Справа №  2-618/11

                                                            РІШЕННЯ           

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2011 року Сумський районний суд Сумської області

під головуванням суді    -  Куца В.І.

при секретарі    -   Колесник Ю.В.

з участю позивачки –ОСОБА_2

представника позивачки –ОСОБА_3

та відповідача –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за позовом  ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства  «Альфа-Банк»та ОСОБА_4 про визнання  недійсним кредитного договору  від 27.12.2007 року, зобов»язання до проведення розрахунку  суми сплачених відсотків  та повернення отриманих платежів  та зобов»язання до повернення суми кредиту.

встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Альфа-Банк», третя особа –ОСОБА_4, про визнання  недійсним кредитного договору  від 27.12.2007 року, зобов»язання ПАТ «Альфа-Банк»до проведення розрахунку  суми сплачених відсотків  та повернення отриманих платежів  та зобов»язання  ОСОБА_4 до повернення суми кредиту з тих підстав, що з 16 березня 2007 року вона перебуває з ОСОБА_4. в зареєстрованому шлюбі і від шлюбу з ним вони мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За рішення третейського суду від 18 листопада 2010 року було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк»19041 гривню 37 копійок заборгованості за кредитним договором та 10 гривень витрат по сплаті третейського збору. Копія рішення третейського суду від 18 листопада 2010 року надійшла на адресу проживання їх сім»ї наприкінці 2010 року.

Зі змісту даного рішення їй стало відомо, що 27 грудня 2007 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір , згідно якого товариство надало її чоловіку кредит в сумі 12231 гривні 10 копійок   у вигляді відновлюваної  кредитної лінії для здійснення операцій із застосуванням платіжної картки.

Даний кредитний договір виходить за межі дрібного побутового та був укладений без її  письмової чи то усної згоди  в супереч діючому законодавству.

На момент укладення кредитного договору чоловік працював в м.Суми, мав постійний заробіток та час від часу мав  заробіток окремо від основної роботи, а вони разом з чоловіком та їх спільною малолітньою дитиною  проживали в АДРЕСА_1, тому вона була не в змозі відслідкувати, чи витрачались грошові кошти, які є об»єктом права спільної сумісної власності, її чоловіком на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 65 СК України –чоловік розпоряджається майном що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч.2 ст. 65 СК України –при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік  має право на звернення до суду з позовом  про визнання договору  недійсним як такого, що укладений другим із подружжя  без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Вона  не надавала ні усної, ні письмової згоди на отримання її чоловіком даного кредиту  на суму 12231 гривню 10 копійок  і він виходить за межі дрібного побуту, кредитний договір є договором стосовно цінного майна, тому  вона повинна була давати письмову згоду на укладення цього договору, в зв»язку з чим він повинен бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.. 216 ЦК України –у разі недійсності правочину  кожна із сторін зобов»язана  повернути  другі          стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За ухвалою суду  замість третьої особи в якості співвідповідача було притягнуто ОСОБА_4

В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник позов підтримали в повному обсязі .

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав повністю і пояснив, що 27 грудня 2007 року він уклав з ПАТ «Альфа-Банк»кредитний договір для погашення боргів до шлюбу на суму близько 7000 гривень.

Про отримання цього кредиту він з дружиною не узгоджував, не вважав необхідним її про це повідомити, хоч з нею постійно проживав однією сім»єю.

Представник відповідача –ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з»явився, хоч про час судового розгляду справи товариство було належним чином повідомлене.

В письмовому запереченні представник відповідача позов не визнала повністю  за його необґрунтованістю і в письмовій заяві просила провести судовий розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення сторін та  представника позивачки і дослідивши матеріали справи суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно відмовити  в задоволенні позову за його необґрунтованістю.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 16 березня 2007 року  і від шлюбу мають малолітнього сина  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб та про народження дитини / ар.с. 19,20/.

З дати реєстрації шлюбу і до теперішнього часу сторони постійно проживали однією сім»єю  і в них був загальний бюджет,  про що вони не заперечували в судовому засіданні.

27 грудня 2007 року між ЗАТ / в теперішній час ПАТ/ «Альфа –Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір про відкриття та порядок ведення розрахунку покриття особистої  міжнародної платіжної картки, по якому товариство перерахувало на картковий рахунок  ОСОБА_4 12231 гривню 10 копійок на власні потреби без будь-яких обмежень, що підтверджується копією даного договору /ар.с. 5-10/.

За рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз»від 18 листопада 2010 року було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк»19041 гривню 37 копійок заборгованості за кредитним договором від 27 грудня 2007 року та 10 гривень третейського збору / ар.с. 11-12/.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором  банк або інша фінансова установа  /кредитодавець/ зобов»язується  надати грошові кошти  / кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом договору про відкриття та порядок ведення розрахунку з використанням міжнародної платіжної картки є надання кредиту, що є одним із видів фінансової послуги, який був наданий ЗАТ «Альфа –Банк»ОСОБА_4, даний договір не є угодою щодо розпорядження спільним майном подружжя, яка потребує письмової згоди іншого з подружжя, і не порушує права одного із подружжя  на укладення цивільно-правих угод щодо набуття майна, в тому числі на отримання кредиту , зазначений договір є угодою про отримання у власність грошових коштів і не створює обов»язків для другого із подружжя, а лише для особи, як сторони договору, тому посилання позивачки на вимоги ст.. 65 СК України, що регулюють відносини щодо розпорядження майном, яке є у спільній сумісній власності подружжя, є безпідставним.

З моменту реєстрацію шлюбу і до теперішнього часу  сторони проживають однією сім»єю і мають загальний сімейний бюджет, ОСОБА_4 уклав кредитний договір, отримував по ньому суму кредиту  і сплачував по ньому платежі під час шлюбу і спільного проживання з позивачкою, тому об»єктивно раніше вона не могла не знати про укладення ним даного договору.

Таким чином суд вважає, що укладення між відповідачами даного кредитного договору  відбулося відповідно до вимог чинного законодавства і у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, тому ОСОБА_2 необхідно відмовити в задоволенні позову до ПАТ «Альфа-Банк»та ОСОБА_4 про визнання  недійсним укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк»та ОСОБА_4 кредитного договору  від 27 грудня 2007 року, зобов»язання ПАТ  «Альфа-Банк»до проведення розрахунку  суми сплачених відсотків  та до повернення отриманих платежів  та зобов»язання ОСОБА_4 до повернення суми кредиту за його необґрунтованістю.

З позивачки необхідно стягнути  на користь держави 17 гривень судового збору.

Керуючись ст.. 10,11,60,212-215 ЦПК України, 526, 626 -629 та 1054 ЦК України, 65 СК України

вирішив:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до публічного акціонерного товариства  «Альфа-Банк»та ОСОБА_4 про визнання  недійсним укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк»та ОСОБА_4 кредитного договору  від 27 грудня 2007 року, зобов»язання ПАТ  «Альфа-Банк»до проведення розрахунку  суми сплачених відсотків  та до повернення отриманих платежів  та зобов»язання ОСОБА_4 до повернення суми кредиту за його необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави 17 /сімнадцять/ гривень судового збору.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Сумської області через районний  суд протягом 10-и днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                              В.І. Куц