А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
31.05.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого – судді – Стана І.М.,
суддів - Вотьканича Ф.А., Машкаринця М.М.,
при секретарі Калинич С.І.,
за участю прокурора – Сочки І.І.,
та засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями, які подали засуджений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 на вирок Тячівського районного суду від 21 січня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Державінськ Казахстан, мешканець АДРЕСА_1, гр. України, з неповною середньою освітою, розлучений, без постійного місця роботи, не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України на дев’ять років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбування ним покарання визначено рахувати з 24 вересня 2008 року.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового відділу Тячівської районної державної адміністрації 2049. 60 грн. – витрати понесені закладом охорони здоров’я в зв’язку зі стаціонарним лікуванням потерпілої й на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 973.54 грн. - витрати за проведені про справі експертизи.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що 24 вересня 2008 року приблизно о 01 – й годині 40 хвилин у стані алкогольного сп’яніння, маючи на меті умисне протиправне заподіяння смерті своїй колишній дружині ОСОБА_3, з якою після розлучення перебував у тривалих неприязних відносинах і неодноразово погрожував їй фізичною розправою, взявши із собою кухонний ніж, який тримав у внутрішній кишені куртки, прийшовши до приміщення зали ігрових автоматів «Капля», що розташоване по вул. Головній, 106 в смт. Буштино Тячівського району, затіяв із ОСОБА_3 сварку, під час якої ножем наніс їй удар у грудну клітку з лівої сторони, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, після чого покинув місце події, залишивши потерпілу помирати. Смерть ОСОБА_3 не настала із причин незалежних від волі ОСОБА_1, оскільки остання була виявлена на місці події свідком ОСОБА_4 - працівницею іншого залу ігрових автоматів, яка на таксі доставила її в реанімаційне відділення Тячівської центральної районної лікарні, де їй була своєчасно надана медична допомога, і де вона тривалий час знаходилась на лікуванні. Внаслідок вчинених дій потерпілій ОСОБА_3 заподіяно тяжке тілесне ушкодження.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, що під час розгляду справи допущена неповнота та поверховість при з’ясуванні фактичних обставин справи, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що судом не з’ясовано мотив та умисел скоїти злочин. Органом досудового слідства сфальсифіковані докази про факт перебування його при скоєнні злочину в стані алкогольного сп’яніння середнього ступеня, а акт, що міститься в кримінальній справі - т. 1, а. с. 27 – не відповідає вимогам закону. Судом не враховані показання свідка ОСОБА_5 про те, що в день скоєння злочину він був «неп’яний», не з’ясовано, яким чином потерпіла, перебуваючи в лікарні, могла написати заяву, знаходячись у приміщенні Тячівського райвідділу міліції. Просить вирок скасувати, перекваліфікувати його дії із ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України.
Адвокат ОСОБА_2 в апеляції вказує на те, що вирок є незаконним, що під час розгляду справи допущена неповнота та поверховість при з’ясуванні фактичних обставин справи. Вважає, що судом не з’ясовано мотив та умисел скоїти злочин, що ОСОБА_1 не мав умислу на позбавлення життя своєї колишньої дружини, і не бажав її смерті. Тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на вбивство. Просить вирок змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 із ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання з урахуванням обставин, що його пом’якшують - чистосердечне визнання та щире каяття у вчиненому.
Прокурором та іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляцій, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляцій, міркування прокурора про законність та обґрунтованість висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, провівши частково судове слідство в справі, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає до зміни з таких підстав.
Розглядаючи матеріали кримінальної справи за відсутності потерпілої ОСОБА_3, колегія суддів вважає, що неявка потерпілої ОСОБА_3 до апеляційного суду, відповідно до ст. 362 КПК України не перешкоджає їх розгляду, за відсутності даних про неявку з поважних причин, враховує положення ст. 6 «Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод» про розгляд справи в розумні строки.
Доводи апеляцій про те, що судом дана не вірна кваліфікація діям ОСОБА_1 колегія суддів визнає обґрунтованими й задовольняє з таких підстав.
Так, показаннями ОСОБА_1 підтверджено, що 24 вересня 2008 року в період між 23-– 24 годинами на прохання колишньої дружини потерпілої ОСОБА_3, у стані алкогольного сп’яніння, взявши для самозахисту ніж, направився до приміщення зали ігрових автоматів «Капля», що розташоване по вул. Головній, 106, у смт. Буштино Тячівського району, де працювала потерпіла. Ніж брав для самозахисту, оскільки ОСОБА_3 неодноразово погрожувала йому фізичною розправою, яку з ним здійснять її знайомі. Під час знаходження в приміщенні між ним та потерпілою виникла сварка, під час якої колишня дружина вимагала, щоб він відмовився від їх доньки, при цьому, говорила, що якщо він цього не зробить, то його заставлять це зробити, однак хто саме не вказувала. Висловлюючи словесні погрози про розправу потерпіла витягла з кишені мобільний телефон і почала дзвонити. Зрозумівши, що потерпіла телефонує до когось зі знайомих, які повинні з ним розправитись, будучи ображеним її словами, усіма її поступками до цього, погрозами в його адресу, витягнув із кишені кухонний ніж, і наніс ним удар у ділянку тулуба, однак куди саме не бачив, і не пам'ятає, якою рукою та з якою силою наніс удар, у цей час перебував у такому стані, який не може пояснити, - не розумів, що робить, і з якою метою наніс удар ножем також пояснити не може, однак смерті її не бажав та не передбачав її настання. Нанісши удар розвернувся, і вийшов із приміщення. Проходячи по АДРЕСА_2 біля вагончика в траву викинув ніж. Зранку приблизно о 06 –й годині був затриманий працівниками міліції, яким показав місце, де викинув ніж. Останні в присутності понятих провели огляд місцевості, під час якого виявили, і вилучили ніж. Під час особистого обшуку працівники міліції вилучили в нього два мобільні телефони, сумку та блокнот. Розкаюється в заподіянні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, вину в замаху на умисне вбивство не визнає, оскільки наміру позбавити потерпілу ОСОБА_3 життя не мав, розуміючи, що останній необхідно виховувати їхню доньку, при цьому, пояснити причини, з яких заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, також не зміг.
Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 24 вересня 2008 року приблизно о 01 – й годині 40 хвилин ОСОБА_1, у стані алкогольного сп’яніння, у приміщенні зали ігрових автоматів «Капля», що розташоване по вул. Головній, 106 в смт. Буштино Тячівського району, де вона працювала, на її відмову поспілкуватись з ним, нічого їй не говорячи, вихопив ніж, і наніс ним їй удар, у зв’язку із чим вона впала на жалюзі. Нанісши удар ОСОБА_1 покинув приміщення, а потерпіла подзвонивши свідкові ОСОБА_4, працівниці сусіднього приміщення зали ігрових автоматів, втратила свідомість.
Свідок ОСОБА_4 показала, що, довідавшись від потерпілої ОСОБА_3 про те, що її підрізали, одразу ж прийшла до приміщення зали ігрових автоматів. Зайшовши до приміщення побачила потерпілу, з рани якої текла кров, і від якої довідалась про те, що удар ножем їй наніс ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_5 показав, що 23.09.2008 року приблизно о 23 –й годині знаходився в приміщенні зали ігрових автоматів «Капля» у смт. Буштино. Виходячи із приміщення разом зі свідком ОСОБА_4 у дверях зустрів ОСОБА_1, від якого було чути запах алкоголю. Через деякий час свідок ОСОБА_4 закричала про те, що підрізали ОСОБА_3 Забігши до приміщення залу, побачив потерпілу ОСОБА_3, яка лежала на підлозі.
Свідок ОСОБА_7 показала, що від доньки ОСОБА_3 довідалась про те, що доньку ножем підрізав ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_8 показала, що ввечері 23.09.2008 року під час її роботи продавцем у магазині «Рукавичка» у смт. Буштино ОСОБА_1 купляв дві пляшки пива. У цей же вечір від свідка ОСОБА_4 довідалась про те, що під час сварки ОСОБА_1 підрізав ножем ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_9 показав, що 24 вересня 2008 року в його присутності на території очолюваної ним фірми, у якій також тимчасово працював ОСОБА_1 працівники міліції виявили та вилучили ніж. При проведенні слідчої дії довідався про те, що вилученим ножем ОСОБА_1 підрізав ОСОБА_3
З перевірених у судовому засіданні показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що під час спільного проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часто виникали сварки, у зв’язку із чим вони розлучились й не вбачається, що в ОСОБА_1 був мотив позбавляти потерпілу ОСОБА_3 життя.
Свідок ОСОБА_12 показав, що, проходячи біля приміщення зали ігрових автоматів "Капля", побачив відкриті двері, і почув голоси, які свідчили про сварку, яка мала місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Через деякий період часу із приміщення зали вибігла дівчина із криками «швидку». Він допоміг винести ОСОБА_3 із приміщення, і поклав її в салон належного йому автомобіля та відвіз у лікарню.
Свідок ОСОБА_6 показав, що, отримавши повідомлення про вчинення злочину в складі оперативної групи Тячівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області виїхав у смт. Буштино. На місці події було з’ясовано, що гр. ОСОБА_3 ножем підрізав ОСОБА_1 У його присутності було встановлено місцеперебування ОСОБА_1 і відшукано та вилучено ніж, яким наносився удар. Після затримання ОСОБА_1 розкаювався у вчинених ним діях, стверджуючи, що злочин скоїв у стані алкогольного сп’яніння, що наміру позбавляти життя потерпілу не мав, при цьому, написавши явку з повинною.
Даними явки з повинною підтверджено визнання ОСОБА_1 факту нанесення ним під час сварки потерпілій ОСОБА_3 удару ножем, те, що вказаний процесуальний документ написаний власноручно.
Із протоколу ставки віч-на-віч, проведеної між між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачається, що як потерпіла ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 підтвердили факт нанесення останнім удару ножем потерпілій під час сварки. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що наміру позбавляти життя потерпілу не мав, смерті її не бажав, і не передбачав її настання. Зазначені показання ОСОБА_1 під час даної слідчої дії потерпіла не спростувала ( т. 1, а. с. 112-115 ).
Із протоколу огляду місця події та приєднаних до нього фото таблиць вбачається, що місцем події є приміщення ігрового залу «Капля», що розташоване по вул. Головній, 106 у смт. Буштино Тячівського району, у якому виявлено й з якого вилучено марлевий тампон та речовину бурого кольору, схожу на кров, а із протоколу огляду від 24 вересня 2008 року вбачається, що під час огляду території по АДРЕСА_2, виявлено й вилучено кухонний ніж із пластмасовою рукояткою, ліва частина якого відсутня ( т. 1, а. с. 10 -12, 37-38 ).
Із протоколу особистого обшуку від 24 вересня 2008 року вбачається, що в ОСОБА_1 виявлено та вилучено кухонний ніж із темно-коричневою рукояткою, баретку, у якій знаходились два мобільні телефони марки «Моторола» із сім карткою «Life» та «Нокія» із сім-карткою «Київстар», зарядний пристрій та блокнот ( т. 1, а. с. 25 ).
Актом медичного огляду підтверджено, що в час скоєння злочину ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння середнього ступеня ( т. 1, а. с. 27 ).
Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22 жовтня 2008 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 добровільно, показувала при яких обставинах і яким способом ОСОБА_1 наніс їй удар ножем ( т. 1, а. с. 137- 143 ).
Висновком судово - медичної експертизи підтверджено виявлення в ОСОБА_3 тілесного ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани лівої половини грудної клітки з ушкодженням діафрагми, задньої стінки шлунку, ободочної кишки, тіла підшлункової залози, яке могло виникнути від дії якого-небудь колюче-ріжучого знаряддя, яким міг бути кухонний ніж, відповідає строку події й відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Приймаючи до уваги характер і локалізацію вище вказаного тілесного ушкодження, потерпіла в момент нанесення їй тілесного ушкодження знаходилась у вертикальному, або близькому до цього положенні, при чому удар в область лівої половини грудної клітки послідував по напрямку зверху вниз, і зліва направо. Ножове поранення лівої половини грудної клітки потягло за собою ушкодження життєво важливих органів ( т. 2, а с. 72 ).
З висновку експерта № 72-К від 17.11.2008 року вбачається, що на светрі вилученому в ОСОБА_3 у різних його ділянках виявлено дефекти тканини різних форм та розмірів, які виникли при взятті матеріалу на дослідження у відділенні судово-медичної імунології. Крім того, при дослідженні светра виявлено розріз його переду, коміра, правого й лівого рукавів, які, найбільш вірогідно, виникли при зніманні одягу з потерпілої в процесі надання їй медичної допомоги. У нижній третині переду светра зліва косо-вертикально ( в напрямку справа знизу-догори та ліворуч) розташоване наскрізне колото-різане пошкодження, яке виникло внаслідок дії гострого колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа. Найбільша ширина заглибленої на рівні пошкодження частини предмета могла становити біля 3,6 см. Колото-різане пошкодження светра в нижній третині переду зліва могло виникнути як від дії клинка ножа із цілою рукояткою, так і внаслідок дії клинка ножа з пошкодженою рукояткою ( т. 2, а с. 75-78 ).
