Справа № 2-732/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 травня 2011 року                                                

                                                                                                                 Ніжинський міськрайонний суд

                                                                           Чернігівської області

                                                                                                в складі:  головуючої судді Хандоги В.М.

                                    при  секретарі Павленко В.М.

за участю   представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2  до  територіальної громади м. Ніжина в особі Ніжинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

          спадкове майно на яке претендують позивачі складається із житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.  Будинок на момент розгляду справи в суді зареєстрований за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, батьками позивачів, в розмірі по 1/3 частині за кожним на підставі договору дарування  та за ОСОБА_5, бабою позивачів, на підставі  посвідки про денаціоналізацію, виданої Ніжинським Окрміськоспом 17 серпня 1930 року №911/а.с.25/.

          Власники  зазначеного будинку померли. ОСОБА_5 померла  ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_3, чоловік ОСОБА_4 -  ІНФОРМАЦІЯ_3. Після смерті  ОСОБА_5   спадщину прийняла її дочка ОСОБА_4, яка на момент смерті матері та протягом шести місяців після  проживала разом з нею, але свідоцтва про спадщину не отримала. Після смерті ОСОБА_4 спадщину  прийняв її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_2, позивач по справі, які проживали з нею разом на момент смерті та протягом 6 місяців після. Таким чином після смерті ОСОБА_4 право на 2/3 частини будинку   мав її чолові і на 1/3 частину син.

          Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли позивачі по справі, його сини.  ОСОБА_2 проживав з ним на момент смерті та протягом 6 місяців після, а ОСОБА_1 звернувся протягом шести місяців до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Таким чином ОСОБА_2  має  право на спадщину померлих власників на 2/3 частини  спірного будинку / 1/3 частина після смерті матері та 1/3 після смерті батька/, а ОСОБА_1 право на 1/3 частину будинку після смерті батька.

          Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання за ними права на спадкове майно, зокрема будинок АДРЕСА_1. В позові зазначають, що отримати свідоцтво про право власності в нотаріальній конторі вони не можуть з причин, що не зберігся правоустановчий документ, який  підтверджує право власності на 1/3 частину спірного будинку за ОСОБА_5, а зокрема  посвідка про денаціоналізацію, видана Ніжинським Окрміськоспом 17 серпня 1930 року №911.

          В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги за обставин викладених в позовній заяві.

          Відповідач   у судове засідання не з’явився, але  у заяві, яку надіслали до суду,  визнає позовні вимоги позивача і просить справу розглянути без  участі  представника..

          Суд, вислухавши пояснення   представника позивачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення вимог   за таких підстав.

          Факт належності   спірного будинку   померлим    підтверджується   довідкою БТІ   від 25 березня 2011 року в якому зазначено, що за всіма трьома спадкодавцями зареєстровано по 1/3 частині будинку/а.с.25/. Про те, що ОСОБА_4та ОСОБА_3 належить 2/3 частини в рівних долях свідчить також договір дарування цієї частки будинку /а.с. 24/ Щодо правоустановчого документу  ОСОБА_5 то  державні архіви підтверджують, що оригінали посвідки  про денаціоналізацію будинку , виданої Ніжинським Окрміськоспом 17 серпня 1930 року №911 в архівах відсутні. Але мається копія  цієї посвідки, яка завірена нотаріусом і зберігається  у Ніжинському МБТ/а.с. 44/. Суд цю  копію визнає як  підтвердження законних підстав реєстрації права власності за ОСОБА_5

 Про те, що позивачі прийняли  спадщину після смерті спадкодавців свідчать:  довідки міської ради про проживання спадкоємця ОСОБА_2  з   матір”ю та  батьком на момент їх смерті та його матері з бабою/а.с.19-22/, довідка архіву нотаріату про те, що ОСОБА_1 Своєчасно прийняв спадщину після смерті батька/а.с.39/. Їх родинні відношення підтверджуються свідоцтвами про народження , про одруження, рішенням суду про встановлення факту родинних відношень/а.с.11-15/, що свідчить про   право на спадкування за законом  першої черги. Факт смерті спадкодавців підтверджується   свідоцтвами про їх смерть/а.с.16-18/

Судом не встановлено осіб, які б мали право на обов”язкову частку у спадщині чи наявність заповіту.            

          Суд вважає, що право власності на спірну спадщину   за законом має визнати суд за позивачами, оскільки нотаріальна контора   відмовила у видачі свідоцтва про право власності на будинок із-за відсутності оригіналу правоустановчого документа  на будинок спадкодавця ОСОБА_5

          Керуючись , ст. 213-215  ЦК України, ст. ст.  1268,1270, 1296 ЦК України, суд          

в и р і ш и в :

          позовні вимоги позивача задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_2 право  власності  на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1,   після смерті  ОСОБА_4, померлої  ІНФОРМАЦІЯ_2 та на 1/3 частину зазначеного будинку після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати  за   ОСОБА_1 право  власності  на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1,   після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                    Суддя                                                                                        В.М. Хандога