КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-115/10                                                      Головуючий у 1-й інстанції:   Тітов М.Б.  

Суддя-доповідач:  Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді                   Сорочко Є.О.

Суддів:                                       Борисюк Л.П.

                                                   Собків Я.М.

при секретарі                             Ковальчук Г.Г.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богуславського районного суду Київської області від 10 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області за участю третіх осіб без самостійних вимог –ОСОБА_4, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Богуславському районі Київської області, Богуславського районного відділу Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_3 звернулася до Богуславського району Київської області з позовом до Москаленківської сільської ради Богуславського району Київської області (далі –Москаленківська сільрада) про визнання нечинним рішення від 30 липня 2009 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 та про передачу цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_4

          Постановою Богуславського районного суду Київської області від 10 серпня 2010 року позов залишено без задоволення.

            На вказану постанову ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

          Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга                           не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно рішення Москаленківської сільради від 04 серпня 2006 року було надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в приватну власність площею 0,12 га під існуючий житловий будинок АДРЕСА_1.   

         Рішенням Москаленківської сільради від 30 липня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1089 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 та передано цю земельну ділянку у власність ОСОБА_4  

               Зазначені рішення органу місцевого самоврядування оскаржуються ОСОБА_3 як незаконні, з посиланням на те, що вона була користувачем земельної ділянки площею 0,10 га АДРЕСА_1 і як наслідок незаконними рішеннями Москаленківської сільради порушено її право на вищезазначену земельну ділянку.

          Як на єдиний письмовий доказ того факту, що спірна земельна ділянка  належить їй, ОСОБА_3 посилається на архівний витяг з рішення   Москаленківської сільради від 23 грудня 1994 року, відповідно до якого у ОСОБА_5, жительки с. Москаленки, було вилучено з її земельної ділянки 0,10 га, і ця земельна ділянка була передана (надана) для дачного будівництва ОСОБА_3

          Згідно положень ч. 1 ст. 29 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача проводиться за його заявою на підставі рішення відповідно Ради народних депутатів.

                Перевіряючи достовірність зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, судом першої інстанції було оглянуто протоколи сесій Москаленківської сільради за 1994 рік внаслідок чого було встановлено, що протокол  та рішення Москаленківської ради народних депутатів від 23 грудня 1994 року не підписані посадовими особами, в тому числі головою Москаленківської сільської ради ОСОБА_6, та не скріплені печаткою.

                  Крім того, з даного рішення не слідує, що у ОСОБА_5 вилучалась земельна ділянка площею 0,10 га, так як у резолютивній частині рішення вказано, що сесія сільської ради вирішила: «п.2  згідно Земельного кодексу України ст. 67 надати земельну ділянку для дачного будівництва ОСОБА_3 та ОСОБА_7». Тобто, в цьому рішенні не зазначено про вилучення земельної ділянки площею 0,10 га у ОСОБА_5, не вказано в якому місці надається земельна ділянка ОСОБА_3 для будівництва дачі та площа цієї земельної ділянки.

               Той факт, що земельна ділянка у ОСОБА_5 не вилучалась, підтверджується схемою розташування земельних ділянок АДРЕСА_1 та довідкою № 18 від 09.08.2010 року, що виготовлені державним підприємством «МиР-Агро»,  з яких вбачається, що ОСОБА_5 користувалась земельними ділянками площею 0,30983 га, 0,16752 га, 0,1412 га, що в загальному становить 0,61855 га, а рішенням Москаленківської сільради від 15.02.1994 року ОСОБА_5 було передано у приватну власність 0,60 га.  

          Довідка управління земельних ресурсів у Богуславському районі № 02-33/801 від 26.03.2009 року, яка міститься в технічній документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4,  містить відомості про те, що «відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, форми 6-зем, земельна ділянка площею 0,1089 га, яка відводиться для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована на території Москаленківської сільської ради, АДРЕСА_1 та відводиться за рахунок земель запасу сільської ради ( забудовані землі) не наданих у власність чи користування».

               Тобто, з даної довідки колегія суддів вбачає, що спірна земельна ділянка на момент передачі її у власність ОСОБА_4 була вільною і не знаходилась у користуванні чи власності інших осіб.

             Оскільки питання про надання земельної ділянки позивачці ОСОБА_3 вирішувалось в період, коли був чинним Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року, то відповідно до вимог ст. ст. 17, 19 цього Кодексу обов’язково мав виготовлятись проект відведення земельної ділянки, як при наданні земельної ділянки у власність так і при наданні в користування.

             Зважаючи на те, що позивачкою не було надано суду будь-яких документів, які б підтверджували правомірність набуття нею земельної ділянки на території Москаленківської сільської ради, а також відсутні відомості про встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та не було отримано документи, що посвідчували право ОСОБА_3 на цю земельну ділянку, то відповідно до положень ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року у відповідачки не виникло право власності чи право користування земельною ділянкою для дачного будівництва.

          Позивачка не надала суду доказів того факту, що вона була власником або користувачем земельної ділянки, яка згідно рішення сесії Москаленківської сільради була передана у власність ОСОБА_4, а тому у неї не виникло право вимагати  у відповідності до ст. 152 ЗК України усунення будь-яких порушень її права на землю, так як це право виникає у громадян, які є власниками або користувачами земельних ділянок.

          Також позивачка не надала доказів того факту, що вона є власником (співвласником) житлового будинку АДРЕСА_1. Будинок є самочинним будівництвом, а тому позивачка не може скористатись положеннями ст. 391 ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не доведено її права власності на зазначену земельну ділянку, факт порушення її прав з боку Москаленківської сільради відсутній, а тому оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 10 серпня 2010 року без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 10 серпня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя                                                                                   Сорочко Є.О.

            Судді:                                                                                                          Борисюк Л.П.

                                                                                                                                  Собків Я.М.

Ухвалу складено в повному обсязі 14.06.2011 року