ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року 13:10 Справа № 2а-0870/3830/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання – Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Правобережного районного центру зайнятості, м. Запоріжжя
до: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про: стягнення коштів,
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 20.03.2010
від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 10.10.2000.
ВСТАНОВИВ:
Правобережний районний центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму виплаченої допомоги по безробіттю і стипендії у розмірі 2 504,57 та суму вартості навчання у розмірі 66,17 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець. Таким чином, з 15.11.2001 ОСОБА_1 належала до зайнятого населення (стаття 1 Закону України «Про зайнятість населення»), а тому, не мала права на отримання статусу безробітної і, як наслідок, на отримання відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» матеріального забезпечення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволені позову у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, в письмових запереченнях від 15.06.2011 посилається на те, що вона дійсно з 15.11.2001 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець, але підприємницькою діяльністю не займалась та не отримувала доходів, і тому, у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем звернулась до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Також зазначає, що вона в останнє отримала частину допомоги по безробіттю 21.04.2006, а позивач звернувся із позовом лише 17.03.2011. Тому, на думку відповідача, Правобережний районний центр зайнятості пропустив строк звернення із адміністративним позовом до суду.
Крім того, відповідач вважає, що вимоги позивача, як суб’єкта владних повноважень до відповідача як фізичної особи про стягення виплаченої допомоги по безробіттю і стипендії, а також, вартості навчання не відносяться до публічно-правового спору, а відповідно до компетенції адміністративного суду.
В судовому засіданні відповідач підтримав заперечення, викладені вище та просить суд у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 15.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
Наказом Правобережного міжрайонного центру зайнятості від 27.04.2005 № НТ050427 громадянці ОСОБА_1 був наданий статус безробітного як застрахованій особі з призначенням виплати допомоги по безробіттю з 27.04.2005 по 21.04.2006.
Проведеним налізом баз данних державного реєстратора та центру зайнятості було встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа – підприємець з 15.11.2001. В ході розслідування даного випадку спеціалістами центру зайнятості 06.01.2011 був складений акт № 130.
ОСОБА_1 отримала від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття матеріальне забезпечення за період з 16.05.2005 по 10.05.2006 у розмірі 2 636,91 грн., у тому числі: допомогу по безробіттю – 2 432,87 грн., стипендію – 137,87 грн., витрати на навчання – 66,17 грн.
Згідно ст.1 ч.3 п. «а» Закону України «Про зайнятість населення», суб'єкти належать до зайнятого населення та не можуть бути безробітними отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які працюють по найму на умовах повного або не повного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форм власності.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» видами матеріального забезпечення за цим Законом є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного. Одним із видів соціальних послуг за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Законом України "Про зайнятість населення» є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.
Як зазначалося вище, актом № 130 від 06.01.2011 встановлено що гр. ОСОБА_1 в період з 27.04.2005 по 21.04.2006 належала до зайнятого населення та не могла бути визнана безробітною. Тому, допомога по безробіттю у сумі 2 432,87 грн., стипендія у сумі 137,87 грн., витрати на навчання у сумі 66,17 грн, отримані відповідачем без передбачених на те законом підстав, тобто незаконно.
19.01.2011 відповідачу був направлений лист за № 129 з пропозицією про повернення неправомірно отриманого матеріального забезпечення у сумі 2 636,91 грн. в добровільному порядку у 15-денний строк з моменту отримання листа.
Вказаний лист відповідач отримав, однак у добровільному порядку суму коштів не повернув.
Відповідно до п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 432,87 грн. допомоги по безробіттю, 137,87 грн. стипендії, 66,17 грн. витрат на навчання.
Таким чином, позов Правобережного районного цетру зайнятості про стягнення з гр. ОСОБА_1 коштів у сумі 2 636,91 грн. підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду до уваги не приймаються, оскільки, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права у грудні 2010 року, коли отримав листа № 795 від 17.12.2010 від Державного реєстратора Запорізької міської ради Давидюк Л.В.
Також, суд спростовує доводи відповідача про те, що вказаний спір не є публічно-правовим з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Крім того, згідно зі ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі.
Таким чином, вказані правовідносини є публічно-правовими, а позивач є належним згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Правобережного районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) на користь Правобережного районного центру зайнятості:
- суму виплаченої допомоги по безробіттю і стипендії у розмірі 2 504 (дві тисячі п’ятсот чотири) грн. 57 коп., яку перерахувати за реквізитами: р/р 37178001004259, код ЄДРПОУ 35628345, МФО 81315, Банк УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області.
- вартість навчання у розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 17 коп., яку перерахувати за реквізитами: р/р 37170300901006, ОКПО 03491412, ГУДКУ в Запорізькій області МФО 81315.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко