Справа № 2-1926/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого  судді - Сидорук Є. І.  

          при секретарі -  Патій Н.А.

          з участю позивача  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором подружжя про надання   утримання від 02.03.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

В Рівненській міський суд з позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, та просить суд стягнути з відповідача  відповідно до договору  подружжя про утримання від  2 березня 2008 року  в сумі 5188155,60 грн.  та стягнення  моральної шкоди в сумі  10 000 грн.  Від позовних  вимог  щодо визнання вказаного договору дійсним відмовляється.

Відповідач в судове засідання повторно  не зявився, однак подав до суду письмову заяву в якій вказує, що позов визнає і не заперечує проти його задоволення.

Заслухавши пояснення позивачки, всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 31.08.2007 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 від 31.08.2007 року.

Від спільного проживання в шлюбі мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 78 Сімейного Кодексу України подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Між сторонами 02.03.2008 року був укладений договір подружжя про надання утримання, який не був посвідчений нотаріально, у зв’язку з тим, що відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Згідно рішення Рівненського міського суду  від 21 січня 2011 року  було визнано договір подружжя про надання утримання від 02 березня 2008 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним з моменту  укладення - з 02 березня 2008 року.

Сторони домовились про всі істотні умови зазначеного договору, що підтверджується підписами в ньому, а саме відповідач  зобов"язувався сплачувати аліменти  у сумі еквівалентній  4000 доларам США, що становить на день підписання договору 20200, 00 грн.

Відповідно до  ст. 526 ЦК України - зобов"язування має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інрших актів  цивільного законодавства ,а за відсутності таких умов  та вимог  - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з п. 13 вищевказаного договору - сторона, що порушила зобов"язання за цим договором, повинна усунути ці порушення. В разі прострочення  виплати платник сплачує пеню у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожень день прострочення. Розмір пені може  бути зменшено тільки за взаємнорю згодою подружжя.

За таких підстав, суд вважає стягнути з відповідача на корист  позивача  заборгованість  по аліментним зобов"язанням в сумі 5188155,60 грн.

В судовому засіданні позивачка  вказала , що вона зазнала  душевних страждань від відповідача, який залякував  " розлученням" , не давав коштів на утримання,  нічим взагалі не допомагав, примушував ночувати  за межами кварти ри. Таким чином відповідач принижував її честь і гідність та завдав моральних страждань,   а тому моральну шкоду вона оцінює в сумі  10 000 грн.

Однак доказів, крім її показів позивачка  у відповідності до ст. ст. 10,60 ЦПК України суду не надала , а тому в цій частині позовні вимоги  до задоволення не підлягають,

На підставі ст.ст. 526,527, 1167  ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 59, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, суд, -

 ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити  частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1  заборгованівсть  по аліментах ( по договору  подружжя  про надання утримання  від 2 березня 2008 року) в розмірі  977820,80 грн. та пені в сумі 4210334,80 грн., а всього 5188155,60 грн.

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  про стягнення моральної шкоди в сумі 10 000  грн. з ОСОБА_2  відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з  ОСОБА_2   судові витрати в сумі  1700 грн. в дохід місцевого бюджету та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. в дохід Державного бюджету.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                                                          Сидорук Є. І.     

Повний текст рішення виготовлений 03 квітня 2011 року.

Суддя                                                                             Сидорук Є.І.