Справа №  2-267/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ      УКРАЇНИ

12 травня   2011року       Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області

у складі:

Головуючого:      судді                                     Курової О.І.

При секретарі:                                                  Савоськіній О.

Розглянувши       у  відкритому судовому засіданні  в    м.  Макіївці   цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2

Про  розподіл спільної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

                     Позивач звернулася в суд 07.02.2011 року  з позовом  про розподіл спільної власності. Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 1982 року перебувала у шлюбі з відповідачем , який в 2008 році  за рішенням суду розірваний. З серпня 2006 року шлюбні відносини фактично були припинені. В 1996 році в період шлюбу  вони придбали квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат. На даний час в квартирі мешкає  відповідач і відмовляється визнавати її право на цю квартиру. Також в період  шлюбу за сумісні кошти було придбане майно:  набір меблів для кухні, гостьової, спальні, пральна машина, пилосос, килим, а всього на сумму 8750 грн. Просила  майно поділити і залишити їй набір меблі для кухні вартістю 1400 грн, для гостьової  вартістю 2400 грн, а усього на суму 3800 грн. Інше майно залишити відповідачу. На момент  припинення шлюбних стосунків, на ім"я відповідача  був грошовий вклад  у відділенні Ощадбанку,  просить  визнати за нею право власності на 1/2 частку цього вкладу.  Також просила судові витрати стягнути з відповідача.

                   Відповідач позов визнав частково і суду пояснив, що  проти розподілу майна і грошового вкладу ,  він не заперечує і покладається на розсуд суду. Проти розподілу квартири  заперечує в повному обсязі, тому що  квартиру вони придбали за рахунок грошей його батьків. Частка грошей була від продажу однокімнатної квартири,  в якій вони раніше  проживали,а значну частку грошей  їм надали його батьки. Вважає, що  розподіл грошового вкладу необхідно зробити станом на 31.08.2006 року, тому що саме з цього дня позивачка пішла від нього і з цього часу вони сумісно не проживали.

         Свідок ОСОБА_3 суду показала, що сторони її батьки. З 2006 року вони не проживають разом, з батьком вона майже не спілкується. Вона пам"ятає, що коли батьки купували квартиру,   дідусь давав якість гроші, але в якій сумі, сказати не може.

                   Свідок ОСОБА_4 суду показав,  що його син та невістка проживали в однокімнатній квартирі, яку продали, та у 1996 році  придбали двокімнатну квартиру. На цю квартиру він давав їм гроші, тому що на той час  у них не було своїх і вони  грошей.  Він  точно пам2ятає, що дав їм 3 тис. доларів США  на купівлю квартири, ніякої розписки не брав.

                   Свідок ОСОБА_5  також підтвердила той факт, що вони  з чоловіком давали гроші сину і невістці на придбання квартири.

         Суд вислухавши сторони, свідків вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

                   Відповідно до вимог ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині  та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них  не мав з поважної причини/ навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо/ самостійного заробітку.

                  Вважається,  що  кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є  об"єктом права спільної сумісної  власності подружжя.

                 Згідно вимог ст. 61  СК України  об"єктом  права спільної сумісної власності подружжя може бути будь- яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

                     Статтею 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

                     В  удовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 04.12.1982 рок., що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу.

                     Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1. розірвано  18.02.2008 року, про що зроблено актовий запис за № 24.

                     Позивач ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 з 01.09.2009 року, і після реєстрації її прізвище - ОСОБА_7, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

                     Згідно копії особового рахунку у  філії  № НОМЕР_1 Макіївського міського відділення № 3292 Ощадбанку України  відкритого на ім"я ОСОБА_2 станом на  31.08.2006 року на рахунку знаходилися гроші у розмірі 2440 грн.53 коп.

                    Відповідач в судовому засіданні  не заперечував розподілити майно за вартістю, яку вказала позивач в позовній заяві.

                    Суд вважає, що  сумісне майно  сторін, яке  набуте ними за час шлюбу підлягає розподілу в рівних частках, а саме  позивачці  потрібно виділити на праві власності майно:  набір меблі для кухні - 1400 грн, набір меблі для гостьової кімнати -2400 грн, пилосос- 600 грн, а всього на сумму 4400 грн.,  відповідачу виділити на праві власності  майно: холодильник- 2000 грн, пральну машину-1000 грн, килим- 350 грн, набір меблі для спальні -1000 грн, а всього на суму 4350 грн. Різницю у вартості 50 грн. не стягувати з  позивача на користь відповідача, оскільки останній проти цього не заперечував.

                     З договору купівлі- продажу, укладеному 09.04.1996 року між ОСОБА_8  ОСОБА_9 та ОСОБА_2 вбачається, що  останній придбав квартиру АДРЕСА_1 яка складається з двох кімнат, загальною площею 48,6 кв.м., який зареєстрований в КП " БТІ м. Макіївки" 19.04.1996 року в реєстровій книзі № 197.

                    Таким чином, суд встановив, що спірна квартира придбана в період шлюбу, є об"єктом сумісної власності і частки сторін при її розподілу є рівними.

                    Відповідно до  вимог ст.  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

                    Відповідач не надав суду належних доказів про те, що квартира придбана за кошти його батьків. До показань свідків  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд  ставиться критично, тому що вони є заінтересованими особами,   їхні показання  ніякими доказами не підтверджені. Тому вважає, що сторони мають право на 1/2 частку спірної квартири, кожний.

          Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати поділити порівну.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 61,70,71 Сімейного Кодексу України,  ст. 88,213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

         Позов ОСОБА_1  - задовольнити.

                  Розподілити спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнавши право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2   на 1/2 частину квартири  кожного, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

                   Визнати право власності за ОСОБА_1 на майно: набір меблі для кухні, вартістю 1400 грн, набір меблі для гостьової кімнати вартістю 2400 грн, пилосос - 600 грн, а усього на майно вартістю 4400 грн.

              Визнати право  власності  за ОСОБА_10  на майно: холодильник вартістю 2000 грн, пральну машину вартістю 1000 грн, килим - 350 грн., набір меблі для спальні- 1000 грн, а усього на майно вартістю 4350 грн.

              Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку грошового вкладу у розмірі 1220 грн.26 коп. який перебував на особовому рахунку ОСОБА_2 станом на 31.08.2006 року у філіі № НОМЕР_1 Макіївського міського відділення Ощадбанку України.

              Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 85.50 грн.

                        Апеляційна скарга на рішення   суду першої інстанції   подається  протягом  10  днів  з дня  його проголошення.   Апеляційна скарга подається апеляційному суду  через суд першої   інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СУДДЯ:                                                    О.І. КУРОВА.

    заяву задоволено повністю