Судове рішення #16032049

Дата документу             Справа №

    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-3599/2011                                                                                       Головуючий у 1-й інстанції: Урупа І.В.

                                                                                                                                   Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 червня 2011 року                                                                                                           м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді:      Бондаря М.С.

суддів:                               Кухаря С.В.

                                         Крилової О.В.

при секретарі                   Волчановій І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від  11 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом та договору дарування частини будинку недійсними,

В С Т А Н О В И  Л А :

У листопаді 2010 року ОСОБА_3, звернулася до суду з зазначеним позовом, у якому вказує, що 25.04.2008 року державним нотаріусом ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1. Це свідоцтво було видане на підставі витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 18571222 від 18.04.2008 року. Але у КП МБТІ не було підстав здійснювати реєстрацію права власності та видавати витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки літня кухня В-1, що розташована на земельній ділянці, яка обслуговує житловий будинок побудована самочинно, відомостей про те, що вона прийнята в експлуатацію відсутні.

Крім того, на земельній ділянці, яка обслуговує житловий будинок на час видачі витягу реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.04.2008 року самочинно збудовані тамбур в 1-1, розміром 064x2,38м., гараж Г-1, розміром 2,90x5,08м., сарай Д-1, розміром 8,99x2,97м., сарай Е-1, розміром 0,84x2,80м. на які також відсутні документи про закінчення цих об'єктів та прийняття їх в експлуатацію.

Крім того, житловий будинок на час видачі витягу з реєстру мав перепланування та знаходився в аварійному стані. Позивачка вважає, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом не відповідає вимогам Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державні реєстрації (житловий будинок) провадиться після подання правовстановлюючих документів та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно. На підставі незаконно отриманого свідоцтва про право на спадщину укладено договір дарування частини житлового будинку від 16.05.2008 року. При укладанні цієї угоди ОСОБА_5 в супереч Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно знову незаконно отримала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.05.2008 року за № 18757420.

Позивачка просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом виданого 25.04.2008 року на ім'я ОСОБА_5 та визнати недійсним договір дарування частини будинку укладеного 16.05.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від  11 квітня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3,  відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3,  подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права  просить його скасувати, та ухвалити нове яким задовольнити її позов.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Доводи апеляційної скарги полягають у висловленні загальної незгоди позивача з оцінкою судом першої інстанції доказів у справі та особисте тлумачення ним законодавства. Виходячи з цих доводів судова колегія, діючи відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, не вбачає наявності обставин, якими б підтверджувалися вимоги апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, 25 квітня 2008 року Мелітопольською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ  частину житлового будинку АДРЕСА_1.

30 травня 2008 року Мелітопольською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Ці свідоцтва були видані на підставі правовстановлюючих документів на житловий будинок та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 квітня 2008 року, виданого КП "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації", в який внесено самовільне будівництво,  а саме: перепланування у будинку А-1 зі зміною площ, прибудова до літньої кухні В-1, гараж Г-1, сараї Д-1, Е-1.

Вказане самочинне будівництво до складу спадщини не увійшло, в  свідоцтва про право на спадщину  не включено.

Спадкове майно, на які видані свідоцтва, складається з житлового будинку із саману, житловою площею 22,4 кв.м., загальною площею 34,0 кв.м., означений у плані літерою А-1, господарчих споруд: В-1 літня кухня, У- убиральня,1 огорожа.

Відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_5, дочка померлої, є спадкоємицею першої черги за законом, а тому має право на спадкування.

Будь-яких законних підстав вважати видане їй свідоцтво про право на спадщину недійсним позивачем не вказано і судом не встановлено.

Свідоцтва про право на спадщину були видані у відповідності до діючого законодавства.

Посилання позивача на відсутність підстав для видачі КП "Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з наявністю самочинного будівництва є таким що не відповідає вимогам законодавства.

Як вірно було вказано судом першої інстанції, позивачка також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі цього ж витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

16 травня 2008 року  ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину  Ѕ  частину вказаного житлового будинку.

Цей договір дарування відповідає вимогам, які є необхідними для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України,  волі сторін та вчинений у встановлений законом спосіб.

Зі змісту ст.ст.215, 216 ЦК України вбачається, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Будь яких законних підстав для визнання недійсним вказаного договору дарування позивачем не вказано і судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія вважає залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від  11 квітня 2011 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий:                                                   Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація