У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
16.06.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Машкаринця І.М.
суддів - Дідика В.М., Дорчинець С.Г.
з участю прокурора – Дем»янчука І.І.
захисника- Готри В.В.
особи, в інтересах
якої подана апеляція- Короля М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора відділу прокуратури Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2011 року про скасування постанови органу досудового слідства про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1,-
встановив:
постановою старшого слідчого СЧ СУ УМВС України в Закарпатській області від 15 березня 2010 року порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
З постанови про порушення кримінальної справи убачається, що ОСОБА_1 11.03.2010 року в 17 год.30 хв. біля будинку №16 по вул.Можайського в м.Ужгороді збув іншій особі особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс ( марихуану), вага якого в перерахунку на суху речовину склала 135,47 грам, за що отримав 1400 гривень.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 19 травня 2011 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про скасування вказаної постанови слідчого про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1.
Постанова суду умотивована тим, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 порушена за відсутності належних і допустимих приводів та достатніх підстав для її порушення.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді скарги судом першої інстанції, порушує питання про скасування оскарженої постанови суду як незаконної та необґрунтованої.
На обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на наявність в матеріалах дослідчої перевірки достатніх приводів і підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, який, окрім іншого, у своїх поясненнях зізнався про збут ним 11 березня 2010 року наркотичного засобу канабісу ( марихуани) іншій особі за 1400 гривень, з яких 50 гривень у ОСОБА_1 було вилучено при затриманні та особистому огляді.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які апеляцію вважають безпідставною, висновок прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів залишає апеляцію прокурора без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як убачається з матеріалів справи суд, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову органу досудового слідства від 15.03. 2010 року про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, прийшов до висновку про відсутність передбачених в ст.94 КПК України приводів і підстав для її порушення.
Це рішення суду першої інстанції є законним, ґрунтується на повно й всебічно досліджених у судовому засіданні матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи.
Зокрема, як зазначено в постанові прокурора про порушення вказаної кримінальної справи приводом для її порушення слугував рапорт оперуповноваженого ВБНОН ГУМВС України в Закарпатській області Мондика І.М.
У досліджених судом матеріалах, на підставі яких порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1, наявні три рапорти оперуповноваженого ВБНОН ГУМВС України в Закарпатській області Мондика І.М., датовані 11.03. 2010 року, про проведення оперативної закупки наркотичної речовини «марихуани» в гр.ОСОБА_4 ( а.с.-4), про вилучення в гр.ОСОБА_5 біля 5 грам наркотичної речовини «марихуани» ( а.с.-43) та про затримання гр.ОСОБА_1, в якого вилучено біля 5 грам наркотичної речовини «марихуани» та 0,2 грам порошкоподібної речовини, схожої на «метамфетамін» ( а.с.-52).
Всі три рапорти зареєстровані в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Ужгородського МВ ГУМВС України в Закарпатській області 11.03.2010 року відповідно за №1013, №31012 та №1011 і скеровані в СУ ГУМВС України в Закарпатській області для проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України ( а.с.-2).
В жодному з зазначених рапортів оперуповноваженого ВБНОН ГУМВС України в Закарпатській області Мондика І.М. не йдеться про збут ОСОБА_1 наркотичного засобу –канабісу ( марихуани) гр.ОСОБА_6 чи іншій особі.
Оскільки рапорт оперуповноваженого Мондика І.М. слугував конкретним приводом для порушення справи, однак не містить даних про безпосереднє виявлення співробітником оперативного підрозділу правоохоронного органу в діях ОСОБА_1 збуту наркотичного засобу, тобто ознак злочину, передбаченого ст.307 КК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вказаний рапорт співробітника правоохоронного органу не міг слугувати передбаченим у ч.1 ст.94 КПК України приводом для порушення даної справи.
За таких обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недотримання слідчим на момент винесення оскарженої постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 вимог ст.ст.94 та 97 КПК України.
Оскільки оскаржена постанова містить конкретний привід для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, посилання в апеляції прокурора на наявність в матеріалах справи інших приводів та підстав для її порушення, зокрема на рапорт в.о. начальника ВБНОН ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_7 від 11.03.2010 року та пояснення самого ОСОБА_1, судом першої інстанції підставно не взяті до уваги.
Колегія суддів вважає, що додатково наданий слідчим під час розгляду скарги в суді першої інстанції рапорт в.о. начальника ВБНОН ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_7 від 11.03.2010 року про безпосереднє виявлення в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ст.307 КК України, за наявності достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак цього злочину, може слугувати приводом для прийняття органом досудового слідства процесуального рішення про порушення кримінальної справи за цим рапортом, однак не може бути розцінений як законний привід для її порушення згідно оскарженої постанови.
Враховуючи, що суд першої інстанції з додержанням вимог процесуального закону розглянув скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, а доводи апеляції не спростовують висновків суду про відсутність приводу для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і не є достатніми для скасування цього судового рішення, апеляція прокурора до задоволення не підлягає
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2011 року про задоволення скарги адвоката ОСОБА_2 та скасування постанови старшого слідчого СЧ СУ ГУМВС України в Закарпатській області від 15 березня 2010 року про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора про її скасування без задоволення.
Судді: