Справа № 2-33/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

06  червня 2011 року

                                 Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого –судді Шершак  М.І.

                                                            при секретарі -  Українець  Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1  яка  діє  в   інтересах ОСОБА_2  до  ОСОБА_3,  3-  особа   приватний  нотаріус  Сумського міського  нотаріального округу ОСОБА_4,   про  визнання  договору  недійсним –

                                                                         ВСТАНОВИВ:

            Позивачка ОСОБА_1,  звернулась  до  суду  з  вищезазначеним  позовом  і  остаточно  уточнивши  свої  вимоги,  просить  суд постановити  рішення про  визнання  договору  недійсним в  уточненому  позові зазначає,  що  вона  є  законним  представником  малолітнього  ОСОБА_2,  сина  ОСОБА_5,  з  яким  з 17.09.1994  року   по 2001  рік  перебувала  в  шлюбі. Відповідачка є  рідною  сестрою  ОСОБА_5 Під  час  перебування  у  шлюбі  з ОСОБА_5,  за  спільні кошти ними був  придбаний  будинок  розташований  за  адресою  АДРЕСА_1. Після  смерті  її  колишнього  чоловіка відкрилась  спадщина , під  час звернення  з  заявою   ій стало  відомо,  що на даний  будинок  накладено  арешт    відповідно  до  ухвали  Ковпаківського  суду  м.  Суми  в  звязку  з борговими зобов’язаннями  ОСОБА_5  перед відповідачкою   ОСОБА_3 ,  розміром 20000 доларів  США,  відповідно  до договору  позики від 28.07.2006  року.  Вважає даний  договір  слід  визнати  незаконним,  оскільки її  колишній чоловік  на  час  укладення договору  не  розумів   значення своїх  дій  зловживав  спиртними  напоями  і  взагалі  не міг  запозичити таку суму,  також пояснила,  що  сама  відповідачка  під  час укладення  договору  взагалі  не  розуміла  про значення  своїх дій  оскільки  перебуває  на  обліку  в  Сумському  обласному  психоневрологічному  відділенні, просить  вимоги задовольнити.

 У судовому  засіданні  позивачка свої  вимоги підтримала.

  Відповідачка  ОСОБА_3,  не згодна  з  позовом, зазначає,  що  ОСОБА_5,  являвся їй  братом,  що  дійсно  на  ремонт  і  облаштування  будинку  вона  йому  надала  кошти,  які заробила   своєю  працею  в Греції,  вважає  вимоги  позивача  надуманими.

3-          особа  до  суду  не з’явилась  хоча про час  та  місце  розгляду справи повідомлялась належним  чином.

  Суд заслухавши сторони по справі,  свідків, дослідивши  зібрані  докази  по  справі в їх  сукупності ,  вважає,  що  позов  не підлягає  задоволенню  згідно  наступного:

  Як було встановлено  під  час  судового  засідання ,  що  позивачка ОСОБА_1 являється законним  представником  малолітнього  ОСОБА_2,  сина  ОСОБА_5,  з  яким  з 17.09.1994  року   по 13.06.2001  рік  перебувала  в  шлюбі. ОСОБА_3   являється   рідною  сестрою  ОСОБА_5 Під  час  перебування  у  шлюбі  з ОСОБА_5,  за  спільні кошти ОСОБА_1  і ОСОБА_6,  був  придбаний  будинок  розташований  за  адресою  АДРЕСА_1. Після  смерті   колишнього  чоловіка позивачки відкрилась  спадщина , під  час звернення  з  заявою  позивачці  стало  відомо,  що на даний  будинок  накладено  арешт    відповідно  до  ухвали  Ковпаківського  суду  м.  Суми  в  звязку  з борговими зобов’язаннями  ОСОБА_5  перед   ОСОБА_3 ,  розміром 20000  доларів США,  відповідно  до договору  позики від 28.07.2006  року.

  Відповідно  до  вимог  ст.61  ЦПК України п.3  Обставини  встановлені  судовим  рішенням  у  цивільній  або  адміністративній   справі,  що  набрало законної  сили,  не  доказуються  при  розгляді  інших  справ,  у  яких беруть участь  ті  самі особи,  або  особа,  щодо  якої встановлені  ці  обставини. Судом  встановлено що  з набранням  законної  сили  рішення  Ковпаківського  районного  суду м.  Суми  від  18.06.2007  року  було  остаточно  вирішено  спір,  щодо  повернення  коштів  на  користь  ОСОБА_3,  тих  самих  коштів  які  давались  в  позику  ОСОБА_5 про  визнання  договору  позики  по  яким  йде  мова    в даному  судовому  засіданні,  тобто договір  не  визнано  недійсним,  навпаки після  апеляційного  оскарження  рішення  набрало  чинності.  Тобто  судом  достовірно  встановлено,  що договір  відповідає  вимогам  закону. Посилання позивачки  ОСОБА_1,  на те,  що  договір  укладався  в стані  алкогольного  сп’яніння,   а  також  на  хворобу ОСОБА_5,  на  відсутність  коштів, на  психічний  стан  ОСОБА_3,  є  голослівними  і  ніякими  доказами  не  підтверджується. Позивач як  встановлено  судом відповідно  до  вимог  ст. 30  ЦПК України  не  надав  суду жодних переконливих  доказів які-б  слугували  підставою  для  розірвання договору, не звертався  до  суді  він із  заявами  про  витребування  таких  доказів  у  витребуванні  яких  у  нього  виникали  труднощі,  суд  вважає взагалі  такі  докази  відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Договором між сторонами від  08.07.2006  року,

ст. ст. 526, 530, 536, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215-224 ЦПК України, суд –

                                                            ВИРІШИВ:

          В задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1  яка  діє  в   інтересах ОСОБА_2  до  ОСОБА_3,  3-  особа   приватний  нотаріус  Сумського міського  нотаріального округу ОСОБА_4,   про  визнання  договору  недійсним відмовити  за  необгрунтованістю.

          Рішення  суду  підлягає  оскарженню.          

          Апеляційна скарга на рішення суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 10 днів після проголошення  і  в  порядку  передбаченому  ст. 294 ЦПК  України.

         СУДДЯ                                                                                     М.І. Шершак