р.  

З такою позицією органу пенсійного фонду суд погодитися не може, оскільки вона не ґрунтується на чинному законодавстві України, а також не відповідає і підпункту третьому пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якого: «За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії».

Розглядаючи заявлений адміністративний позов суд також виходив з положень Конституції України, загальних основ адміністративного судочинства та норм спеціального пенсійного законодавства.

Статтею 1 Конституції України її проголошено демократичною, соціальною, правовою державою.

    Згідно зі ст. 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави.

   Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст. 21 Конституції України, зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

На вимогу ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008    № 530, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Крім того, ця постанова Кабінету Міністрів України була прийнята пізніше за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 та відповідачем невірно розтлумачено наслідки, яки виникли після його ухвалення.

Для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.  

Стаття 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 4 статті 45 цього Закону встановлена можливість перерахунку призначеної пенсії.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати щомісячної пенсії у  встановленому законом розмірі та порядку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді і вирішенні адміністративній справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч.1,2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання пенсії у встановленому законом розмірі основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано в порядку ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів та їх нормативно-правового обґрунтування стосовно здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

Також суд вважає необхідним зазначити про визначеність пріоритетності  законів над  підзаконними актами, тому вважає вірним застосування  при перерахунку пенсії  позивачу статей 40,42,45 вищевказаного Закону.

Заперечення представника відповідача не доводять правомірність дій відповідача, оскільки судом встановлено, що іншого порядку обчислення заробітної плати застрахованої особи при перерахунку пенсії, крім як визначеного у статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятого ним рішення, оскільки судом достовірно встановлено, що він діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів, та за 2010 рік такий показник в середньому на одну особу в цілому по Україні складав - 1982,63 грн.

Тому, з огляду на наведене, суд вважає за необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік, починаючи з 11 лютого 2011 року, тобто з дня, у якому позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя з відповідною заявою про проведення перерахунку пенсії.

Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача сплачувати у подальшому пенсію відповідно до проведеного перерахунку є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя в подальшому робити перерахунок пенсії є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 11, 69-72, 99, 100, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо обмеження при перерахунку розміру пенсії за 2011 рік за заявою ОСОБА_1 від 11.02.2011 року, яке виразилось у застосуванні показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн. замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2010 рік в розмірі 1982,63 грн., встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за її заявою від 11.02.2011 року у відповідності з вимогами частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто виходячи з показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2010 рік в розмірі 1982,63 грн., починаючи з 11.02.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі –3 грн. 40 коп.

У задоволенні решти заявлених вимог адміністративного позову –відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.               

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                                Кравченко В.Є