ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"20" червня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-258/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Поліщука М.Г.         

суддів:                                                                              Капустинського М.М.

                                                                                          Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області на постанову Любарського районного суду Житомирської області від "23" березня 2011 р. у справі № 2-а-258/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

 Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 23.03.2011 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Любарському районі Житомирської області провести у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” нарахування та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", за період з 11.09.2010 року по 31.12.2010 року з урахуванням  фактично виплачених коштів.    

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в  задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те,  що остання задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як було встановлено судом, позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної  пенсії за віком.  

З матеріалів справи вбачається нарахування та виплата  коштів проводилася у розмірах, встановлених п.8 постанови КМ України від 28.05.08р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Державні соціальні гарантії дітям війни встановлені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” та не можуть бути обмежені іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.8 КАС України - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності  держави.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що права позивача порушені та підлягають відновленню.

Доводи апеляційної скарги про те, що Пенсійний фонд не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, та їх не вистачає на фінансування видатків, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є не обгрунтованими.

Відповідно до  Положення „Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 року саме на територіальні управління Пенсійного фонду України покладені такі функції і питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обгрунтованість  постанови суду першої інстанції, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області  залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від "23" березня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

Головуючий   суддя                                                              М.Г. Поліщук

судді:                                                                                      М.М. Капустинський   

                                                                                                С.М.Хаюк   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області  вул.Леніна, 52,смт.Любар,Житомирська область,13100