Справа № 2 - 323 /11p.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 квітня   2011  року                                                                                                              м. Б а р

                                                                                                                               Вінницька область

                                                                                      Барський районний суд Вінницької області в складі :

Головуючого -           судді                                       Бурденюка С.І.

при секретареві                                                         Бажановій Ж.І.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення боргу та процентів за договором позики , -

                   ВСТАНОВИВ:

           В заяві до суду позивач вказав, що 16 серпня 2008 року позичив ОСОБА_2 16 340 (шістнадцять тисяч триста сорок) гривень, 27 серпня 2008 року  позичив ОСОБА_2 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) гривень, та 11 жовтня 2008 року позичив ОСОБА_2 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень, а всього на загальну суму 37 640 гривень (тридцять сім тисяч шістсот сорок гривень).На підтвердження укладеного договору позики відповідач надав позивачу розписки, відповідно до яких ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання повернути суму боргу частинами: першу частину боргу у розмірі 16 340 (шістнадцять тисяч триста сорок) гривень повинен був повернути через два тижні, тобто до ЗО серпня 2008 року, другу частину боргу у розмірі 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень повинен був повернути через два тижні, тобто до 10 вересня 2008 року та третю частину боргу у розмірі 16 340 (шістнадцять тисяч триста сорок) гривень повинен був повернути через два тижні, тобто до 25 жовтня 2008 року. Даний факт засвідчили та скріпили своїми підписами свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

     Проте, як у встановлені договором позики строки так і до теперішнього часу зазначене зобов'язання відповідач не виконав по жодній частині боргу.

     Позивач  неодноразово звертався до ОСОБА_2 про повернення боргу в повному розмірі чи хоча б частинами. Відповідач не відмовляється від боргу, все обіцяє повернути, але так і не повернув позики в розмірі 37 640 гривень.

      Термін прострочення виконання зобов'язання станом на 01 липня 2010 року складає 614 (шістсот чотирнадцять) днів.

Три процента річних від суми боргу 37 640 гривень за весь час прострочення (614 днів) становить 1 899,53 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 53 коп.).

Невиконання відповідачем свого зобов'язання поставило позивача у важке матеріальне становище а також з погляду на тривалість терміну, протягом якого  позивач намагається повернути належну  позивачу суму боргу, відповідно до ст.. 23 ЦК України позивач має право вимагати від відповідача на відшкодування моральної шкоди, яку  позивач  оцінює в

     1 000 ( одну тисячу ) гривень.

     Судом визначено коло учасників судового засідання.

     Позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні  позовні вимоги  змінив та надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, оскільки  відповідачем погашено  частину боргу , та просить стягнути суму боргу   в розмірі 12700 гривень. Пояснив , що в зазначену суму також входить і моральна шкода та відсотки річних за прострочення .

     Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, лише в ті сумі в якій  надавав розписки позивачу. Крім того пояснив , що власне позичав не гроші а яблука під реалізацію. Розписки писав добровільно. Дот правоохоронних органів про перевірку розписок та дій ОСОБА_1 не звертався.

     В судовому свідок ОСОБА_3 ,підтвердив той факт , що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  відбувся договір позики і ОСОБА_2 отримував кошти від ОСОБА_1 при цьому в присутності свідків писав власноручно розписки.

    Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити частково .

     До такого висновку суд дійшов з наступного.

     Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

     Згідно ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

     Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

     Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ст. 63 ЦПК України).

     Відповідно до ч.1 ст.159 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

     Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК).

     В судовому засіданні встановленні наступні факти та відповідні їм правовідносини.

     В судовому засіданні встановлено та доведено, та проти чого не заперечують сторони ,що 16 серпня 2008 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 16 340 (шістнадцять тисяч триста сорок) гривень, 27 серпня 2008 року  позичив ОСОБА_2 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) гривень, та 11 жовтня 2008 року позичив ОСОБА_2 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень, а всього на загальну суму 37 640 гривень (тридцять сім тисяч шістсот сорок гривень).На підтвердження укладеного договору позики відповідач надав позивачу розписки, відповідно до яких ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання повернути суму боргу частинами: першу частину боргу у розмірі 16 340 (шістнадцять тисяч триста сорок) гривень повинен був повернути через два тижні, тобто до ЗО серпня 2008 року, другу частину боргу у розмірі 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень повинен був повернути через два тижні, тобто до 10 вересня 2008 року та третю частину боргу у розмірі 16 340 (шістнадцять тисяч триста сорок) гривень повинен був повернути через два тижні, тобто до 25 жовтня 2008 року. Даний факт засвідчили та скріпили своїми підписами свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Вказане визнано сторонами .Від дня отримання коштів і до дня слухання справи в суді відповідач ОСОБА_2 сплатив частину боргу , про , що свідчать надані ним розписки і проти чого не заперечує позивач .На день слухання справи існує заборгованість в сумі 10 940 гривень позики , з врахуванням погашення заборгованості ОСОБА_2 згідно розписок , а тому позов підлягає часткового задоволення.

    Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Позивач не провів вказаних розрахунків, і не надав їх суду ,а тому суд стягує тільки суму основного боргу - 10940 гривень, яка залишилась на день слухання справи в суді.

    Згідно ст.526 ЦК України , зобов’язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    В силу ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов’язання або одностороння заміна його  умов не допускається , якщо інше не встановлено  договором або законом.

    Невиконання відповідачем свого зобов'язання поставило позивача  у важке матеріальне становище а також з погляду на тривалість терміну, протягом якого  позивач намагається повернути належну  позивачу суму боргу, відповідно до ст.23 ЦК України позивач має право вимагати від відповідача на відшкодування моральної шкоди, яку  позивач  оцінює в 1 000 ( одну тисячу ) гривень.

    Відповідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої  внаслідок порушення її прав.

    Моральна шкода полягає: у  фізичному болю та стражданнях, яких  фізична  особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких  фізична  особа  зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у  душевних  стражданнях, яких  фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у  приниженні честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

     Моральна шкода відшкодовується грішми , іншим майном або в інший спосіб.

     Разом з тим при визначенні розміру моральної шкоди суд має керуватись принципами розумності та справедливості ,а тому суд вважає вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 гривень правомірними.

     Також, у відповідності до ст.79, ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача понесені  позивачем  витрати під час сплати  судового збору в сумі 119.40 гривень 00 коп. та 30 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, оскільки  вони підтвердженні квитанціями банківської установи.

        За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 3, 32, 15, 57,79,107,109,119,208-212 ЦПК  України 23,525,526,611,612,625,1046,1048,1050,1050 ЦК України, -

В  И  Р  I  Ш  И  В :

        Позов задовольнити повністю.          

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу  в розмірі 10 940 гривень, та моральну шкоду  в розмірі 1 000 гривень, а всього 11 940 гривень .

       Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 витрати на відшкодування оплати судового збору у розмірі 109 ,40  гривень, та на відшкодування витрат на інформаційно-технічного забезпечення процесу у розмірі 30 гривень.

        Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області на протязі 10 днів.

                                                                        Суддя Барського районного суду

                                                                  С.І.Бурденюк