2-2542/11

Р  І  Ш  Е  Н Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19.05.2011р . Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого –судді  Шумко  А.В.

при секретарі –Тасенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 –про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в лютому 2011р. пред»явила в Голосіївському районному суді м.Києва позов до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Зазначала, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голосіївського районного суду м.Києва 29.07.2010р. Під час спільного життя, у 2006р., нею та відповідачем було приватизовано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,3 кв.м. На даний час вона та відповідач мають складні стосунки, не домовилися про порядок поділу майна. Просила: здійснити поділ майна подружжя: двохкімнатної квартири АДРЕСА_1; виділити їй у власність 1/2 частину цієї квартири та відповідачу –1/2 частину цієї квартири, на підставі ст.ст. 69, 70, 71 СК України.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Пояснила, що дана квартира належить на праві власності їй та відповідачу в рівних частках на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації м.Києва 17.08.2006р. Оскільки вона має намір подарувати, або скласти заповіт на належну їй на підставі Свідоцтва про право власності на житло ? частини цієї квартири, їй потрібен оригінал цього Свідоцтва, який знаходиться у відповідача. Відповідач відмовляє їй в наданні оригіналу Свідоцтва, тому вона звернулася до суду із даною позовною заявою, з метою отримання оригіналу підстави її права власності на ? частку квартири у виді відповідного судового рішення.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав пояснив, що він та позивачка є співвласниками, в рівних частках, квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.08.2006р. Позивачка вимагає в нього оригінал зазначеного Свідоцтва, оскільки хоче переписати належну їй частку онуку. Він не погоджується на відчуження нею частини квартири за його життя, побоюючись, що позивачка з онуком виженуть його з квартири, тому не надає їй оригіналу Свідоцтва.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

У судовому засіданні встановлено, що сторони з 09.03.1971р. перебували в зареєстрованому шлюбі, шлюб розірвано рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 29.07.2010р.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла Голосіївської районної державної адміністрації м.Києва 17.08.2006р., згідно з розпорядженням від 17.08.2006р. №31415, сторонам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, в рівних долях.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

За змістом зазначеної норми, в ній йдеться про належність майна, набутого подружжям під час шлюбу саме на праві спільної сумісної, а не спільної часткової власності, а спірна квартира належить сторонам на праві часткової власності, у зв»язку із здійсненням права на приватизацію житла.

Крім того, станом на час видачі Свідоцтва, ст.61 СК України не передбачала об»єктом права власності майно, набуте внаслідок приватизації.

Позивачка просить задовольнити позов на підставі ст.ст. 69, 70, 71 СК України. Разом з тим, зазначеними нормами Закону передбачено поділ майна, що є об»єктом саме права спільної сумісної власності подружжя, а не спільної часткової власності.

Суд також бере до уваги, що оскільки відповідно Свідоцтва про право власності на житло, зазначена квартира  є об»єктом спільної часткової власності, при цьому частки сторін є рівними, то позивачка є власницею відповідної частки цієї квартири на підставі зазначеного Свідоцтва.

Відповідачем право власності позивачки на відповідну частку квартири визнається не опорюється.

Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом з метою отримання оригіналу правовстановлюючого документу на належну їй частку квартири. Разом з тим таким правовстановлюючим документом є зазначене Свідоцтво про право власності на житло.

Згідно пояснень позивачки в судовому засіданні, відповідач чинить їй перешкоди в здійсненні її права на розпорядження належною їй часткою квартири, відмовляючи їй у наданні оригіналу Свідоцтва, зокрема, для оформлення договору дарування або заповіту. Разом з тим, вимоги щодо усунення перешкод у здійсненні права власності на частину квартиру, як і вимоги про визначення розміру частки в праві часткової власності позивачкою не заявлялись. Крім того, згідно пояснень позивачки, вона не зверталася до органу, що видав правовстановлюючий документ, з приводу отримання його дублікату.

За наведених умов позовні вимоги в судовому засіданні позивачем не доведені, підстави для їх задоволення –відсутні, тому у позові належить відмовити.

На підставі наведеного, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57–61, 73, 88, 208, 209, 212–215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя –відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя :