Справа №2-2187/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2007 року Дніпровський районний суд м.  Херсона в складі: головуючого судді - Циганій СІ.,  секретаря судового засідання - Юрченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом,  посилаючись на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння розташованого за адресою:АДРЕСА_1  спадкоємцями якої є він та відповідачі по справі. У встановлений законом строк ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини,  проте позивач на момент відкриття спадщина та по теперішній час проживає та користується спадковим майном,  утримує його,  тобто своїми діями фактично прийняв спадщину. Належно оформити спадкові права на спадкове майно позивач не має можливості оскільки при житті його мати перебудувала домоволодіння,  проте відповідні документи оформити не встигла. На підставі викладеного позивач просить суд визнати за ним право особистої приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги за підставами вказаними у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Відповідачі в судовому засіданні позов визнали.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання,  оскільки відповідно до ч. 4  ст.  130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до  ст.  ст.  331,  376 ЦК України:

·   право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,  будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна),

·   на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно,  яке самочинно збудоване на ній,  якщо це не порушує права інших осіб.

Судом встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла мати позивача - ОСОБА_4,  яка при житті була власником домоволодіння АДРЕСА_1,  що підтверджується актом про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 10.02.1977р. На протязі володіння та користування зазначеним майном ОСОБА_4 перебудувала будівлю та самовільно збудувала на належній їй земельній ділянці житлові та інші споруди для поліпшення умов проживання та побуту. Зазначена перебудова складається з жилого будинку (літ. Б) розміром 7, 6м х 10, 0м,  входу в підвал (літ. б1) розміром 2, 1м х 2, 6м,  підвалу під літ. Б розміром 3, 7м х 3, 3м,  прибудови (літ. б) розміром 6, 9м х 3, 7м,  сараю (літ. Ж) розміром 1, 85м х 3, 8м,  навісу (літ. 3) розміром 2, 6м х 4, 75м,  гаражу (літ. В) розміром 11, 5м х 6, 0м,  туалету (літ. К) розміром  1, 3м х  1, 3м,  розташованих на земельній ділянці площею  1341   кв.м.   На

2

 теперішній час вказана перебудова у встановленому законом порядку не оформлена,  оскільки оформити її ОСОБА_4. при житті не встигла.

Відповідно до ч.3  ст.  1268 ЦК України - спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким,  що прийняв спадщину,  якщо протягом шести місяців,  він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_4. відкрилася спадщина у вигляді зазначеного вище домоволодіння,  однак у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звернувся,  проте на день смерті матері позивач проживав разом з нею,  та продовжує проживати в її будинку по теперішній час.  Таким чином позивач прийняв спадщину,  що відкрилася після смерті його матері,  тому суд не має підстав не визнати за позивачем право особистої приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1

Аналізуючи зібрані по справі докази,  суд вважає,  що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні,  доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  130, 174,  209,  212,  214-215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  право особистої приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1,  що складається з жилого будинку (літ. Б) розміром 7, 6м х 10, 0м,  входу в підвал (літ. б1) розміром 2, 1м х 2, 6м,  підвалу під літ. Б розміром 3, 7м х 3, 3м,  прибудови (літ. б) розміром 6, 9м х 3, 7м,  сараю (літ. Ж) розміром 1, 85м х 3, 8м,  навісу (літ. 3) розміром 2, 6м х 4, 75м,  гаражу (літ. В) розміром 11, 5м х 6, 0м,  туалету (літ. К) розміром 1, 3м х 1, 3м,  що розташоване на земельній ділянці площею 1341 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.  Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційного суду Херсонської області або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.

Суддя С. І.Циганій