КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-51/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Ільєва Т.Г.

Суддя-доповідач:  Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"01" червня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд  у складі колегії:

                       головуючого судді                           Губської О.А.

             суддів                                                Федорової Г.Г., Беспалова О.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві усунути порушення, а саме призначити (встановити) позивачу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно вимог ст.49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. №796-ХІІ; зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві усунути порушення і провести перерахунок позивачу, згідно вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. №796-ХІІ, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у позивача права на щорічну допомогу на оздоровлення; зобов'язання Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу, згідно вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. №796-ХІІ, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у нього права на щорічну допомогу на оздоровлення.

         Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2011 року адміністративний позов в частині позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання відповідачів провести перерахунок та виплатити позивачу, згідно вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5  мінімальних заробітних плат починаючи з грудня 1988 року по 20.06.2010 року –залишено без розгляду.       

         Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2011 року решту позовних вимог задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії, спрямовані на перерахунок та забезпечення виплати недоотриманої ОСОБА_2, як учасником ліквідації наслідків аварії на Чоронобильскій АЕС 2 категорії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком (встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в період з 22.05.2008 року по 12.01.2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

         Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач –Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

         В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 197 КАС України.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду –зміні з таких підстав.

         Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

         З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи другої категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

         У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

        Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі –Закон № 796-ХІІ) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду,  заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

        Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму

        Таким чином, посилання відповідача на постанови КМ України № 530 від 28.05.2008, № 654 від 16.07.2008 та № 836 віл 26.07.1996, на підставі яких проводилося нарахування спірних виплат позивачу раніше, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

         Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, встановленими ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

      Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.   

       Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивачем  подано позов про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з грудня 1988 р. по 20.06.2010 р. лише 20.12.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли вона дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

       При цьому колега суддів вважає за необхідне зазначити про те, що загальне поняття пенсії визначено з статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року № 1058-1V, відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

        Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основи один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

       Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

       Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що має місце порушення прав позивача щодо не нарахування та виплати  пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 20.06.2010 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія.

       Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни  постанови  або  ухвали  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

         Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

         Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Печ?ерського районного суду м. Киє?ва від 12 січня 2011 року у справі за п?озовом ОСОБА_2 до Головного управл?іння Пенсійного фонду Україн?и у м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Киє?ві, Київського міського центр?у по нарахуванню та здійсненн?ю соціальних виплат про визна?ння неправомірною відмову пе?рерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії –задовольнити частково.

        Постанову Печерського ра?йонного суду м. Києва від 12 січня 2011 року –змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії, спрямова?ні на перерахунок та забезпеч?ення виплати недоотриманої ОСОБА_2, як учасником ліквідації? наслідків аварії на Чороноби?льскій АЕС 2 категор?ії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком (встановленої ч.1 ст. 28 Закону Україн?и «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціаль?ний захист громадян, які постр?аждали внаслідок Чорнобильс?ької катастрофи»в період з 20.06.2010 р., за виключенням виплачених сум за вказаний період».

        В іншій частині постанову суду залишити без змін.

        Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції

         Головуючий суддя                                                                                    Губська О.А.

Суддя                                                                                                        Федорова Г.Г.

Суддя                                                                                                        Беспалов О.О.