Справа № 22а/1290/6455/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Кравченко Н.В.
Максюта І.О.
згідно з Законом України „Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 грудня 2010 року, як апеляційна інстанція для вказаної категорії справ, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 жовтня 2009 року позовні вимоги позивача задоволено частково, а саме: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Звернувшись з апеляційною скаргою на постанову суду, управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області посилається на порушення норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування постанови і ухвалення нової, якою у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає ё що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни що підтверджується посвідченням у матеріалах справи та користується правами і пільгами, встановленими Законом України « Про соціальний захист дітей війни», що визначає основи соціального захисту дітей війни та гарантії їх соціальної захищеності .
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1У цей Закон розроблений
відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців,бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону саме на пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального права,але із помилковим застосуванням норм процесуального права, оскільки поновив позивачу строк для звернення до суду щодо визнання протиправною бездіяльності Управління за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язання виплатити позивачу підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі за вказаний період часу.
Позивач не навів поважних причин пропущення строку звернення до суду, зазначивши в позовній заяві, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, про порушення своїх прав дізнався із засобів масової інформації.
Колегія суддів вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду,так як відповідно до ст.57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню.
Крім цього, відповідач в запереченні на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог за вказаний період у зв’язку з пропуском строку для звернення до суду і в апеляційній скарзі наполягає на цьому.
При викладених обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 31 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року .
Відповідно до ст.201 КАС України постанова суду першої інстанції має бути змінена.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», ст. ст. 196-198, 201, 205, 206, 210, 212 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області задовольнити частково.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 28 жовтня року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни – змінити.
Абзац перший резолютивної частини викласти в наступній редакції:
« Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку для звернення до суду щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 липня 2008 року у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.
Абзац третій резолютивної частини викласти в наступній редакції:
«Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 31 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року».
Абзац четвертий резолютивної частини викласти в наступній редакції:
«Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 31 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум підвищення».
В решті частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий
Судді