Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-6961\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Шаєнко Ю.В.

                             Доповідач Белінська  І. М.   

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.06.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

          Головуючої судді –Белінської І.М.

          Суддів –Гайсюка О.В., Савченко С.О.

  розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації на постанову Петрівського районного суду  Кіровоградської області від 17 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2  до управління  праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації  про  стягнення заборгованості по щомісячній державній допомозі по догляду за дитиною до трьох років.

      Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -            

ВСТАНОВИЛА:

      09 квітня 2010 року  ОСОБА_2  звернулась в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення  Петрівської районної державної адміністрації  про  стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

     Зазначала, що вона  є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  і перебуває на обліку в УПСЗН Петрівської районної державної адміністрації .Згідно ст.13 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”як особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісячно. В порушення вимог ст.15  вказаного Закону, яка визначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідач виплачував вказану допомогу у меншому розмірі.

    Вважає, що при нарахуванні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач безпідставно не донарахував та не доплатив їй допомогу до розміру прожиткового мінімуму встановленого законом і за період з липня 2007 року по 29 квітня 2009 року їй  належить до виплати   8 798  грн.02 коп.

      Просила суд стягнути з відповідача на її користь  за період з липня 2007 року по 29 квітня 2009 року 798  грн.02 коп.  недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області  від 17 травня 2010 року  позов задоволено частково:   стягнуто на користь позивачки  за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року –2 167 грн.02 коп., за 2008 рік –4 842 грн. , за період з 01.01.2009 року по квітень.2009 року –1 708 грн.

     В   апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення  судом норм матеріального права.

    Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.         

    Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що позивач є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З липня 2007 року   по квітень 2009 року перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації як одержувач допомоги згідно Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як особа застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

    Позивач, як особа, яка здійснює догляд за дитиною до трьох років, отримує допомогу по її догляду відповідно до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

    У період 2007 року допомогу по догляду за дитиною до трьох років відповідач здійснював з урахуванням вимог Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”від 19 грудня 2006 року № 489-У та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13  “Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми”.

   Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”в редакції до 01.01.2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

    Дію зазначеної статті було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”від 19 грудня 2006 року № 489-У.

    Так, за приписами абзацу третього частини другої статті 56 Закону України “Про Державний бюджет  України на 2007 рік”допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку в тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці  між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”№ 489-У від 19.12.2006 р. затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років з 1 квітня  у розмірі 463 гривні, з 1 жовтня –470 гривень.

    На підставі пунктів 7 і 14 частини першої статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”№ 489-У від 19.12.2006 р. дію статей 41 та 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу УШ “Прикінцеві положення”Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”зупинено.     

    Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян) встановлено, що зупинення Законом України “Про Державний бюджет України ”інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України.

    Також зазначеним Рішенням визнані  неконституційними, зокрема,  положення пункту 7 статті 71  в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; пункту  14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу УШ “Прикінцеві положення”Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.

   Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірним нарахування допомоги позивачці відповідачем у менших ніж прожитковий мінімум, розмірах  з липня по грудень 2007 року.

     Право позивачки на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму, відповідно до вимог статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”оскільки саме вказана норма регулювала на той час виплату допомоги незастрахованим особам, підлягає захисту з дня набрання чинності Рішенням конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.   

    Не може бути підставою для відмови у позові і відсутність коштів для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на органи праці законодавством.

    Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України  ( в редакції, яка діяла на час розгляду справи) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

    Згідно зі ст.100 КАС пропущення строку звернення  до  адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

    Як вбачається з матеріалів справи відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду, однак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

     Щодо вимог по стягненню недоплачених сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008  рік суд безпідставно задовольнив ці вимоги, оскільки положення п.23 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень,не визнавались неконституційними і відповідач у вказаний період діяв правомірно.

    Відповідно, слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача за 2008 рік неправомірними, оскільки відповідач здійснював виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до встановленого законом порядку та розмірів.

    Безпідставно також суд  задовольнив вимоги позивачки за 2009 рік.

   Так, статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”призначається і  здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Дане положення закону також неконституційним не визнавалось.

    Згідно з п.22 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми”допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 р. –75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.  Саме  в такому розмірі позивачці була призначена та виплачувалась сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Тому  підстави для визнання  дій відповідача у 2009 році неправомірними, стягнення з нього коштів на користь позивачки за 2009 рік, відсутні.

    Оскільки постанова суду не відповідає обставинам справи, суд  першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

  На підставі викладеного, керуючись  ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.3, п.4 ч.1 ст.202, ст.207 КАС   України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації задовольнити частково.

         Постанову Петрівського районного суду Кіровоградської області від  17 травня 2010 року  скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов  ОСОБА_2  задовольнити частково.           

         Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_2  допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, виходячи  з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

      Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення  Петрівської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_2  допомогу по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09  липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

   В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

   Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

        Головуюча суддя:                 

        Судді: