Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-1252/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевцова Н.В.
51 Доповідач Дьомич Л. М.
РІШЕННЯ
Іменем України
07.06.2011 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого судді – Вербицького В.С.
суддів – Драного В.В., Дьомич Л.М.
за участю секретаря – Демешко Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації на рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2011 в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А
ОСОБА_2 21 січня 2011 року звернулась в Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області з позовом до відділу освіти Знам'янської районної державної адміністрації, в якому просить визнати незаконним наказ начальника відділу освіти Знамянської РДА № 2-К від 06.01.2011 року про її звільнення, поновити на роботі на посаді завідуючої психолого-медико-педагогічної консультацією відділу освіти Знам'янської РДА, стягнути у відшкодування моральної шкоди 5000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 05.01.2011 року її повідомили про наступне звільнення з роботи у зв’язку з скороченням штату. Будучи з цим не згодною та піклуючись про подальше працевлаштування, вона вирішила оскаржувати дії адміністрації районного відділу освіти до Управління освіти в Кіровоградській області. В цей же день, разом із колегою по роботі поїхала на прийом до начальника та заступника начальника управління освіти. Після цього заїхала до обласної медико-психолого-педагогічної консультації де вирішувала робочі питання.
Наступного дня 06.01.2011 року відповідач видав наказ № 2-к, яким ОСОБА_2 звільнено із займанї посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за здійснений прогул.
Рішенням Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнаний незаконним наказ начальника відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації № 2-к від 06.01.2011 року «Про звільнення ОСОБА_2». Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідуючої психолого-медико-педагогічною консультацією районного методичного кабінету відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації Кіровоградської області. Стягнуто з відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_2 оплату за вимушений прогул в сумі 4684 грн. 70 коп., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., в рахунок оплати правової допомоги –1000,00 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі допущене до негайного виконання.
Відповідач не погодившись з судовим рішенням, зазначаючі на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалили нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача, які підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у встановлених ст. 303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в суді першої інстанції, позивачка була відсутня на роботі 5 січня 2011 року в зв’язку з перебування на особистому прийомі у заступника начальника та начальника управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації. Оскільки її було ознайомлено про наступне звільнення за скороченням штату, саме з цим питанням вона зверталась до керівництва управління освіти. Прийом в управлінні освіти проводиться лише в робочий час, тому потрапити в інший час, ніж її робочий не було можливості.
Позивача не було на роботі понад трьох годин, у звязку з чим відповідачем складений акт, нею надані пояснення про причини відсутності.
Суд першої інстанції дійшов висновку що ОСОБА_2 відсутня була на роботі 5 січня 2011 року з поважних причин, а тому підлягає поновленню на займаній посаді.
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Статтею 149 КЗпП України передбачено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Відсутність ОСОБА_2 на робочому місці не завдала шкоди установі, про що в суді пояснив роботодавнець, ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності раніше не притягувалась, відсутня була на роботі з поважних причин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, на які сторони посилались як на підставу своїх доводів і заперечень, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Висновки суду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Також правильно вирішена вимога щодо відшкодування моральної шкоди, згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд вірно визначив, що незаконним звільненням позивачу завдані моральні страждання, які полягають в переживаннях з приводу звільнення, зниження авторитету серед колег по роботі, погіршення стану здоров’я, зазначені підстави враховані для визначення суми стягнення в розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції не здійснив розрахунок, визначив до стягнення 4684 грн. 70 коп. Враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8.02.1995 №100 (з відповідними змінами), середній заробіток за час вимушеного прогулу з 5 січня 2011 року по день ухвалення рішення судом першої інстанції складає 3832,43 грн. /72,31х53/, де середньоденний заробіток становить 72,31 грн., термін вимушеного прогулу з 5 січня по 24 березня 2011 року складає 53 дні, згідно довідок про заробітну плату листопад-грудень 2010 року.
Тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Підстав для зменшення стягнення судових витрат, зокрема, витрат на правову допомогу, відсутні.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування положень права.
Керуючись ст. ст. 303,304,307,309, 313-316,319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації - задовольнити частково.
Рішення Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 березня 2011 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу –змінити.
Стягнути з відділу освіти Знам’янської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі –3832,43 грн.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: