Справа № 11-368/11 Головуючий у І інстанції Малиш В.В.
Категорія - ст.307 ч.2 КК України Доповідач Григор’єва В. Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.
суддів - Мельниченка Ю.В., Рудомьотової С.Г.,
при секретарі - Терешко В.В.
з участю прокурора - Левченка А.В.
захисника – адвоката - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, з професійно - технічною освітою, неодружений, працюючий менеджером на СПД «ОСОБА_4», раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,
засуджений:
- за ст. 309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі,
- за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі,
- за ст. 307 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов’язано засудженого ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 713 грн. 28 коп. судових витрат за проведення експертиз.
Гроші в сумі 4450 грн. та мобільний телефон « Нокіа 6700», що були вилучені в ході обшуку та на які накладено арешт згідно постанови від 12.11.2010року, повернуто власникам.
Накладений згідно постанови від 25.01.2011 року арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3- скасовано.
Питання речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що приблизно в середині листопада 2009 року в денний час він, знаходячись на пустирі поблизу с. Смолянка Куликівського району Чернігівської області, зірвав та незаконно, без мети збуту, привласнив рослину коноплі, яку в той же день та час, зберігаючи при собі, переніс до господарського приміщення, що розташоване на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, де залишив сушитись і тим самим продовжив її незаконно зберігати, без мети збуту.
Через декілька днів приблизно в середині листопада 2009 року в денний час ОСОБА_3, знаходячись у господарському приміщенні, що розташоване на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, вже висушену рослину коноплі незаконно кустарним способом подрібнив, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (марихуану) вагою 36,036 г., який продовжив там же незаконно зберігати, без мети збуту.
Наприкінці листопада 2009 року в денний час ОСОБА_3 вказаний вище наркотичний засіб - каннабіс (марихуану) вагою 36,036 г. незаконно, без мети збуту, зберігаючи при собі, перевіз на громадському транспорті до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де і продовжив незаконно зберігати, без мети збуту.
10.04.2010 року у вечірній час ОСОБА_3 вказаний вище особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (марихуану) вагою 36,036 г. незаконно з метою подальшого збуту, зберігаючи при собі, переніс на подвір'я будинку № 207 по проспекту Миру в м. Чернігові, де близьк 18.00 годин незаконно збув ОСОБА_5
Продовжуючи свою злочинну діяльність, наприкінці вересня 2010 року в денний час ОСОБА_3, знаходячись на території присадибної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, Чернігівської області, зірвав та незаконно без мети збуту привласнив три рослини коноплі, які зберігаючи при собі, переніс до господарського приміщення, де залишив сушитися і тим самим продовжив їх незаконно зберігати без мети збуту.
Після цього, на початку жовтня 2010 року в денний час ОСОБА_3 висушені три рослини коноплі незаконно кустарним способом подрібнив, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс (марихуану) загальною вагою близько 90 г, який в той же день незаконно, без мети збуту, зберігаючи при собі, на громадському транспорті перевіз до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, після чого частину вказаного наркотичного засобу в кількості приблизно 11,71 г вжив шляхом куріння за допомогою саморобного пристрою, а сам пристрій для куріння та решту особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу (марихуани), загальною вагою 78,29 г, продовжив незаконно зберігати за місцем свого мешкання без мети збуту.
Однак 09.11.2010 року працівниками міліції під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, загальною вагою 78,29 г, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом (марихуаною), а також пристрій для куріння, на внутрішніх поверхнях якого мається нашарування речовини, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт каннабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 1,083 г, які ОСОБА_3 незаконно зберігав за місцем свого мешкання без мети збуту.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання внаслідок м’якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 309 ч. 1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ст. 309 ч. 2 КК України - 2 років позбавлення волі, за ст. 307 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого. Посилається на те, що згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 26.04.2002 року « Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів» поширення наркоманії та зростання злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров’я та благополуччя людей. Зазначає, що призначене покарання засудженому не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляцію з указаних у ній підстав і просив задовольнити її в повному обсязі, вирок суду скасувати в частині призначеного покарання внаслідок м’якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 309 ч. 1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ст. 309 ч. 2 КК України - 2 років позбавлення волі, за ст. 307 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, крім квартири. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, крім квартири, пояснення засудженого та захисника – адвоката, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора і просили вирок суду залишити без зміни, оскільки він обгрунтований, провівши часткове судове слідство, під час якого допитавши засудженого, дослідивши матеріали справи, що характеризують особу засудженого та обговоривши доводи, викладені у апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні апеляційного суду засуджений ОСОБА_3 визнав свою вину повністю у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.309 ч.1, 307 ч.2, 309 ч.2 КК України, підтвердивши фактичні обставини справи, зазначивши, що він мешкає у двох з матір’ю, яка є пенсіонеркою похилого віку, є дитиною війни, має ряд захворювань, він допомагає їй по господарству. В листопаді 2009 року в денний час він на пустирі поблизу с. Смолянка Куликівського району зірвав рослину коноплі, та переніс до господарського приміщення, що розташоване на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 Куликівського району, висушив її на подвір’ї, де подрібнив та спробував покурити, а решту, що залишилась, перевіз до м. Чернігова, щоб вживати самому, при цьому мети збуту в нього не було. Приблизно в квітні 2010 року йому зателефонував чоловік на ім’я ОСОБА_5 та повідомив про можливість заробити грошей і запропонував зустрітись. ОСОБА_5 запропонував продати коноплю, він, не рахуючи це злочином, повернувся додому, забрав коноплю, та 10 квітня 2010 року продав ОСОБА_5 за 600 гривень. Він вважав, що напевно він міг десь розповісти про наявність в нього коноплі, яку він зірвав, тому до нього і звернувся ОСОБА_5. В вересні 2010 року він копав картоплю в с. Смолянка, то біля городу помітив рослини коноплі і знову вирішив їх зірвати, щоб покурити, мети збуту в нього не було. Потім висушену коноплю він перевіз до м. Чернігова, де зберігав за місцем мешкання для власного вживання. В листопаді 2010 року до нього прийшли працівники міліції, які в ході обшуку виявили та вилучили наркотичний засіб та пристрій для куріння. Він зберігав наркотичний засіб для власного вживання. Після цього він ніколи не вживав наркотиків. Щиро кається у скоєному. Просить не позбавляти його волі.
Винуватість ОСОБА_3 у інкримінованих йому злочинах при обставинах, викладених у вироку, є доведеною і ґрунтується на доказах, стосовно тих фактичних обставин справи, які сам засуджений у судовому засіданні не оспорював. За цих обставин за згодою засудженого слухання справи у суді І інстанції відбувалось у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України. Наслідки такого порядку розгляду справи засудженому роз’яснено у встановленому законом порядку.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх доказах, які узгоджуються між собою, яким суд дав належну юридичну оцінку і ніким не оспорюється.
Злочинні дії ОСОБА_3, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, виготовлені та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, правильно кваліфіковані за ст.309 ч.1 КК України.
Злочинні дії ОСОБА_3, які виразились у незаконному зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, правильно кваліфіковані за ст.307 ч.2 КК України.
Злочинні дії ОСОБА_3, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, виготовленні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, правильно кваліфіковані за ст. 309 ч. 2 КК України.
Міру покарання засудженому ОСОБА_3 суд обрав у відповідності з вимогами ст. 65 КК України у межах, установлених у санкціях інкримінованих йому статтей Особливої частини КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин, що пом’якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, особи засудженого, а саме його вік, сімейний стан, раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, з 01 травня 2011 року працює менеджером на СПД « ОСОБА_4», вчинив злочин вперше, має позитивні характеристики, багаторазово нагороджувався грамотами та дипломами за досягнення в області спорту, має на утриманні хвору матір - пенсіонерку похилого віку, яка є дитиною війни, відсутність будь-якої шкоди та тяжких наслідків від злочину, оскільки сам збут наркотичних засобів був ініційований працівниками міліції та проводився виключно особі, яка приймала участь в оперативній закупці, а не простим громадянам, що не перебували в залежності від наркотичних засобів і не був припинений одразу правоохоронними органами.
Суд правильно на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна та застосувавши ст. 75 КК України, звільнивши засудженого від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, зобов’язавши засудженого, керуючись ст. 76 КК України, протягом цього строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.
Відповідно до вимог ст.77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у випадку прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, серед яких конфіскація майна відсутня, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.
Враховуючі зазначені обставини, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції ОСОБА_3 покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, що б потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 березня 2011 року щодо ОСОБА_3 – без зміни.
СУДДІ:
Григор’єва В.Ф. Мельниченко Ю.В. Рудомьотова С.Г.