Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-3276/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальчук С.Я.
10.3.1 Доповідач Дуковський О. Л.
УХВАЛА
Іменем України
16.05.2011Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого судді – Вербицького В.С.
суддів – Дуковського О.Л.; Драного В.В.
при секретарі - Діманової Т.А.
розглянула у письмовому провадженні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И Л А:
26.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся з цивільним позов до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області (далі УПФУ) про визнання неправомірною бездіяльність відповідача по невиплаті підвищення пенсії, як особі, що має статус дитини війни та зобов’язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період 2006, 2007, 2008, 2009 років.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2010 року позов задоволений частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача по ненарахуванню позивачу підвищення пенсії та зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 09.07.2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії «дітям війни»є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки «дітям війни»не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах, визначених статтею 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже, відповідно до положень вказаного закону, пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Суд першої інстанції зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09 липня 2007 року.
Отже, суд ухвалив рішення без повного розгляду позовних вимог, а також порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду № 6пр-2007 року від 09 липня 2007 року п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупиняється дія ст.6 ЗУ, визнаний неконституційним.
Конституційний Суд України рішенням №10/пр-2008 від 22 травня 2008 року п.36-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинялась дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», також визнано неконституційним. Тому, з дати ухвалення вказаних рішень відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії. Обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу державної соціальної допомоги передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»покладено на Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області.
Колегія вважає за необхідне, зобов’язати відповідача здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року. В решті заявлених вимог відмовити.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року, ст.ст.195, 197,198, 199, 202, 206 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Рішення Гайворонського районного суду від 01 вересня 2010 року –скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському район здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: