Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-4593\11                  Головуючий у суді І-ї інстанції  Регеша В.О

10.3.1                                                          Доповідач Дьомич  Л. М.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.2011  року           Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                     головуючого судді –   Драного В.В.

                                         суддів  –  Дуковського О.Л.; Дьомич Л.М.

                                при секретарі -    Діманової Т.А.

розглянула  у письмовому провадженні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі  Кіровоградської області  на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 травня  2010 року у справі за позовом  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.

В С Т А Н О В И Л А:

08.04.2010 року ОСОБА_2 звернулася з цивільним позов до  Управління Пенсійного фонду України просить  зобов’язати  відповідача  зробити їй перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги та виплатити у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу  за 2006, 2007 роки в сумі  2733,30 грн., за 2008 рік у розмірі 1737,90 грн., за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі  1876 грн., за період з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року в розмірі 343,80 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 травня  2010 року  позов задоволений частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача  по ненарахуванню позивачу підвищення  пенсії та  зобов’язав  відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 09.07.2007 року.

В апеляційній скарзі УПФУ вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії «дітям війни»є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки «дітям війни»не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду  в межах, визначених статтею 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до  ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону, пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд першої інстанції зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року.

Отже, суд  ухвалив рішення без повного розгляду  позовних вимог, а також порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови  та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»передбачено підвищення  пенсії або щомісячного довічного утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни  на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду  № 6пр-2007 року від 09 липня 2007 року п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  яким зупиняється дія ст.6 ЗУ, визнаний неконституційним.

Конституційний Суд України рішенням №10/пр-2008 від 22 травня 2008 року п.36-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинялась дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», також визнано неконституційним. Тому, з дати ухвалення вказаних рішень  відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок та виплату  підвищення пенсії. Обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу державної соціальної допомоги передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»покладено на Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області.

Колегія вважає за необхідне, зобов’язати відповідача здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії починаючи з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня  2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.  В  решті заявлених вимог відмовити.

Керуючись  Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій   і статус суддів" щодо передачі справ,  пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року,  ст.ст.195, 197,198, 199, 202, 206 КАС  України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі  Кіровоградської області  задовольнити частково.

Рішення  Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 травня  2010 року –скасувати.

Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі  Кіровоградської області  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2  підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня  2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року,  з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.     

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.  

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі  і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:  

Судді: