Охтирський міськрайонний суд Сумської області    

                            Справа № 2-518/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2011 р.                     м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді –Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання –Харченко Ю.А.,

та осіб, які приймають участь у справі:

представника позивача, адвоката –ОСОБА_1,

представників відповідача –ОСОБА_2, адвоката –ОСОБА_3,

представника третьої особи –Гуць В.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня»(далі –КЗ «Охтирська ЦРЛ»), ОСОБА_6 про визнання незаконними та не чинними наказів головного лікаря про оголошення догани та про звільнення з роботи, поновлення на роботі, відшкодування середньої заробітної плати за вимушений прогул, третя особа –Охтирська міська рада ,-

УСТАНОВИВ:

Позивач 21.03.2011 р. звернувся до суду з позовом до відповідачів у якому зазначає, що 3.04.2007 року його було призначено на посаду заступника головного лікаря з медичної частини адміністрації КЗ «Охтирська ЦРЛ»та прийнято за сумісництвом на 0,25 ставки на посаду лікаря-хірурга ургентного хірургічного відділення. На протязі всього часу роботи належним чином виконував покладені на нього обов’язки, що передбачені посадовою інструкцією та неухильно додержувався правил внутрішнього трудового розпорядку, а також загально прийнятих принципів медичної етики та деонтології.

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 18.02.2011 р. за №3 йому було оголошено догану за начебто порушення ним посадової інструкції у частині дотримання принципів медичної етики та деонтології. Підставою для цього були начебто факти викладені у колективному зверненні лікарів КЗ «Охтирська ЦРЛ»вх. №1/К-33/66 від 17.01.2011 р. та сімнадцяти заявах лікарів, що підтверджені на засіданні робочої комісії для проведення службового розслідування.

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 23.02.2011 р. за №4 йому було оголошено догану за начебто неналежне виконання функціональних обов’язків. Підставою для цього стало його повідомлення у письмовому поясненні про те, що йому не було доведено до відома його функціональні обов’язки, які він повинен був виконувати як лікар хірург хірургічного відділення, а згідно п.1.1 розділу 1 посадової інструкції заступника головного лікаря з медичної частини, він повинен нести безпосередню відповідальність за медичну діяльність стаціонарних підрозділів та повинен знати функціональні обов’язки лікаря хірурга хірургічного відділення.

Згідно наказу головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про проведення перевірки виконання функціональних обов’язків заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5»від 22.02.2011 р. за №101 було створено комісію для проведення перевірки виконання ним своїх функціональних обов’язків. За результатами даної перевірки згідно протоколу комісії за №1 від 22.02.2011 р. були встановлені часткові порушення ним п.п. 3.4, 4.13, 4.1 посадової інструкції заступника головного лікаря з медичної частини, щодо порядку проведення аналізу здоров’я хворих в стаціонарних відділеннях району, систематичності проведення обходів відділень та ведення у стаціонарах відповідно оформленої документації, ведення прийому громадян та працівників лікарні згідно графіку особистого прийому, затвердженого головним лікарем.

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про звільнення з роботи заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5»від 24.02.2011 р. за №32-к його було звільнено за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Вважає вищенаведені накази незаконними оскільки: дисциплінарні стягнення відповідно до ст. 147 КЗпП України можуть застосовуватись виключно за порушення трудової дисципліни, чого він не вчиняв; при вирішенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Як це передбачається ст. 149 КЗпП України; при розірванні договору не отримано попередню згоду первинної профспілкової організації; він ніколи не вчиняв систематичного невиконання без поважних причин трудових обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги та підтвердив викладені в позовній заяві обставини. Додатково пояснив, що наказ за №3 є незаконним, оскільки розслідування проводилось неналежною комісією. 17 заяв працівників лікарні, як зазначено у наказі, не було, було лише 6 заяв (інші 9 шт. пояснювальні записки, 3 шт. листи). Зазначені документи не відповідають Закону України «Про звернення громадян». Дані документи містять негативну інформацію й згідно ст. 227 ЦК України повинні бути доведені самими заявниками. У протоколі та наказі не зазначено у чому конкретно виявлялись дані порушення, зазначено лише про факт порушення медичної етики та деонтології. Згідно ст. 3 «Про охорону здоров’я»деонтологія регулює питання взаємовідносин лікарів та пацієнтів, але не лікарів між собою.