Протоколами огляду, відібрання зразків для експертного дослідження – зразків крові в ОСОБА_1 та ОСОБА_3, виїмки в останньої одягу та висновками експертів №№ 229 від 15 жовтня 2008 року, 231 від 16 жовтня 2008 року, №№ 241, 240, 244 від 31 жовтня 2008 року, протоколами відібрання зразків для експертного дослідження – зразків крові в ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджено, що в сліді на марлевому тампоні, на бюстгальтері, гольфі, на джинсових штанах і поясі, вилучених у ОСОБА_3, кухонному ножі, вилученому під час особистого огляду ОСОБА_1, знайдена кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_3 і не може походити від ОСОБА_1 ( т. 2, а с. 2 ; 5-7 ; 10 ; 13 - 14 ; 21 – 23, 29-32, 64-68 ).
З вищевказаних протоколів огляду та виїмки від 16.10.2008 року мобільних телефонів, марлевого тампона та кухонного ножа, постанови про визнання їх речовими доказами, вбачається, що такі вилучені та приєднані до справи як речові докази з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону (т. 1, а. с. 91, 92-94, 148- 150, 152-153, 154 ).
З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 198 вбачається, що ОСОБА_1, 1980 року народження, у період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння психічним захворюванням не страждав, і не страждає ним у теперішній час. Інкриміноване діяння скоїв у стані простого звичайного алкогольного сп'яніння, коли міг усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, розуміти їх протизаконність та наказуємість. Тимчасовий розлад душевної діяльності в даному випадку слід виключити повністю, так як дії його були цілеспрямованими зі збереженням орієнтування, адекватного мовного контакту з оточуючими й не являлись наслідком хворобливих проявів. Ознак наркоманії, хронічного алкоголізму не виявляє. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством та судом ( т. 2, а. с. 56- 59 ).
Таким чином, вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні під час сварки потерпілій ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент спричинення, а також підтверджують факт вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і перекваліфіковує його дії із ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України.
При перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 121 КК України колегія суддів враховує наступне : зібраними по справі вищенаведеними доказами не підтверджено наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на позбавлення потерпілої ОСОБА_3 життя, зокрема, те, що він передбачав, і бажав настання її смерті, а факт припинення злочинних дій за відсутності перешкод для їх продовження свідчить про відсутність у ОСОБА_1 прямого умислу на позбавлення потерпілої життя, у тому числі показаннями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 не підтверджений прямий умисел на позбавлення особи життя. Тому колегія суддів вважає, що зібрані по справі докази в їх сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 наносячи удар ножем потерпілій у грудну клітку, свідомо допускаючи настання будь-яких наслідків ( не прямий умисел, неконкретизований умисел ), у тому числі тих, що фактично настали - тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення, не може нести відповідальність за замах на вбивство. Зібрані по справі докази також не підтверджують те, що ОСОБА_1 ніж із собою взяв саме з метою позбавити потерпілу життя. Вищенаведені докази також не підтверджують висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 до приміщення зали ігрових автоматів «Капля» направився, маючи на меті умисне протиправне заподіяння смерті своїй колишній дружині ОСОБА_3
При проведенні судового слідства апеляційним судом не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку й направлення справи на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд, у тому числі даних про застосування щодо ОСОБА_1 недозволених методів слідства, які під час досудового слідства призвели до його самообмови у вчиненні злочину. Ці доводи ретельно перевірялись апеляційним судом.
Доводи апеляції ОСОБА_1 про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи, про те, що акт, що міститься в кримінальній справі - т. 1, а. с. 27 – не відповідає вимогам закону, про неповноту при дослідженні зібраних по справі доказів, у тому числі не з’ясування яким чином потерпіла, перебуваючи в лікарні, могла, у приміщенні Тячівського райвідділу міліції написати заяву про злочин, що судом не враховані показання свідка ОСОБА_5 про те, що в день скоєння злочину він був «неп’яний», колегія суддів вважає такими, що не тягнуть скасування вироку, при цьому, вважає, що акт № 673 медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння належним чином оформлений, містить передбачені законом відомості, у тому числі підпис лікаря. Відхиляючи вищевказані доводи апеляції колегія суддів вважає, що судом не допущена неповнота при дослідженні зібраних по справі доказів.
При призначенні ОСОБА_1 покарання колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу : позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 щире каяття у вчинених діях, активне сприяння розкриттю злочину та обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 повинно проходити в умовах ізоляції його від суспільства, і призначає покарання в межах санкції частини 1 статті 121 КК України, яке повинно бути справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
апеляції, які подали засуджений ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2 задовольнити.
Вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2011 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити : перекваліфікувати дії ОСОБА_1 із ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.
У решті цей вирок залишити без зміни.
Судді: