Судове рішення #16023224


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 15 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/5963/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  17:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді   

при секретарі          Кішенковій Г.О.

за участю: представника позивача – не з’явився;

відповідач – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Макіївського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2113,25 грн., -      

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року Макіївський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2113,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю за період з 12 лютого 2009 року по 07 лютого 2010 року. За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітніого отриманими від державного реєстратора, встановлено, що відповідач була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності з 25 травня 2006 року. Таким чином, відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 12.02.2009 року по 07.02.2010 року в сумі розміром 2113,25 грн.

Також, з метою досудового урегулювання спору Макіївським міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист №04-11/6834 від 01.09.2010 року, в якому був встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття, але відповіді не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 суму незаконно отриманих коштів у розмірі 2113,25 грн.  

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Причин неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надсилала. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надала.

Суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

12 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Макіївського міського центру зайнятості від 12.02.2009 року №НТ090212 відповідачу надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю з 12.02.2009 року.

Наказом від 08.02.2010 року №НТ100208 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв’язку із закінченням строку виплати відповідно до п.п.12 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 07.02.2010 року.

За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт №29 від 26.08.2010 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» про встановлення факту подання недостовірних даних безробітною ОСОБА_1, а саме: безробітна ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (ПК НОМЕР_2), зареєстрована, як фізична особа – підприємець з 25.05.2006 року.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.08.2010 року встановлено, що відповідач з 25.05.2006 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності. При реєстрації в Макіївському міському центру зайнятості була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, про що не повідомила позивача. У період перебування на обліку, як безробітна за період з 12.02.2009 року по 07.02.2010 року отримала допомогу по безробіттю в сумі розміром 2113,25 грн.

На адресу відповідача направлено лист №04-11/6834 від 01.09.2010 року, в якому був встановлений термін для повернення сплаченої допомоги по безробіттю у сумі 2113,25 грн., як незаконно отриману.

Однак на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої їй допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі – Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов’язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що на цей час вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов’язується добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Таким чином, на момент звернення до Макіївського міського центру зайнятості, ОСОБА_1 мала статус суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. З реєстру виключена не була.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Макіївському міському центру зайнятості відносилась до категорії зайнятого населення.

Відповідач своєчасно не подала до Макіївського міського центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітна вона була зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності.

Внаслідок цього їй було безпідставно сплачено допомогу по безробіттю за період з 12 лютого 2009 року по 07 лютого 2010 року в сумі розміром 2113,25 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної  служби  зайнятості  про  виїзд  за межі України з метою працевлаштування чи  провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть   зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 12 лютого 2009 року по 07 лютого 2010 року складає 2113,25 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, у добровільному порядку незаконно отримана сума допомоги по безробіттю відповідачем повернута не була.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Макіївського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2113,25 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Макіївського міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р №37179300901064, МФО 834016, ЄДРПОУ 13543682) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі розміром 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 25 (двадцять п’ять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 15 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2011 року.

  

Суддя                                                                                      Фещук А.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація