Справа № 2-312/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04.05.2011                                                     

                        у складі: головуючого судді ,-  Ворожбянова А.М.

               при секретарі, - Єрьоменко О.В.

          за участю представника позивача, - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу суду смт.Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області, про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа відділ державної реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області, про розірвання шлюбу.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав та пояснив, що з 18.09.2004 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_5. Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 41. Від шлюбу подружжя  дітей не має. В наслідок постійних непорозумінь, та сварок шлюбні відносини між ними фактично припинились з травня 2009 року, оскільки подальше сумісне життя стало не можливим. Подальше спільне життя з відповідачкою і збереження їх шлюбу суперечить інтересам позивача. На даний час позивач проживає з іншою жінкою, хоче зареєструвати шлюб. Вважає, що сім’ю зберегти неможливо, а тому, просив шлюб позивачем та відповідачкою розірвати.

          Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно в 2004 році ОСОБА_4 уклав з нею шлюб, в зв’язку з тим, що виникли непорозуміння, вона покинула чоловіка та з серпня 2009 року проживає з батьками. Незважаючи на це, вони підтримують з ОСОБА_4 стосунки, він телефонує їй. Останній раз він дзвонив їй сьогодні  в ранці. Про те, що він живе з іншою жінкою вона знає, але вважає, що розірвання шлюбу це рішення ОСОБА_4 під тиском цієї жінки та його батьків. Вона хоче зберегти сім’ю, тому просить відмовити в задоволені позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що з 18.04.2004 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Подружнє життя виявилось важким, оскільки у позивача та відповідачки різні характери та погляди на життя. З часом їхні розбіжності у поглядах на сімейне життя поглибились, вони зовсім перестали намагатись знайти щось в інтересах сім’ї. Спору щодо поділу подружнього майна немає. На даний час позивач проживає з іншою жінкою та хоче зареєструвати з нею шлюб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим.

          Керуючись ст. ст. 10, 209, 213-218 ЦПК України, ст. ст. 110,  112 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований  18.09.2004 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 41.

          Стягнути з ОСОБА_4 державне мито в сумі 17 гривень при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

          ОСОБА_5 від сплати державного мита звільнити.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.  

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                              А.М. Ворожбянов