Справа №  2-51/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          20 травня 2011 року року     в складі:

головуючого - судді                  Захарчук С.С.

при секретарі -                           Власенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – четверта Київська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання права власності на частину спадкового майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, визнання права власності на частину спадкового майна.

Зазначав, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 Від шлюбу у них є донька - ОСОБА_2, яка з 1986 року проживає у Росії.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла. Після смерті дружини він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримав свідоцтво на право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво на право на спадщину за законом на ? частину грошових вкладів.

Посилаючись на те, що протягом останніх шести років життя його дружина тяжко хворіла на цукровий діабет, внаслідок чого осліпла та у неї було ампутовано нижню кінцівку, у зв’язку з чим вона знаходилася у безпорадному стані, не могла самостійно пересуватися, потребувала сторонньої допомоги, відповідачка умисно ухилялася від надання матерій допомоги, просив усунути ОСОБА_2 від права на спадкування та визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво на право на спадщину за законом на ? частину грошових вкладів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу судового засідання Холмського міського суду Сахалінської області від 18 жовтня 2010 року, складеного на виконання доручення Подільського районного суду м. Києва про вручення документів та допит в якості відповідача   ОСОБА_2 від 5 липня 2010 року, остання заперечила проти позову та вказала, що останній раз була у батьків у 2002-2003 році, жила у них протягом місяця, допомагала матері та доглядала за нею. На той час операцію матері ще не робили. На похорони до матері приїхати не змогла, оскільки у неї не було грошей на дорогу. Матеріально вона батькам не допомагала, через відсутність у неї такої можливості. З матір’ю часто спілкувалися по телефону. З батьком відносини погіршилися після того, як вона не змогла приїхати на похорон до матері, хоча вона частко дзвонила йому та просила у нього вибачення. У зв’язку з тяжким матеріальним становищем вона за останні шість років не виїжджала за межі Сахалінської області (а.с. 118-119).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 107). Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла (а.с. 11). ОСОБА_3 за життя хворіла на цукровий діабет та була інвалідом І групи (а.с. 19-20).

19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до четвертої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с. 163).

До четвертої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулася також і ОСОБА_2 (а.с. 176).

13 грудня 2007 року ОСОБА_1 подав до четвертої Київської державної нотаріальної контори заяву, зі змісту якої вбачається, що він не заперечує проти включення до кола спадкоємців доньки померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 - ОСОБА_2, яка пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини (а.с. 179).

13 грудня 2007 року четвертою Київською державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 183).

18 грудня 2007 року четвертою Київською державною нотаріальною конторою на ім’я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину грошових вкладів (а.с. 187).

Обґрунтовуючи позов про усунення від права на спадкування ОСОБА_1 зазначав, що відповідачка за життя ОСОБА_3 не надавала їй ніякої допомоги, хоча ОСОБА_3 останніх шість років тяжко хворіла на цукровий діабет, була інвалідом І групи та потребувала догляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при встановленні факту  ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, який потребував допомоги, слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Отже, ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Відповідно до ст. ст. 58-59 ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,                 ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердили той факт, що померла ОСОБА_3 тяжко хворіла, потребувала сторонньої допомоги та, що допомогу їй надавав ОСОБА_1

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 вказала на те, що через тяжке матеріальне становище не виїжджала з Сахалінської області останні шість років, а тому не мала змоги надавати матері відповідну допомгу, але часто спілкувалася з нею по телефону.

У порушення вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_3 потребувала допомоги від спадкоємця - ОСОБА_2, за умови отримання її від позивача; що спадкодавець зверталася до відповідача з проханням про надання будь-якої допомоги; що ОСОБА_2 мала матеріальну та фізичну можливість надавати відповідну допомогу ОСОБА_3 і свідомо не виконувала встановленого законом обов'язку.

Одночасно суд не приймає до уваги твердження зазначених вище свідків про те, що ОСОБА_1 надсилав ОСОБА_2 кошти для того, щоб остання приїхала на похорон до матері, оскільки вони не є належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_2 свідомо ухилялася від надання допомоги матері та мала матеріальну і фізичну можливість надавати їй необхідну допомогу. Крім того, суд не приймає до уваги твердження свідків про те, що ОСОБА_2 відмовилася від виконання своїх обов’язків перед померлою  ОСОБА_3, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях.

Виходячи з наведеного, правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 209, 212-215, 223 ЦПК України,              ст. 1224 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – четверта Київська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, визнання права власності на частину спадкового майна – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільській районний суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          СУДДЯ                                                                                     Захарчук  С.  С.