Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2011 р. справа № 2а/0570/6736/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженої відповідальністю
сільськогосподарського підприємства «Тітан»
до інспекції державного архітектурно-будівельного
контролю у Донецькій області
про визнання недійсним протоколу від 25 січня 2011 року та
скасування постанови № 34 від 08 лютого 2011 року
за участю:
представника позивача: Белозерцева І.І., директор - особисто
від відповідача: не з’явились
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Тітан» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Донецької області про визнання недійсним протоколу від 25 січня 2011 року та скасування постанови № 34 від 08 лютого 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. Вважає, що твердження позивача про відсутність дозволу на будівництво зерносховища є неправомірним. Позивач керувався пунктом 8(2) Закону України «Про внесення змін в деякі закони України відносно спрощення умов ведення бізнесу в Україні» № 1759-VІ від 15.12.2009 року та постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 27.01.2010 року «Деякі принципи застосування мовчазної згоди». Вважає протокол від 25 січня 2011 року та постанову № 34 від 08 лютого 2011 року про застосування штрафу у розмірі17250,00 гривень незаконними, оскільки відповідач не надав у встановлений законом термін дозвіл на будівництво зерносховища. На думку позивача, вищевказані нормативні акти дозволяють розпочати будівництво, якщо інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Донецької області протягом місяця не надала офіційної відмови у наданні дозволу та не надала роз’яснення про невідповідність наданих документів вимогам законодавства.
Відповідач двічі не з’явився у судове засідання, надав письмові заперечення від 10 червня 2011 року на позовну заяву, в яких просить закрити провадження по справі, у зв’язку з тим, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що доведено відповідними розписками, які наявні у матеріалах справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Тітан» (далі – позивач) 29 листопада 2010 року звернулося до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі – відповідач, Інспекція Держархбудконтролю) із заявою про надання дозволу на будівництво зерносховища по вулиці Садова, 34 в селищі Приазовське Першотравневого району Донецької області та додало до заяви документи, передбачені діючим законодавством (а.с. 10).
11 січня 2011 року позивач знов звернувся до Інспекції Держархбудконтролю з листом № 3 про те, що строк розгляду документів сплинув 29 грудня 2010 року, а рішення щодо надання дозволу чи відмови у наданні дозволу відповідачем не прийнято та повідомив, що розпочинає будівництво зерносховища, оскільки строк збирання врожаю 2010 року обмежений (а.с. 11).
Відповіді на звернення позивача Інспекція Держархбудконтролю не надала, хоча в письмових запереченнях вказала, що 30 грудня 2010 року було прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки документи позивача не відповідають вимогам законодавства. Дане рішення відповідачем до суду не надано, як і докази його направлення на адресу позивача.
Замість на те, 14 січня 2011 року працівниками Маріупольського управління відповідача здійснено позапланову перевірку будівництва зерносховища по вулиці Садовій, 34 в селищі Приазовське Першотравневого району Донецької області. Перевірку оформлено актом від 14 січня 2011 року (а.с. 6). Актом позапланової перевірки встановлено будівництво нежитлових будівель та споруд за зазначеною вище адресою. Позивач 21 січня 2011 року надав на адресу відповідача заперечення, в яких виклав незгоду з встановленими актом перевірки порушеннями (а.с. 7).
25 січня 2011 року працівником Маріупольського управління відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудування, в якому пропонується накласти штраф у розмірі 17250,00 грн. на ВАТ СП «Тітан», у той час коли акт перевірки складений у відношенні ПАТ «Тітан», а позивачем по справі є ТОВ СП «Тітан».
Відповідно статті 3 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Проте, 08 лютого 2011 року начальником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області прийнято постанову № 34 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у відношенні ТОВ СП «Тітан», тобто, підприємства з іншої організаційно – правовою формою. Вказаною постановою на позивача накладено штраф у сумі 17250,00 гривень за виконання будівельних робіт без дозволу інспекції, чим порушено статтю 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 листопада 2010 року надав заяву та всі необхідні документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, однак відповідач протягом місяця не надав дозволу та не відмовив у наданні дозволу на будівництво зерносховища.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Державне регулювання у сфері містобудування відповідно до статті 7 Закону України “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ, із змінами і доповненнями, здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Державний архітектурно-будівельний контроль, як визначено пунктом 1 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225 – це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Відповідно до пункту 2 цього Положення державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.
Порядок видачі дозволу на виконання будівельних робіт передбачений статтею 29 Закону України «Про планування і забудову території», який діяв на момент спірних правовідносин та постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. № 1104 «Про деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих та будівельних робіт».
Статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій», який діяв на момент спірних правовідносин, встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:
1) документи від замовника будівництва:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;
відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);
фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);
2) документи від підрядника будівництва:
копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію;
копія ліцензії на виконання функцій генпідрядника будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку;
договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта;
документ про призначення відповідальних виконавців робіт;
відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть участь у виконанні замовлення;
пропозиції щодо залучення субпідрядників.
У разі здійснення реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій в межах існуючих смуг відведення дозвіл на виконання будівельних робіт може надаватися без подання документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Розгляд заяви, прийняття рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт або про відмову у його наданні, видача та реєстрація дозволу на виконання будівельних робіт (або відмови в його наданні) здійснюються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю протягом місяця з дня реєстрації заяви.
Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Підставами для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Відмову в наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.
Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на нормативний строк будівництва об'єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об'єкта.
Дія дозволу може бути продовжена за зверненням замовника на строк не більше одного року.
Контроль за виконанням будівельних робіт здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт;
видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства;
наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником);
систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт;
перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;
якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.
Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо право на будівництво об'єкта містобудування передано іншому замовнику або змінено будівельну організацію (генпідрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації.
Перереєстрація дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється у порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Інформація про дозвіл на виконання будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядників будівельних робіт розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ведуть реєстр виданих, скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх наданні.
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, форма відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт і порядок ведення реєстру виданих та скасованих (анульованих) дозволів на виконання будівельних робіт затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивачем було 29 листопада 2010 року на адресу відповідача надано заяву про отримання дозволу на будівництво зерносховища. Даний факт доводить, що позивачем було виконано всі умови, передбачені для отримання даного дозволу.
Однак, всупереч статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» рішення щодо надання дозволу чи відмови у наданні дозволу відповідачем не прийнято у місячний термін.
Частиною 8 Закону України «Про внесення змін в деякі закони України відносно спрощення умов ведення бізнесу в Україні» № 1759-VІ від 15.12.2009 року передбачено внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» .
У частині першій статті 1абзац четвертий викладено в такій редакції:
"документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб'єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності";
після абзацу восьмого доповнено новим абзацом такого змісту:
"принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено".
Статтю 4 після частини четвертої доповнено новою частиною такого змісту:
"5. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
У разі якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано у встановленому законом порядку заяву та документи, передбачені для отримання або продовження права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності в повному обсязі, але у визначений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено, застосовується принцип мовчазної згоди.
У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру чи рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подання заяви та документів адміністратору або дозвільному органу".
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 27.01.2010 року «Деякі принципи застосування мовчазної згоди» встановлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.
Оскільки строк надання відповіді щодо надання позивачеві дозволу на будівництво зерносховища чи відмові у наданні дозволу збіг 29 грудня 2010 року, через 10 робочих днів з дня закінчення строку 08 січня 2011 року у позивача виникло право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру.
Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Рішеннями суб'єкта владних повноважень можуть бути як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
За своєю правовою природою протокол про правопорушення не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки встановлює певні факти, не містить певних вимог обов’язкових для виконання позивачем та не порушує права позивача.
Щодо заперечень відповідача у частині не належності розгляду даного спору у порядку адміністративного судочинства, суд спростовує їх з наступних підстав.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області посилається на статтю 4 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», згідно якої, рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. Вказана стаття набрала чинності разом із даним Законом від 14 жовтня 1994 року та змінена згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV, тобто, до впровадження в Україні системи судів адміністративної юрисдикції.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 року.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 2 КАС України справа адміністративної юрисдикції- переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 2 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Крім того, відповідно до пункту 2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225 державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.
Отже, відповідач у справі є суб’єктом владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Також, статтею 26 Закону України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року № 2780-XII визначено, що спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Таким чином, даний спір належить розглядати у порядку адміністративного, а не господарського судочинства.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про підтвердження наявними в матеріалах справи доказами відсутності підстав застосування штрафу за правопорушення у сфері містобудівництва до позивача та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що є підставою для їх часткового задоволення.
Згідно пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наявними в матеріалах доказами доведено безпідставність застосування штрафу за правопорушення у сфері містобудівництва до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Тітан».
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Тітан» до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області визнання недійсним протоколу від 25 січня 2011 року та скасування постанови № 34 від 08 лютого 2011 року – задовольнити частково.
Скасувати постанову інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 34 від 08 лютого 2011 року.
В решті позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Тітан» (87431, Донецька область, Першотравневий район, с. Приазовське, вул. Садова, 34) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 червня 2011 року в присутності представника позивача.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голубова Л.Б.