Підставою для прийняття наказу №4 є висновки контрольно-ревізійного управління, довідка про результати перевірки та постанова прокурора про необхідність притягнення до адміністративної відповідальності. Позивачеві ставиться в вину не доведення обов’язків лікаря хірурга ургентного відділення, про що той нібито зазначив у своєму поясненні прокурору від 18.02.2011 р. та безпідставне отримання заробітної плати. Питання нарахування та виплати заробітної плати до його компетенції не відноситься. Пояснення прокурору 18.02.2011 р. він не надавав, його не існує. Позивач в дійсності виконував обов’язки лікаря хірурга хірургічного відділення за суміщенням. Відсутність відображення у письмовій формі його роботи пояснює тим, що медичні картки хворих ведуть лікарі, які безпосередньо здійснюють лікування хворих.

Підставою для видання наказу від 24.02.2011 р. за №32-к були два попередні накази про оголошення догани та протокол комісії, яка також була зібрана у неналежному складі. У протоколі №1 без зазначення дати, складу комісії, місця проведення засідання, зазначається про порушення п. 3.4 посадової інструкції «проведення аналізу стану хворих у стаціонарних відділеннях району». У протоколі зокрема зазначається про те, що аналіз не заслуховувався на медичних нарадах при головному лікарі та не проводилась експертна оцінка ведення історій хвороб. Однак це спростовується відповідними доказами, зокрема аналізом надання медичної допомоги у відділеннях Охтирської ЦРЛ. Відсутність проведення медичних нарад відповідачем належними доказами не доведена. Зазначеним пунктом інструкції не передбачено озвучення аналізу при відповідних нарадах; п. 4.1 «систематичний контроль якості обстеження та лікування за хворими…»Довірителю ставиться у вину, що журнали трьох відділень не прошиті та не скріплені печаткою. Однак у даних журналах є відповідні записи позивача про проведення обходів відділень. Журнали не є формою обліково-статистичної інформації, їх ведення не передбачено відповідними наказами МОЗ. Позивач виконував свої обов’язки відповідно до посадової інструкції у тому числі і шляхом проведення обходів відділень, що не заперечується іншою стороною; п. 4.13 «не ведення прийому громадян згідно графіку прийому»комісією зазначається що у журналі прийому не записано жодного запису з цього приводу. Однак не встановлено жодного факту який би свідчив про те, що громадяни чи працівники звертались на прийом, але їм було відмовлено у цьому. Просив не враховувати як підставу позову факт відсутності погодження звільнення ОСОБА_5, оскільки у матеріалах справи таке погодження мається.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що комісія по розгляду скарг та випадків про надання не якісної медичної допомоги, допущених медичними працівниками має змінюваний склад згідно наказу головного лікаря за №7 від 4.01.2011 р. Стосовно наказу про оголошення догани за №3 стверджує, що згідно основ законодавства України «Про охорону здоров’я»медична деонтологія охоплює взаємостосунки також і лікарів між собою. Підставою для наказу стали 17 заяв лікарів про порушення етики з боку позивача. Постанова прокуратури про порушення дисциплінарного провадження є підставою для притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності. Оскільки є чинною, не скасовувалась. Стосовно протоколу комісії № 1 пояснила, що комісія встановила часткові порушення п. 3.4; 4.1; 4.13 посадової інструкції. Зокрема проведені аналізи роботи згідно плану організаційних заходів не були оголошені на нарадах, конференціях та ін.. Звернення громадян повинні реєструватись у відповідних журналах, чого позивачем зроблено не було.

Представник головного лікаря, адвокат ОСОБА_3 підтримав доводи представника відповідача.

Представник Охтирської міської Ради прохав вирішити спір відповідно до вимог закону.

Суд уважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно наказу №23-к від 3.04.2007 року ОСОБА_5 було по переводу прийнято на посаду заступника головного лікаря з медичної частини адміністрації КЗ «Охтирська ЦРЛ»з 3.04.2007 року та дозволено сумісництво на 0,25 ставки лікаря –хірурга ургентного хірургічного відділення та надано 25 % за суміщення професії лікаря –хірурга хірургічного відділення з виплатою 40% за оперативне втручання.

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 18.02.2011 р. за №3 йому було оголошено догану за порушення ним посадової інструкції у частині дотримання принципів медичної етики та деонтології. Підставою для цього були факти викладені у колективному зверненні лікарів КЗ «Охтирська ЦРЛ» вх. №1/К-33/66 від 17.01.2011 р. та сімнадцяти заявах лікарів, що підтверджені на засіданні робочої комісії для проведення службового розслідування.

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 23.02.2011 р. за №4 йому було оголошено догану за неналежне виконання функціональних обов’язків. Підставою для цього стало повідомлення ОСОБА_5 у письмовому поясненні від 18.02.2011 р. про те, що йому не було доведено до відома його функціональні обов’язки, які він повинен був виконувати як лікар хірург хірургічного відділення, а згідно п.1.1 розділу 1 посадової інструкції заступника головного лікаря з медичної частини, він повинен нести безпосередню відповідальність за медичну діяльність стаціонарних підрозділів та повинен знати функціональні обов’язки лікаря хірурга хірургічного відділення. Також у наказі зазначено про те, що згідно довідки КРУ за результатами перевірки окремих питань фінансово –господарської діяльності КЗ «Охтирська ЦРЛ»за 2007 –2010 роки ОСОБА_5 не в повному обсязі відпрацював об’єм роботи за суміщенням професій у розмірі 25% посадового окладу лікаря-хірурга хірургічного відділення. Робота лікаря хірурга хірургічного відділення повинна підтверджуватись у відповідній медичній документації (медична карта стаціонарного хворого). Також у наказі, як на підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності, міститься посилання на постанову Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської обл. від 18.02.2011 р. про порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 за неналежне виконання ним своїх функціональних обов’язків.

Згідно наказу головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про проведення перевірки виконання функціональних обов’язків заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5»від 22.02.2011 р. за №101 було створено комісію для проведення перевірки виконання ним своїх функціональних обов’язків. За результатами даної перевірки згідно протоколу комісії за №1 від 22.02.2011 р. були встановлені часткові порушення ним п.п. 3.4; 4.13; 4.1 посадової інструкції заступника головного лікаря з медичної частини, щодо порядку проведення аналізу здоров’я хворих в стаціонарних відділеннях району, систематичності проведення обходів відділень та ведення у стаціонарах відповідно оформленої документації, ведення прийому громадян та працівників лікарні згідно графіку особистого прийому, затвердженого головним лікарем. (а.с. 122-124 т. 1)

Наказом головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про звільнення з роботи заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5»від 24.02.2011 р. за №32-к останнього було звільнено за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків покладених на нього трудовим договором, за п. 3 ст. 40 КЗпП України. Підставою для зазначеного рішення стали дві попередні догани та факти часткових порушень норм посадової інструкції за результатами перевірки від 22.02.2011 р. (а.с. 12)

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Отже, такими, що систематично порушують трудову дисципліну, визнаються працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення, що відповідає положенню п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 6.11.1992 року.

З огляду на незначний проміжок часу між оголошенням доган та винесенням відносно нього наказу про звільнення з зазначених вище підстав, судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_5 інкримінуються діяння, що ніби то вчинялись до накладення першого дисциплінарного стягнення, тобто до 18.02.2011 р.. Даний факт підтверджується сукупністю письмових доказів та його судовому засіданні визнала також представник КЗ «Охтирська ЦРЛ». Таким чином, у діях ОСОБА_5 відсутня така ознака підстави звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, як систематичність. Вже із цих підстав Наказ за №32-к від 24.02.2011 р. головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про звільнення з роботи заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5»є незаконним.

Однак, суд також прийшов до висновку про незаконність накладення відносно ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень та звільнення з огляду на наступне.

Стосовно наказу головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 18.02.2011 р. за №3 суд погоджується із твердженнями представника позивача про обов’язок ОСОБА_5 дотримуватись у спілкуванні з іншим медичним персоналом правил етики та деонтології. Погоджується також із належним складом комісії, що знайшло своє підтвердження згідно наданих суду стороною відповідача документів. Однак, з аналізу самого наказу про накладення дисциплінарного стягнення, колективного звернення лікарів а також заяв, повідомлень й листів лікарів, встановлено, що заяви повідомлення та пояснення лікарів у більшій частині носять не конкретний характер, у переважній більшості з них лише міститься вказівка на неналежну поведінку ОСОБА_5 в цілому. Заява ОСОБА_4 яка перевірялась комісією, до підстав звільнення (порушення етики та деонтології) відношення не має. Заява ОСОБА_9 належним чином не перевірена.

Зміст наказу носить не конкретний характер. Зокрема, у ньому не зазначено у чому саме проявлялось порушення етики та деонтології, конкретні факти таких дій, якими доказами це підтверджується (не встановлювались конкретні факти, не опитані свідки та очевидці по кожному із зазначених фактів), не встановлено час вчинення даних порушень, якщо такі мали місце і, у зв’язку із цим, не перевірено та не надано належної оцінки питанням щодо строку накладення дисциплінарного стягнення відповідно до вимог ст. 148 КЗпП України. У письмовому поясненні комісії ОСОБА_5 заперечив свою провину за порушення честі та гідності лікарів, а у судовому засіданні відповідачі дійсність конкретних фактів вчинення зазначеного проступку належними доказами не довели. Із огляду на викладені обставини, суд вважає, що даний наказ є незаконним.

Наказ головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 23.02.2011 р. за №4 за яким йому було оголошено догану за неналежне виконання функціональних обов’язків також є незаконним з огляду на наступне. По-перше, встановлений факт неналежного виконання ОСОБА_5 своїх функціональних обов’язків не підтверджується будь-якими фактами зазначеними у його мотивувальній частині. Факт нарахування та виплати заробітної плати за роботу за суміщення професій лікаря хірурга хірургічного відділення до компетенції позивача не відноситься. Посилання на пояснення з боку ОСОБА_5 від 18.02.2011 р. (якого не надано було суду) про те, що позивачеві не було доведено його функціональні обов’язки, не може бути підставою для того, щоб зробити висновок про те, що він їх не знав та належним чином не виконував. Суд критично ставиться до пояснення представника лікарні про те, що оскільки постанова Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської обл. від 18.02.2011 р. про порушення дисциплінарного провадження стосовно заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 за неналежне виконання ним своїх функціональних обов’язків є чинною, то керівництво закладу зобов’язане було її виконати, бо питання про накладення дисциплінарного стягнення належить до виключної компетенції керівника, а прокурор лише порушив питання про проведення перевірки зазначених у постанові фактів і за її результатами прийняття рішення відповідно до вимог Закону.

Стосовно фактів зазначених у протоколі комісії за №1 від 22.02.2011 р. про часткові порушення позивачем п.п. 3.4; 4.13; 4.1 посадової інструкції заступника головного лікаря з медичної частини, щодо порядку проведення аналізу здоров’я хворих в стаціонарних відділеннях району, систематичності проведення обходів відділень та ведення у стаціонарах відповідно оформленої документації, ведення прийому громадян та працівників лікарні згідно графіку особистого прийому, затвердженого головним лікарем (див. а.с. 28-30 т. 1), що стали однією із підстав для винесення наказу за №32-к про звільнення, суд прийшов до наступного.

У протоколі №1 без зазначення дати, складу комісії, місця проведення засідання, зазначається про порушення п. 3.4 посадової інструкції «проведення аналізу стану хворих у стаціонарних відділеннях району». У протоколі зокрема зазначається про те, що аналіз не заслуховувався на медичних нарадах при головному лікарі та не проводилась експертна оцінка ведення історій хвороб. Однак це спростовується відповідними доказами, зокрема аналізом надання медичної допомоги у відділеннях Охтирської ЦРЛ (а.с. 60-66), експертними оцінками дотримання стандартів якості надання медичної допомоги по історіям хвороб (див а.с. 50-59). Відсутність проведення медичних нарад відповідачем належними доказами не доведена.

Стосовно порушення п. 4.1 «систематичний контроль якості обстеження та лікування за хворими…»позивачеві ставиться у вину, що журнали трьох відділень не прошиті та не скріплені печаткою. Однак у даних журналах є відповідні записи позивача про проведення обходів відділень. Суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що журнали не є формою обліково-статистичної інформації, їх ведення не передбачено відповідними наказами МОЗ. Позивач виконував свої обов’язки відповідно до посадової інструкції у тому числі і шляхом проведення обходів відділень, що не заперечується іншою стороною та підтверджується записами у зазначених журналах (а.с. 184-207 т. 1).

Стосовно порушення п. 4.13 «не ведення прийому громадян згідно графіку прийому»комісією зазначається що у журналі прийому не записано жодного запису з цього приводу. Однак не встановлено жодного факту який би свідчив про те, що громадяни чи працівники звертались на прийом, але їм було відмовлено у цьому. Інших доказів із цього приводу суду не надано. Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначений факт неналежного виконання обов’язків позивачем також не доведений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З огляду на вищевикладене, суд уважає, що наказ про звільнення позивача ОСОБА_5 із займаної посади було прийнято незаконно, і він підлягає поновленню на роботі на попередній посаді. При вирішенні питання про виплату середнього заробітку незаконно звільненому працівникові, суд бере до уваги надану відповідачем довідку про середньоденний заробіток працівника за два останні місяці, що передували звільненню (а.с. 154 т. 1) що становить 232 гривні 85 копійок. Із даним розрахунком погодились усі сторони під час судового засідання. Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу, що становить з часу звільнення по день постановлення рішення (70 робочих днів) в розмірі 232 грн. 85 коп. Х 70 = 16299 грн. 50 коп.

Питання про стягнення на користь позивача витрат пов’язаних із наданням правової допомоги має бути вирішене у відповідності до ст. 84, 88, п. 2 розділу ХІ „ Прикінцевих та перехідних положень” ЦПК України, постанови КМ України №590 від 27.04.2006 р. „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних із розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх, компенсації за рахунок держави”.

ОСОБА_1 надавав позивачеві консультативну правову допомогу та допомогу при складанні позовної заяви, та безпосередньо представляв його інтереси під час судових засідань, що підтверджується договором про надання правової допомоги, квитанцією про сплату за виконані роботи грошей у сумі 5000 грн. При вирішенні справи суд ураховує, що граничний розмір компенсації, що пов’язана зі здійсненням дій необхідних для вирішення справи не може перевищувати 50% від мінімальної заробітної плати за сукупність дій необхідних для розгляду справи. Оскільки на момент вчинення підготовчих дій спрямованих на подання позовної заяви до суду мінімальна заробітна плата складала 941 грн., то на користь позивача слід стягнути 470,50 гривень витрат на правову допомогу у цій частині.

Крім того, граничний розмір компенсації витрат не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрати пов’язані із правовою допомогою не можуть перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника. Суд враховує кількість судових засідань, у яких брав участь представник позивача та їх час (попереднє с/з від 7.04.2011 р. з 9:35 год. до 11:10 год. = 1,35 год.; с/з від 5.05.2011 р. з 14:05 год. до 15:15 год. = 1,10 год.; с/з від 18.05.2011 р. з 9:10 год. до 9:30 год. = 20 хв.; с/з 30.05.2011 р. з 11:30 год. до 12:15 год. = 45 хв.; с/з 9.06.2011 р. з 13:35 год. до 16:45 год. = 3,10 год.) Всього судові засідання тривали 7 год. Отже на користь позивача з урахуванням того, що на час проведення судових засідань мінімальна заробітна плата становила 960 грн., має бути стягнуто 384Х7 = 2688 грн. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд уважає, що вимоги ОСОБА_5  щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню в сумі 3158 грн. 50 коп. ( 2688+470,5)

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, відповідно до ст. 88 ЦПК із відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у сумі 179 грн. 99 коп. (162,99 грн. + 8,50 грн. + 8,50 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі викладеного, ст. 40 п. 3, 43, 147-149 ,232, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 215, 217, 218, ЦПК України, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати незаконними та протиправними накази головного лікаря КЗ «Охтирська ЦРЛ»«Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 18.02.2011 р. за №3; «Про притягнення заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності»від 23.02.2011 р. за №4; «Про звільнення з роботи заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_5»від 24.02.2011 р. за №32- к.

Поновити ОСОБА_5 на роботі на посаді заступника головного лікаря з медичної частини адміністрації комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня»та на посаду лікаря-хірурга ургентного хірургічного відділення комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня»за сумісництвом на 0,25 ставки.

Стягнути з комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня»на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.02.2011 р. по 9.06.2011 р. у розмірі 16299 (шістнадцять тисяч двісті дев’яносто дев’ять) гривень 50 копійок та понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 3158 (три тисячі сто п’ятдесят вісім) гривень 50 копійок, а всього –19458 (дев’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят вісім) гривень.

Допустити негайне виконання рішення у частині присудження виплати стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за 1 місяць та у частині поновлення на роботі ОСОБА_5

Стягнути з комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня»на користь держави 179 гривень 99 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення рішення апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення рішення –з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяР. В. Сидоренко