2-1288/11

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 року                                                                                                    місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді    Шиян  В.  В.

при секретарі     Кульбачній В.В.,

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,

третя особа: Житлово-комунальне підприємство „Житло Схід”, Відділ реєстрації та громадянства фізичних осіб Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2  звернулися до суду з позовом про визнання відповідача ОСОБА_3  таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилалися на те, що згідно ордеру № 000870, виданому 09 січня 1987 року виконкомом Жданівської міської ради народних депутатів, на їхню сім’ю, яка складалася з п’яти чоловік: їх, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та їхніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та сина, ОСОБА_3, відповідача по справі, була виділена спірна  чотирикімнатна квартира загальною площею 78, 42 кв.м, та житловою – 49,56 кв.м. Згодом з квартири вибули дочки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та станом на 21 грудня 1999 року в ній залишились проживати та були зареєстровані вони з відповідачем. В грудні 2001 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, та в добровільному порядку виселився з їхньої квартири та став проживати у батьків своєї дружини за адресою: АДРЕСА_2. У 2004 році вони та батьки ОСОБА_6 сумісно придбали квартиру АДРЕСА_3, в якій до теперішнього часу проживає відповідач зі своєю родиною – дружиною та сином. Таким чином, з 2002 року відповідач спірною квартирою не користується, вивіз свої речі, обов’язків по утриманню житлового приміщення та оплаті комунальних послуг не виконує, інших витрат по обслуговуванню квартири не несе, вселитися в квартиру не намагався та не проявляв жодного інтересу до даної квартири, що підтверджується актом, складеним ЖКП „Житло Схід” про те, що, ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1, проте з 2002 року фактично там не проживає. Зокрема, відповідно до довідки КЗ „Міська поліклініка № 1” міста Маріуполя від 27 грудня 2010 року, ОСОБА_3 потягом 2010 року звертався за медичною допомогою, у зв’язку з чим оглядався лікарем за місцем свого проживання: АДРЕСА_3.  Крім того, при оформленні кредитних договорів в банківських установах, відповідач також вказував місцем свого проживання АДРЕСА_3, що підтверджується платіжними дорученнями по погашенню кредиту у травні 2009 року. Вони є хворими людьми, інваліди, у зв’язку з чим потребують постійного стороннього догляду. Відповідач цього догляду не надає. З ними проживає їхня донька, яка доглядає  за ними та надає необхідну допомогу, але не має можливості зареєструватися у даній квартирі, оскільки на це необхідний дозвіл відповідача. Комунальні послуги їм приходиться сплачувати також і за відповідача, що в умовах збільшення тарифів ставить їх у скрутне матеріальне становище, тим паче, що  факт реєстрації відповідача унеможливлює оформлення їм субсидії. Також у зв’язку зі створенням у відповідача заборгованості по кредитним зобов’язанням, на їхню адресу постійно приходять повідомлення з виконавчої служби. Зазначені обставини ускладнюють їхнє життя, проте добровільно знятись з реєстрації за адресою спірної квартири, відповідач ОСОБА_3 відмовляється, у зв’язку з чим вони вимушені звертатись до суду. Просили суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.  

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з явився, від якого до суду надійшла заява з проханням справу розглядати без його присутності у зв’язку з тяжким станом здоров’я, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з явилася, від якої також надійшла заява з проханням справу розглядати за її відсутності, з участю її представника – адвоката ОСОБА_7

Представник позивачки ОСОБА_2 – ОСОБА_7, діюча на підставі договору про надання юридичної допомоги, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просила суд задовольнити позов, визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщення у квартирі АДРЕСА_1, та зняти його з реєстрації за вказаною адресою.        

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належними чином.

Представники третіх осіб – ЖКП „Житло Схід”,  Відділу реєстрації та громадянства фізичних осіб Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області у судове засідання не з’явилися, від яких до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, вирішення спору покладали на розсуд суду.

Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_7, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_1 на підставі ордеру № 000870 від 09 січня 1987 року, виданого на підставі рішення виконкому Жданівської міської ради № 502  від 28 листопада 1986 року, на родину з п’яти осіб: ОСОБА_1, дружину – ОСОБА_2, доньку – ОСОБА_4, сина – ОСОБА_3, доньку – ОСОБА_5

За даними лицьового рахунку, у спірній АДРЕСА_1 зареєстровані: квартиронаймач – ОСОБА_1, дружина – ОСОБА_2, син – ОСОБА_3.  

Відповідно до правил ст. ст. 71, 72 ЖК України, наймач або члени його сім ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема, якщо вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців.

сусідів. ами Азовжитлокомплекс».- ОСОБА_3 міської ради № 502  від 28 листопада 1986 року, еа родину з пяти го поживати