КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-2098/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Буймова Л.П.

Суддя-доповідач:  Губська О.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"01" червня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Губської О.А.

             суддів                                                Федорової Г.Г., Беспалова о.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача в перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 3акону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з 01.09.2009 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.        

          Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2010 року позов задоволено.

          Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

          В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –скасуванню, оскільки судом першої інстанції порушено вимоги процесуального законодавства.

          Так, відповідно до пункту 2 розділу І Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, пункт 3 частини першої статті 18 КАС України виключено, а частину першу статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

       Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів»було змінено юрисдикцію судів щодо вирішення цих справ і з 1 січня 2011 року передбачено їх розгляд адміністративними судами. Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 1 розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(у редакції Закону від 7 липня 2010 року № 2453-УІ) положення цього Закону щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них вводилися в дію з 1 січня 2011 року.

     Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 у справі щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами, норми Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»та ЦПК України, відповідно до яких справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягали розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства (пункти 1, 2 резолютивної частини зазначеного Рішення), визнано такими, що не відповідають Конституції України.

     У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України зазначеного Рішення 2 грудня 2010 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2748-УІ «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким, зокрема, встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-УІ «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу II Закону України від 18 лютого 2010 року № 1691-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.

          Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то й розгляд апеляційної скарги також має проводитися за правилами адміністративного судочинства.

         Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, та інвалідом ІІ групи.

        У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

        Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Згідно зі ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

        Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

         Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму

        Таким чином, Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

         Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

        Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

       Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  подано позов про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.09.2009 р. по 25.02.2010 р. лише 26.08.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли вона дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

       Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати  їй доплати пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 26.02.2010 р. з урахуванням раніше сплачених сум.

        Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення  для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального  або процесуального  права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення  справи неповноважним  судом; участь в  ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі  обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його  відвід визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованою; ухвалення чи  підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому є всі підстави для його скасування та постановленням нового про задоволення позовних вимог позивача.

    Керуючись ст.ст. 160,  195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

        Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові Київської області про визнання неправомірними дій та перерахунок пенсії –задовольнити частково.

        Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2010 року –скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити частково.

       Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до чинної редакції ст. 50 та                      ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду II групи, відповідно до чинної редакції ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 26.02.2010 року, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії.

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду II групи, відповідно до чинної редакції            ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 26.02.2010 року, з врахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком та за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

        Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

         Головуючий суддя                                                                                    Губська О.А.

         Суддя                                                                                                         Федорова Г.Г.

         Суддя                                                                                                         Беспалов О.О.