Справа №  4-2303/11

П О С Т А Н О В А

          07 червня 2011 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Кірєєв Р.  В. , при секретарі Огірко Т.Ю., за участю прокурора Конакової В.О. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення при розгляді заяви ОСОБА_1. про вчинення суддею ВАСУ ОСОБА_2. злочину,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва 06.05.2011 надійшла скарга ОСОБА_1. в порядку кримінального судочинства, в якій він просить зобов’язати Генерального прокурора України прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України щодо повідомлення ОСОБА_1. про злочин, винести окрему постанову відносно заступника Генерального прокурора України М.Гаврилюк, яку направити до Генерального прокурора України з метою звільнення М.Гаврилюк, зобов’язати Генерального прокурора України провести перевірку матеріалів справ, які розглядав М.Гаврилюк.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1. вказано, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2011 повідомлення ОСОБА_1. про злочин від 11.03.2011 направлено до Генеральної прокуратури України за належністю. Листом від 27.04.2011 заступник Генерального прокурора України М.Гаврилюк повідомив, що звернення ОСОБА_1. щодо притягнення до кримінальної відповідальності судді ВАСУ ОСОБА_2. розглянуто, підстав для проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст.ст. 94, 97 КПК України немає. (а.с. 1)

В судове засідання скаржник не з’явився. Про день, місце і час розгляду скарги належним чином повідомлявся.

Судом з урахуванням клопотання скаржника, яке містилось в скарзі, визнано можливим розгляд скарги за відсутності скаржника.

Прокурор Конакова В.О. проти задоволення скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає доводи скарги безпідставними. На думку прокурора, ОСОБА_1. фактично звернувся зі скаргою на дії судді ВАСУ, яка не містила даних про наявність ознак злочину в діях судді, відтак йому було надано відповідь, що підтверджується копіями документів, наявних у справі.

Вивчивши матеріали додані до скарги, витяг з матеріалів наглядового провадження, визнавши можливість розгляду скарги за відсутності скаржника, заслухавши думку прокурора суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У відповідності з положеннями ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб.

Таке право не може бути обмеженим навіть у разі відсутності норм закону, які б передбачали можливість звернення особи до суду та розгляд відповідної скарги в порядку, визначеному КПК України.

Зазначені конституційні положення є нормами прямої дії. Правовідносини, які виникли між суб’єктом звернення та Генеральною прокуратурою України за своєю природою є кримінально-правовими.

За таких обставин суд вважає, що скарга ОСОБА_1. на бездіяльність Генеральної прокуратури України підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регулюють відповідний розгляд.

У відповідності до положень ст. 97 КПК України прокурор зобов’язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити кримінальну справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю.

Разом з тим, скарга ОСОБА_1., яка надійшла до Генеральної прокуратури України з Печерського районного суду м. Києва, за своїм змістом не є заявою про злочин, оскільки не містить даних про наявність в діях певних осіб ознак будь-якого злочину, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст. 97 КПК України.

Фактично в ній скаржник висловлював незгоду з процесуальним рішенням судді та діями начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України Кучер О. щодо неприйняття рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України.

Підставами ж для порушення кримінальної справи, згідно положень ст. 94 КПК України є наявність достатніх даних, які вказують на ознаки злочину.

Отже, вказані в заяві скаржника обставини не могли бути приводом для проведення перевірки в порядку кримінально-процесуального провадження.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1. Генеральною прокуратурою України скаржнику надано відповідь, що підтверджується її копією.

Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання вимог закону з боку посадових осіб Генеральної прокуратури України при розгляді заяви ОСОБА_1., а відтак – про необхідність залишення даної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5 Конституції України, ст.ст. 94, 95, 236 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення при розгляді заяви ОСОБА_1. про вчинення суддею ВАСУ ОСОБА_2. злочину –залишити без задоволення.

В іншій частині – скаргу залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя                                                                                            Р. В. Кірєєв